вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2020м. ДніпроСправа № 904/660/20
За позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 90567, 40 грн
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Сергієнко М.О.
Представники:
від позивача: Добровольський А.Т., довіреність № 55-4016 від 23.07.2019, адвокат;
від відповідача: Костриба Т.В., довіреність б/н від 28.04.2020, адвокат.
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 90567,40 грн.
Ухвалою суду від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/660/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 24.02.2020.
24.02.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю представника Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" в іншому судовому процесі.
Відповідач 24.02.2020 також подав клопотання про відкладення судового засідання для надання йому можливості підготувати та направити відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 24.02.2020 відкладено судове засідання на 10.03.2020.
06.03.2020 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Також, 06.03.2020 разом із клопотанням про поновлення строків на подання відзиву, надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 10.03.2020 відкладено судове засідання на 23.03.2020
17.03.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 18.03.2020 розгляд справи № 904/660/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 15.04.2020.
15.04.2020 від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з карантинними заходами.
Ухвалою суду від 15.04.2020 відкладено розгляд справи № 904/660/20 без визначення дати наступного судового засідання. Вирішено про дату, місце та час судового засідання учасників справи повідомити додатково.
Ухвалою суду від 27.05.2020 призначено підготовче засідання на 24.06.2020.
10.06.2020 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд зменшити розмір нарахованого штрафу до 50%.
18.06.2020 від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності його представника, за наявними у справі матеріалами. Позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Ухвалою суду від 24.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2020.
В судовому засіданні 07.07.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція позивача:
Позивач вказує на те, що відповідач доставив позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку з чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 90567,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 6, 41, 116 Статуту залізниць України, пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.4, 2.9, 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, пункт 8 Правил видачі вантажів, статтю 307 Господарського кодексу України.
Акти загальної форми № 2778 від 31.07.2019 (ст. Помічна) та № 6396 від 31.07.2019 (ст. Знам'янка-Сортувальна), додані відповідачем до відзиву на підтвердження обставин, що дають право залізниці на збільшення термінів доставки вантажу на 2 доби за накладною № 40985996, позивач вважає неналежними, недостовірними та недопустимими доказами, на підставі яких не можна встановити обставини, що входять у предмет доказування.
Проти задоволення клопотання про зменшення штрафу до 50% позивач заперечує з огляду на необґрунтованість та недоведеність аргументів відповідача.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на неправильне визначення позивачем термінів доставки, а саме - без урахування терміну на збільшення терміну доставки за актами загальної форми, які зазначені у графі 49 накладних, і, як наслідок, неправильне визначення штрафу. У зв'язку з цим відповідачем за накладною № 40985996 наведено контррозрахунок штрафу на суму 809,90 грн. Таким чином, згідно з контррозрахунком відповідача надлишок суми заявленого позивачем до стягнення штрафу за даною накладною становить 1 619, 80 грн.
Також відповідач подав клопотання про зменшення заявленого до стягнення штрафу до 50%, посилаючись на те, що "Придніпровська залізниця" внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Відповідач повідомляє, що з 18 березня 2020 року Укрзалізниця тимчасово припинила перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення у зв'язку з карантином, спричиненим спалахом гострої респіраторної хвороби COVID-19 до прийняття окремого рішення уряду. За твердженням відповідача, за період карантину АТ "Укрзалізниця" зазнало значних матеріальних збитків, але, незважаючи на скрутне фінансове становище, продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі та з податків і зборів.
Крім того, відповідач зазначає про відсутність збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
У серпні 2019 року відповідачем до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажів (руда, кокс, обважнювачі для бурових розчинів, графіт тощо), одержувачем яких є Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів".
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи: №№ 50883321, 50913201, 40985996, 45457793, 45457827, 45457876, 45457884, 45457892, 45457900, 45457918, 45458973, 45458981, 45459005, 50819176, 39763032, 35016278, 39954409, 35166909, 35236264, 35289438, 35320258, 46269635, 46351748 (досильна накладна до основної відправки №46269635) (арк.с.17-49).
Одержувачем вантажу у накладних зазначено позивача.
Як вбачається із копій залізничних накладних, наданих до позовної заяви, вагони з вантажем були доставлені на адресу позивача із простроченням.
До матеріалів справи позивачем надано розрахунок штрафу (арк.с.13-16).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є одержувачем за всіма транспортними накладними, які є у матеріалах справи.
Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням. Зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Згідно з пунктом 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
При цьому пунктом 2.4 Правил визначено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантаж вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв'язку із чим, сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 90 567, 40 грн.
Зазначений у пункті 116 Статуту штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
З накладних вбачається, що вантаж було вивезено одержувачем (позивачем) впродовж доби після одержання відповідного повідомлення.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).
Відповідні відмітки у залізничних накладних №№ 50883321, 50913201, 45457793, 45457827, 45457876, 45457884, 45457892, 45457900, 45457918, 45458973, 45458981, 45459005, 50819176, 39763032, 35016278, 39954409, 35166909, 35236264, 35289438, 35320258, 46269635, 46351748 відсутні, тому збільшення термінів доставки по вказаним накладним не застосовується.
За контррозрахунком відповідача суми штрафу за залізничною накладною № 40985996 позивачем не врахована затримка вантажу на шляху прямування не з вини залізниці, про що є відмітка у графі 49 цієї накладної, а саме - про збільшення терміну доставки згідно з актами загальної форми № 2778 та № 6396 від 31.07.2019 (арк.с. 79а-79б). Так, за твердженням відповідача, за залізничною накладною № 40985996 прострочення у доставці вантажу становить 2 доби і, відповідно, сума штрафу у розмірі 10% провізної плати складає 809, 90 грн.
В графі 49 залізничної накладної № 40985996 міститься посилання на наявні у матеріалах акти загальної форми № 2778 від 31.07.2019 (ст. Помічна) та № 6396 від 31.07.2019 (ст. Знам'янка-Сортувальна)
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Акти загальної форми ГУ-23 № 2778 та № 6396 від 31.07.2019 складені проміжними станціями на шляху прямування вантажу за залізничною накладною № 40985996 від 23.07.2019 вже поза межами 5-добового нормативного строку доставки (4 доби на відстань 645 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям), а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у підтвердження факту існування обставин, що дають залізниці право на відповідне збільшення терміну доставки вантажу.
У зв'язку з цим наведений відповідачем контррозрахунок суми штрафу за залізничною накладною № 40985996 не може бути прийнятий судом до уваги.
Тож, здійснений позивачем розрахунок штрафу є таким, що відповідає статті 116 Статуту залізниць України та пунктам 1.1, 1.2, 2.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, тому визнається судом обґрунтованим.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що відповідачем були порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу
Статтею 233 Господарського суду України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
Відповідач, обґрунтовує клопотання про зменшення розмірі штрафу до 50% тим, що Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; значними матеріальними втратами залізниці, понесеними за період карантину, а також тим, що позивачу не завдано збитків затримкою доставки вантажу.
Макроекономічні процеси в державі, пов'язані в тому числі з наслідками запроваджених карантинних заходів, на які посилається відповідач, носять загальний характер та у певній мірі впливають на всіх суб'єктів господарювання. Тому наведені відповідачем обставини не є винятковими і достатніми для зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу. Крім того, розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів встановлено статтею 116 Статуту і зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду належних доказів у підтвердження свого майнового становища станом на поточний рік, доказів поважності причин неналежного виконання зобов'язань, а також - винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій до 50%.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2102 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру штрафу - відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 90 567,40 грн та судовий збір у розмірі 2 102 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням приписів пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08.07.2020.
Суддя В.І. Ярошенко