Ухвала від 08.07.2020 по справі 905/1965/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"08" липня 2020 р. Справа № 905/1965/19

Суддя Шевель О.В.

дослідивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , м.Київ, (вх.№1604 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.05.2020, постановлену суддею Зекуновим Е.В. у приміщенні господарського суду Донецької області (дату підписання повного тексту не зазначено) у справі № 905/1965/19

за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", м.Київ,

до Акціонерного товариства "К.Енерго", м.Курахове Донецької області,

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго".

25.05.2020 до господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , сформована в системі "Електронний суд" про визнання грошових вимог кредитора до боржника в сумі 1531,78 грн., які, за твердженням заявника, виникли через переплату ОСОБА_1 боржникові за послуги з постачання гарячої води.

Ухвалою від 29.05.2020 відмовлено заявнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, повідомлено ОСОБА_1 про недоліки заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника (відсутність доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії заяви і доданих до неї документів боржнику і розпоряднику майна), надано строк до 08.06.2020 для усунення зазначених судом недоліків.

03.06.2020 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог кредитора до боржника.

Суд першої інстанції, дослідивши вказану заяву, встановив, що вона є аналогічною заяві, що була подана ОСОБА_1 25.05.2020.

За таких обставин, ухвалою від 05.06.2020 (з урахуванням ухвали від 10.06.2020 про виправлення описки) у прийнятті заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог кредитора до боржника відмовлено, заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог кредитора до боржника разом з додатком повернуто на адресу заявника.

ОСОБА_1 у межах встановленого законом строку (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України) подав дві апеляційні скарги ідентичного змісту, в кожній з яких міститься вимога про скасування двох судових рішень - ухвали від 29.05.2020 та ухвали від 05.06.2020 - і про ухвалення нового рішення по суті заяви про визнання ОСОБА_1 кредитором. При цьому у вступній частині однієї скарги заявником зазначено: "Ухвала та її зміст від 29.05.2020", у вступній частині другої скарги - "Ухвала та її зміст від 05.06.2020".

Щодо кожної із скарг місцевим господарським судом було сформовано відповідні матеріали апеляційного оскарження (окремо за ухвалою від 29.05.2020 та за ухвалою від 05.06.2020) і направлено разом зі скаргами до Східного апеляційного господарського суду.

Отже, незважаючи на те, що в апеляційній скарзі міститься вимога про скасування двох судових рішень, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали даної апеляційної скарги за вх.№1604 Д/2 стосуються апеляційних вимог щодо скасування ухвали від 29.05.2020 (як це було вказано заявником у вступній частині скарги).

Апелянт у скарзі також просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання скарги згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" з таких підстав: 1)незадовільний майновий стан; 2) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. На підтвердження відповідних обставин заявником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.

Будь-яких інших підстав для звільнення від сплати судового збору апелянтом не наведено.

Розглянувши вказане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір", на яку посилається заявник, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи зі змісту вказаної норми, підстава для звільнення від сплати судового збору, на яку посилається заявник, а саме, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, може бути застосовано виключно в тому разі, коли вказана особа має процесуальний статус позивача.

Натомість у даному випадку ОСОБА_1 звернувся з заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство.

Як вбачається зі змісту Закону України "Про судовий збір", законодавець розрізняє відповідні процесуальні статуси - позивача (або іншого учасника) у справах позовного провадження та кредитора у справах про банкрутство.

Зокрема, у п.15 ч.1 ст.5 вказаного Закону міститься норма, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Як було встановлено вище, кредиторські вимоги ОСОБА_1 мотивовано іншими підставами (переплатою за послуги з постачання гарячої води), отже, заявник не є особою, що звільнена від сплати судового збору в силу закону.

Щодо підстав для надання йому відповідної пільги в порядку ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що у разі передбачення законодавцем такої можливості вказана норма містила б спеціальні положення щодо кредиторів у справі про банкрутство.

Проте вичерпний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору, що наведений у ст.8 Закону України "Про судовий збір", стосується виключно позивачів.

На думку суду апеляційної інстанції, відповідне виключає можливість розширеного тлумачення даної статті закону та поширення приписів щодо звільнення від сплати судового збору позивачів (тобто учасників справ позовного провадження), на учасників справи про банкрутство.

За таких обставин, суд відмовляє ОСОБА_1 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору та зазначає, що на виконання вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України ним має бути надано суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, розмір якого у відповідності до пп. 4, 10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви з кредиторськими вимогами до боржника, тобто 6306,00 грн. (150 відсотків від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020).

Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що заявником не дотримано вимог п.3 ч.3 ст.258 ГПК України, згідно з яким до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За приписами ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Однак заявником не надано доказів надіслання копії апеляційної скарги жодній із сторін даної справи (боржникові та кредиторам, чиї вимоги на момент подання скарги визнані господарським судом Донецької області).

Вказаний недолік також потребує усунення у встановлений судом строк.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суддя-доповідач

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

3. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України).

3. Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.В. Шевель