вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" липня 2020 р. Справа№ 910/17629/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Мартюк А.І.
Калатай Н.Ф.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в режимі відеоконференції Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020
у справі № 910/17629/19 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс"
до 1. Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія."
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД"
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХОЛДІНГ"
про визнання прав такими, що припинилися
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" з позовом до Акціонерного товариства "Укрсиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." про визнання прав такими, що припинилися.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019, зокрема, залучено до участі у справі третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХОЛДІНГ".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/17629/19 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Українська металургійна компанія." про залишення позову без розгляду. Задоволено клопотання ТОВ "Легалплейс" про залишення позову без розгляду.
Позов ТОВ "ФАВ-Україна" в інтересах ТОВ "Легалплейс" до АТ "Укрсиббанк", ТОВ "Українська металургійна компанія.", третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Укрбізнес ЛТД" , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "АВТО-ХОЛДІНГ" про визнання прав такими, що припинилися, - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "ФАВ-Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/17629/19 в частині задоволення клопотання ТОВ "Легалплейс" про залишення позову без розгляду та в частині залишення без розгляду позову про визнання прав такими, що припинились, а в частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Українська металургійна компанія." про залишення позову без розгляду - залишити в силі, та передати справу на розгляд і вирішення по суті до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Так, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом жодним чином не було мотивовано рішення про визначення позивачем у справі ТОВ "Легалплейс", тоді як, позов було пред'явлено в інтересах ТОВ "ФАВ-Україна", як учасника товариства, так і самого товариства - ТОВ "Легалплейс". За твердженнями апелянта, позовна заява містить обґрунтування щодо порушення корпоративних прав ТОВ "ФАВ-Україна", а тому останнє наділене процесуальною дієздатністю та має право звертатись з відповідним позовом до суду. Також, скаржник зазначає, що судом не було прийнято до уваги приписи ст. 47 ГПК України, яка передбачає можливість участі у справі кількох позивачів. Апелянт також звертає увагу на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано практику Європейського суду з прав людини (рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов'янський" проти України") та наявність виключних обставин, які виправдовують звернення ТОВ "ФАВ-Україна" як учасника ТОВ "Легалплейс" до суду в його інтересах, оскільки останній позбавлений права самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФАВ-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/17629/19 та призначено до розгляду на 24.03.2020. Запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Від АТ "Укрсиббанк" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, відповідач-1, посилаючись на приписи ст. ст. 41, 44, 45, 53, 54 ГПК України, вважає, що судом правомірно було прийнято рішення про залишення позову без розгляду, оскільки ТОВ "Легалплейс", яке в силу вимог ст. 53 ГПК України є позивачем у даній справі, подано відповідну заяву. Також відповідач-1 зазначає, що апелянт не надав суду довіреності або іншого документа, які б свідчили про право ТОВ "ФАВ-Україна" представляти інтереси позивача. Крім того, відповідач-1 звертає увагу на те, що мотиви ТОВ "ФАВ-Україна", з яких виходило товариство при подані даного позову та апеляційної скарги, є перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі № 910/16753/13, яке набрало законної сили.
Від ТОВ "Українська металургійна компанія." надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач-2 зазначає, що місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу у відповідності до чинних норм процесуального законодавства. Так відповідач-2 зазначає, що процесуальним законом не встановлено можливості подання позову учасником товариства як в інтересах товариства, так і в інтересах самого учасника. Також відповідач-2 звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18, згідно якої у суду відсутня компетенція вирішувати спір за позовом, який поданий учасником товариства в інтересах останнього, окрім випадків подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою; у разі якщо відповідне право прямо передбачено законом; при наявності відносин представництва; у разі наявності виключних обставин. У справах 910/17597/19 та № 910/17602/19, предметом розгляду яких були подібні правовідносини, судами встановлено, що у ТОВ «Фав-Україна» були відсутні виключні обставини, які б виправдовували звернення позивача, як учасника ТОВ «Легалплейс», до суду в його інтересах, зокрема, у зв'язку з позбавленням товариства можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав, про що власне і йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України».
Треті особи не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи № 910/17629/19, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "ФАВ-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 року, призначений на 24.03.2020 не відбудеться.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ФАВ-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі №910/17629/19 відкладено на 28.04.2020.
Колегія суддів що здійснювала розгляд даної справи неодноразово змінювалась.
У зв'язку з перебування судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 справу №910/17629/19 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи відкладено на 02.06.2020.
02.06.2020 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості участі в режимі відеоконференції.
Представники ТОВ «Легалплейс», відповідача-1 та третіх осіб в судове засідання 06.07.2020 не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись у встановленому чинним процесуальним законом порядку.
Так, представник відповідача-1 був присутнім в попередньому судовому засіданні та повідомлявся про час та місце розгляду справи під розписку. Згідно поштових повідомлень про вручення рекомендованих відправлень 15.06.2020 представником третьої особи-2 отримано кореспонденцію суду, а третьою особою-1 - 11.06.2020.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін та третіх осіб судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасників справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Представник позивача - ТОВ "ФАВ-Україна" в судовому засіданні 06.07.2020 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Представник відповідача-2, який приймав участь в режимі відеоконференції в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Згідно з п. 14) ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача-2, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ФАВ-Україна" обґрунтовуючи звернення з даним позовом в інтересах ТОВ "Легалплейс" вказував на те, що відповідач-2 набув право вимоги за кредитним договором №11150611000 від 03.05.2007 року, виконання якого забезпечене іпотекою нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД". Задоволення новим кредитором грошових вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна, за доводами ТОВ "ФАВ-Україна", протиправно позбавить ТОВ "Легалплейс" права власності на це майно та, відповідно, призведе до зменшення частки ТОВ "ФАВ-Україна" у статутному капіталі ТОВ "Легалплейс", яка становить 91,065 %. При цьому, ТОВ "ФАВ-Україна" зазначало, що даний позов пред'являється як в інтересах останнього, так і в інтересах ТОВ "Легалплейс". Звернення учасника товариства в інтересах ТОВ "Легалплейс" обумовлено наявністю виключних обставин, що пов'язані з перебуванням товариства під контролем Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та позбавлення призначеного засновниками товариства виконавчого органу своїх повноважень.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 4, 44, 45, 53, 54 ГПК України, виходив з того, що оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, то у даному випадку позов заявлено особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення його без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Крім того, у зв'язку із поданням позивачем - ТОВ "Легалплейс" до початку розгляду справи по суті заяви про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про її задоволення та залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Аналогічні положення викладено у ст. 20 ГК України, відповідно до якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 41 ГПК України встановлено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи; у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Частиною 2 статті 45 ГПК України передбачено, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
За змістом ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Таким чином, виходячи із правового аналізу вищенаведених норм в їх сукупності слід констатувати, що позивачами у справі є особи, якими пред'явлено позов або особи, в інтересах яких його було подано. Можливості подання позовної заяви одночасно, як в інтересах заявника, так і іншої особи, чинним процесуальним законом не передбачено. При цьому, встановлено можливість подання одного позову декількома позивачами, який повинен містити підписи уповноважених осіб кожного із позивачів.
Оскільки поданий у даній справі позов містить підпис лише директора ТОВ "ФАВ-Україна" та заявлено його, як самостійно було визначено товариством у позовній заяві, в інтересах ТОВ "Легалплейс", то судова колегія вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що місцевим господарським судом безпідставно було визначено позивачем у справі саме ТОВ "Легалплейс".
Наведена процесуальна дія узгоджується з приписами ч. 2 ст. 45 ГПК України, а в силу ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, будь-яких уточнень щодо підстави позову ТОВ "ФАВ-Україна" не подавалось, а відтак місцевим господарським судом в межах наданих йому законом процесуальних повноважень правомірно визначено пред'явлення даного позову саме в інтересах ТОВ "Легалплейс".
Аргументація апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги наведені в позовній заяві доводи ТОВ "ФАВ-Україна" щодо порушення його корпоративних прав відхиляється судовою колегією, оскільки у випадку пред'явлення позову в інтересах іншої особи при вирішенні такої справи має значення наявність порушення прав саме особи, в інтересах якої поданий позов, а не особи яка його подала (подібний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 904/4654/18).
Натомість наявність порушених корпоративних прав ТОВ "ФАВ-Україна", на чому наполягає апелянт, дає підстави для звернення останнього з відповідним позовом до суду в процесуальному статусі позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, якими подано позов, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, визначені в ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою та беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
За змістом ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Судом першої інстанції встановлено, а скаржником в апеляційній інстанції зворотного не доведено, що ТОВ "ФАВ-Україна" звернулось до суду з позовом за захистом прав та інтересів ТОВ "Легалплейс" поза відносинами представництва, за відсутності доказів наявності таких відносин, що не узгоджується з вимогами чинного процесуального законодавства.
При цьому, посилання апелянта на неможливість самостійного звернення ТОВ "Легалплейс" до суду за захистом порушених прав у зв'язку із перебуванням товариства під контролем Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та на рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов'янський" проти України" є необґрунтованими, оскільки право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної заяви. У даній справі, як вірно зазначено місцевим господарським судом, відсутні виключні обставини, які б виправдовували звернення ТОВ "ФАВ-Україна" як акціонера ТОВ "Легалплейс" до суду в його інтересах, оскільки юридичну особу не ліквідовано та є відповідні органи управління. Тоді як, у згаданому рішенні ЄСПЛ судом прийнято заяву ліквідованої юридичної особи, при цьому, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника) з мотивів того, що така юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Фельдман та банк "Слов'янський" проти України", заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини).
Колегія суддів, серед іншого, також враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20 травня 1998 року у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95; рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30).
Право власника на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи визначено приписами ч. 1 ст. 54 ГПК України, згідно якої власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, що у даній справі не вбачається, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позов заявлено особою, яка не має процесуальної дієздатності, а тому наявні правові підстави для залишення його без розгляду згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
До того ж, як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ "Легалплейс" до початку розгляду справи по суті подано заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Вказана заява підписана в.о. керівника - Новаченком А.В., який відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має відповідні повноваження на підписання документів від ТОВ "Легалплейс".
Пунктом 5 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Частиною 1 статті 42 ГПК України встановлено право позивача подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 55 ГПК України у разі якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.
Беручи до уваги те, що заява про залишення без розгляду позову подана позивачем - ТОВ "Легалплейс" у відповідності до наданих йому чинним процесуальним законодавством прав та підписана уповноваженою особою товариства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, апеляційна інстанція вважає вірним висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для залишення позову у даній справі без розгляду згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги про неможливість подання в.о. директора ТОВ "Легалплейс" Новаченком А.В. заяви про залишення позову без розгляду спростовуються наявністю у нього достатньої правосуб'єктності щодо представництва інтересів товариства. Водночас апелянт не позбавлений права подати позовну заяву про відшкодування товариству, на його думку, збитків завданих вказаною посадовою особою у відповідності до вимог ч. 1 ст. 54 ГПК України.
При прийнятті даної постанови Північним апеляційним господарським судом також було враховано аналогічну правову позицію, що викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 у справі 910/17597/19 та від 22.05.2020 у справі № 910/17602/19.
Таким чином, аргументація апеляційної скарги щодо прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали з порушенням норм матеріального та процесуального права не знайшла свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.01.2020, відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 234, 226 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта - ТОВ "ФАВ-Україна".
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/17629/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 у справі № 910/17629/19 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна".
4. Справу № 910/17629/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді А.І. Мартюк
Н.Ф. Калатай
Повний текст постанови складено 07.07.2020