Справа № 359/9212/19
Провадження № 2/359/850/2020
18 червня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Іванової К.А.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ільїна О.О.,
представника 3-ї особи - Бабій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Київське квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ),Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, про скасування рішення житлової комісії військової частини про зняття з квартирного обліку та зобов'язання поновити на квартирному обліку -
30.09.2019 до Бориспільського міськрайонного суду київської області надійшла вище зазначена позовна заява, в якій ОСОБА_2 просить : визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 26 січня 2018 року в частині зняття його з квартирного обліку, оформленого протоколом № 2 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 26 січня 2018 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити його на квартирному обліку з 25 вересня 1992 року складом сім'ї три особи : ОСОБА_2 , дружина - ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 , для отримання житла.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 25.09.1992 року він, а в подальшому у складі сім'ї дружина та донька перебували на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 в м. Бориспіль. 06.03.2019 він дізнався про те, що 26.01.2018 згідно протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 2 його знято з квартирного обліку на підставі п. 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» відповідного до якого на квартирному обліку залишаються військовослужбовці, які звільнені у запас за станом здоров'я, за віком за скороченням штатів, п. 2.18 наказу МО України від 30.11.2011 року № 737 (зі змінами), у зв'язку зі звільненнями у запас за закінченням строку контракту.
Крім того позивач зазначає, що прийняттям рішення житловою комісією військової частини НОМЕР_1 про зняття з квартирного обліку є таким, що позбавляє його на забезпечення реалізації конституційного права на житло визначеного ст. 47 Конституції України, а також реалізувати право визначене ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
06.12.2019 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 за змістом якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому зазначено, що відповідно до законодавства військовослужбовці залишаються на квартирному обліку лише у разі звільнення з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів. ОСОБА_2 було звільнено з військової служби в запас, у зв'язку із закінченням строку контракту, тому житлова комісія військової частини прийняла рішення про зняття його з квартирного обліку (а.с. 44-47).
Крім того 23.01.2020 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення за підписом начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління Діцуленко К. (а.с. 63-67) з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .. При цьому зазначено, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, що позбавляє його права залишатися на квартирному обліку, оскільки підставою для звільнення у запас є закінчення строку контракту, а не вік, стан здоров'я або скорочення штатів чи проведення інших організаційних заходів.
Ухвалою судді від 01 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання (а.с.33).
Ухвалою від 14.02.2020 закрито підготовче провадження (а.с. 84).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи Київського квартирно-експлуатаційного управління Бабій Д.В. заперечувала проти позову та просила відмовити.
Третя особа Головне квартирно-експлуатаційне управління про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , капітана та начальника групи технічної експлуатації та інспектування радіолокації системи спостереження транспортної авіації ескадрильї «Блакитна стежа» звільнено з військової служби у запас за п. «а» ( у зв'язку із закінченням строку контракту». Вислуга років становила 22 роки 05 місяців, що підтверджується витягом з наказу від 27.01.2012 № 43 (а. с. 14).
Крім того встановлено, що з 25.09.1992 року його було зараховано на квартирний облік загальної черги, що підтверджується випискою з протоколу № 9 від 25.09.1992 року та довідкою від 23.05.1995 року (а.с. 15,16).
Як визнано відповідачем та підтверджено листом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2019 №350/133/2202/130пс, адресованим адвокату Бурої О.В., капітан запасу ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку у військової частини НОМЕР_1 м.Бориспіль з 03.03.1995 року складом сім'ї - 3 особи: він, дружина, дочка (а.с.12).
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу, що ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції закону, чинній на момент постановлення позивача на квартирний облік передбачала наступне:
-частиною 1 було передбачено, що військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України.
До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, надаються службові жилі приміщення. У разі відсутності такого житла військова частина зобов'язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
-частиною 2 було передбачено, шо прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.
Так, відповідно до ст. ст. 36, 37 Житлового кодексу УРСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів.
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік у випадках і в порядку, встановлюваних Української РСР, громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання (ч.1 ст. 36).
Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію (ч. 1 ст. 37).
Крім того відповідно до п. 34 «Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України» (введене в дію наказом Міністра оборони України від 23.12.1992 № 220, з наступними змінами), що було чинне на момент зарахування позивача на квартирний облік всі питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.
При цьому датою постановки на квартирний облік вважається день, коли буде винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.
Військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання (п. п.11, 13).
За змістом Положення було передбачено (відповідна норма збереглася і в Положенні про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, введеному в дію наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 №20, чинному на момент звільнення позивача у запас) військовослужбовці та члени їх сімей мають право до одержання жилого приміщення прописатися за адресою військової частини. А також, що на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, довідка про те, чи перебуваються члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих рад) (п.12).
Наведене відповідає вищенаведеним вимогам Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України.
Таким чином встановлено, що при взятті позивача на квартирний облік було дотримано вимоги чинного на той час законодавства, яке визначало порядок забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців - за місцем проходження служби та місцем тимчасової реєстрації.
Крім того встановлено, що згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2018 № 2 ОСОБА_2 , знято з квартирного обліку, у зв'язку із звільненням у запас за закінченням строку контракту на підставі п. 9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» відповідного до якого на квартирному обліку залишаються військовослужбовці, які звільнені у запас за станом здоров'я, за віком за скороченням штатів, п. 2.18 наказу МО України від 30.11.2011 року № 737 (зі змінами) (а. с. 13).
Суд вважає, що зазначене рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 є незаконним та підлягає скасуванню, враховуючи наступне.
Згідно з вимогами п. п. 11, 17 «Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України», датою постановки позивача на квартирний облік є дата винесення рішення житловою комісією військової частини, тобто 25.09.1992 року, і саме цією датою має визначатись черговість надання жилого приміщення позивачу за часом прийняття на облік (внесення до списків осіб, які користуються правом першочергового та позачергового отримання жилих приміщень).
Відповідачами не оспорюється та обставина, що позивач є таким, що потребував та потребує поліпшення житлових умов, проходив військову службу у військовій частині, взятий на квартирний облік за місцем служби, що не суперечить вищенаведеним вимогам ч.1 ст.37 Житлового кодексу УРСР.
Таким чином суд критично оцінює твердження відповідача та третьої особи про те, що військовослужбовці залишаються на квартирному обліку лише у разі звільнення з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.
Крім того встановлено, що оспорюване позивачем рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2018 № 2 було винесено з порушенням встановленого порядку, визначеного «Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженою наказом Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011.
Так, відповідно до вимог п.2.17 Інструкції в редакції, чинній на дату звільнення позивача з військової служби, було передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла.
Водночас, п.2.19 Інструкції в редакції, чинній на момент звільнення позивача у запас, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі, зокрема: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, які не зазначені в абзаці першому пункту 2.17 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01.01.2005 (крім випадків, вказаних у пункті 2.18 цього розділу); обрання для місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.
Також зазначено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, виключаються зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, у разі якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили право на отримання жилого приміщення в пільговому порядку.
Рішення про зняття з обліку та виключення зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, приймається житловою комісією військової частини, яка зарахувала військовослужбовця на облік, або її правонаступником. Рішення письмово доводиться до відома військовослужбовця у п'ятнадцятиденний строк із зазначенням причин зняття з обліку.
Суд звертає увагу, що вищезазначена «Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затверджена наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 р. за № 24/20337, починаючи з 29.03.2013 зазначавала неодноразових змін, проте, на момент звільнення позивача у запас такі зміни були відсутні.
Водночас, зі змісту протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2018 № 2 вбачається, що рішення про зняття ОСОБА_2 з квартирного обліку, обґрунтовано п.9 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» відповідного до якого на квартирному обліку залишаються військовослужбовці, які звільнені у запас за станом здоров'я, за віком за скороченням штатів та п.2.18 наказу МО України від 30.11.2011 року № 737 (зі змінами) (а. с. 13).
Так, за змістом п. 2.18 Інструкції в редакції, чинній на момент зняття позивача з квартирного обліку, було передбачено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі : поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення; отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 1 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу); обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.
В цьому зв'язку, звертає на себе увагу та обставина, що нова редакції Інструкції, зокрема п.п.2.16,2.17 викладені таким чином, що залишається не врегульованою доля військовослужбовців, які зараховані на облік до 1 січня 2005 року у разі їх звільнення в запас чи у відставку, в тому числі після закінчення строку контракту, при досягненні вислуги років на військовій службі понад 20 років.
За загальним правилом, визначеним ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З урахуванням викладеного, застосування до позивача положень «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737, в редакції, що була змінена після його звільнення з військової служби, як і зміненої редакції ч.9 ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», суперечить вищенаведеним вимогам ст.58 Конституції України, є протиправним, оскільки ч.1 ст.12 Закону, в чинній на момент взяття відповідача на квартирний облік, було передбачено, що офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв'язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас, в п.1 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. №1081, в редакції, чинній на момент звільнення відповідача з військової служби у запас, було передбачено, що цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Пунктом 30 зазначеного Порядку, в редакції, чинній на момент звільнення відповідача з військової служби у запас, було передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Крім того, як уже було зазначено вище, та враховується судом, право позивача залишатися на квартирному обліку після звільнення у запас у зв'язку з закінченням строку контракту (з вислугою років на військовій службі понад 20 років) було передбачено п.п.2.17, 2.19 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 в чинній на момент звільнення позивача з військової служби у запас.
Суд також звертає увагу, що за змістом п. 2.19 Інструкції, в редакції, чинній на момент ухвалення рішення про зняття позивача з квартирного обліку (26.01.2018), КЕВ (КЕЧ) району має право клопотати перед командуванням військової частини та житловою комісією військової частини про зняття з обліку військовослужбовця чи особи, звільненої з військової служби, облікові справи яких не пройшли щорічну перереєстрацію, у випадку, коли ними не надано: Ф-3; Ф-5 (у разі звільнення з військової служби довідка надається військовим комісаріатом); Ф-7 (у разі звільнення з військової служби довідка надається військовим комісаріатом).
Житлова комісія військової частини повинна в місячний строк провести засідання, на якому в присутності особи, щодо якої надійшло клопотання КЕВ (КЕЧ) району (або уповноваженої ним іншої особи), розглянути зазначене клопотання та прийняти відповідне рішення. Копія витягу з протоколу видається (надсилається) військовослужбовцю чи особі, звільненим з військової служби, питання щодо яких розглядалося на засіданні, та надсилається до КЕВ (КЕЧ) району і житлової комісії гарнізону в п'ятнадцятиденний строк з дня проведення засідання.
У разі надання військовослужбовцем чи особою, звільненими з військової служби, довідок, які підтверджують неможливість проходження ними щорічної перереєстрації облікових справ у встановлений строк, та наявності довідок, вказаних в абзаці першому цього пункту, житлова комісія військової частини зобов'язана на черговому засіданні розглянути питання про перереєстрацію облікової справи цього військовослужбовця, про що скласти відповідний протокол.
Копія витягу з протоколу надсилається військовослужбовцю чи особі, звільнених з військової служби, питання яких розглядалося на засіданні, до КЕВ (КЕЧ) району та житлової комісії гарнізону в п'ятнадцятиденний строк з дня проведення засідання (п.2.19 Інструкції).
Будь-яких належних і допустимих доказів того, що позивач був зарахований на квартирний облік внаслідок подання відомостей, що не відповідають дійсності, або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік, відповідачами суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.
Не надано також доказів того, що оспорюване позивачем рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2018 (протокол № 2) було письмово доведено до відома позивача у визначений Інструкцією п'ятнадцятиденний строк.
При цьому той факт, що засідання житлової комісії 26.01.2018 без присутності позивача, відповідачами не оспорюється, докази того, що позивач викликався (повідомлявся) про таке засідання суду також надані не були.
На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що позов в частині вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення житлового комісій військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2018 № 2 про в частині знання позивача з квартирного обліку, а також щодо зобов'язання поновити позивача на квартирному обліку, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок (а. с. 7), підлягають стягненню на його користь з відповідача .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 26 січня 2018 року в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_2 , оформлене протоколом №2 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 26 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартирному обліку з 25 вересня 1992 року складом сім'ї три особи ( ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 ) для отримання житла.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП ФО - НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 гривень 80 копійок (сімсот шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок).
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: Київська область, м. Бориспіль, Соцмістечко, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів,який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 29.06.2020.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів