359/4972/20
1кс/359/1413/2020
про застосування запобіжного заходу
01 липня 2020 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчого Слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020110100001402 від 29.06.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
До слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що Слідчим відділом Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110100001402 від 29.06.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. За твердженням слідчого, у ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
29.06.2020 року приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_7 перебували на АЗС «ОККО», що розміщена за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вул. Кільцева, 1, де в цей час знаходилась ОСОБА_8 . Під час спільного проведення часу, між ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, у якому ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали звинувачувати ОСОБА_8 у незаконному заволодінні мобільним телефон. Переконавшись, що ОСОБА_8 не здійснювала крадіжку телефону, конфлікт між ними було вичерпано, але неприязні стосунки залишились. В подальшому ОСОБА_8 направилась до місця свого проживання. В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний намір, на незаконне заволодіння майном, належного ОСОБА_8 , що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, прослідкував за ОСОБА_8 , щоб дізнатися місце її проживання, де шляхом злому дерев'яних вхідних дверей, проник у житло, що перебуває у користуванні ОСОБА_8 . Знаходячись у даному приміщенні, ОСОБА_4 наніс два удари кулаком правої руки в щелепу зліва, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. В цей час, ОСОБА_7 незаконно привласнював наступні речі: обігрівач марки «Electrolux» білого кольору, ноутбук «Dell» моделі «P28F» чорного кольору, мобільний телефон «Prestigio» моделі «Wize C1», WiFi роутер марки «Tp-link» моделі «TL-WR840N». Після вчинення відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 покинули місце проживання ОСОБА_8 з викраденим майном останньої та мали можливість розпорядитися вищезазначеним майном на свій розсуд. В подальшому, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 були затримані безпосередньо після вчинення злочину, а речі були належним чином вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження.
Ґрунтуючись на цих обставинах, слідчий зазначає про наявність у діях підозрюваного складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, вказав на підтвердження доказами підозри та наявність ризиків кримінального провадження. У свою чергу, захисник та підозрюваний заперечили щодо поданого клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що немає до ОСОБА_4 жодних претензій та просила обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що 29.06.2020 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 3 ст. 186 КК України передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути враховані при обранні запобіжного заходу. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практика ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана в клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Для визначення причетності ОСОБА_4 до подій вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею допитано потерпілу та досліджено докази, надані сторонами, зокрема протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) у ОСОБА_8 від 29.06.2020 року; протокол огляду місця події від 29.06.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_8 , під час якого вилучено сліди папілярних ліній; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 29.06.2020 року, яка підтверджує факт відкритого викрадення належного їй майна у хронологічному порядку; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.06.2020 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.06.2020 року, який підтвердив факт того, що до житла ОСОБА_8 проникло двоє осіб; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 29.06.2020 року, який підтвердив факт того, що 29.06.2020 року близько 05 год. 00 хв. у будинку АДРЕСА_2 хтось занадто сильно стукав; повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 29.06.2020 року у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_4 ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання, проживає з хворою на цукровий діабет матір'ю, яка потребує піклування. В свою чергу, з урахуванням пояснень підозрюваного, а також долучених до клопотання матеріалів, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, хоча останній є мінімальним. Водночас, прокурором взагалі не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики незаконного впливу на потерпілу і недопитаних у справі свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Отже, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Суд вважає, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що до підозрюваного можна застосувати менш суворий запобіжний захід. Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на те, що прокурором не доведено обставин, передбачених пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 у період з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби, а також зобов'язавши його виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України: не відлучатися із населенного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту та заборонити йому залишати житло за адресою АДРЕСА_3 у період з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а також виконувати такі обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала про застосування запобіжного заходу діє до 23 серпня 2020 року.
Негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі судового засідання.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного і повідомити про це слідчому.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 03.07.2020 об 08.30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1