Справа № 357/6222/20
1-кс/357/1447/20
02 липня 2020 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030002576 від 26 червня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про арешт тимчасово вилученого майна,-
30 червня 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030002576 від 26 червня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про арешт тимчасово вилученого майна, мотивоване наступним.
Слідчий звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду з названим клопотанням, просить накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події від 25.06.2020 року речі та документи, зокрема на автомобіль марки «Mazda 323 F», 1996 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутністі, клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити. Таким чином слідчий підтвердив свою зацікавленість у розгляді зазначеного клопотання.
ОСОБА_4 всудове засідання не з'явився, про день та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, врховуючи доводи слідчого на які останній посилається в клопотанні, який просив задовольнити клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у провадженні СВ Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області, перебувають матеріали кримінального провадження № 12020110030002576 від 26 червня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 25 червня 2020 року до Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області надійшов письмовий рапорт поліцейського взводу ТОР БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_5 про те, що 25.06.2020 близько 14:15 год. під час несення служби було зупинено автомобіль марки «Mazda 323 F» д.н.з. НОМЕР_3 за порушення ПДР, а саме водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , керував ТЗ з непристебнутим ременем безпеки. Під час перевірки документів було виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане на автомобіль «Маздаа 323 F» д.н.з. НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Також під час перевірки свідоцтва про реєстрацію ТЗ в інформаційно-аналітичній базі Національної поліції України «НАІС», було встановлено, що в свідоцтві зазначено номер кузова НОМЕР_5 , а згідно бази «НАІС» вказано номер кузова НОМЕР_6 .
Вказане повідомлення зареєстроване в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області від 25.06.2020 року за № 20949.
Цього ж дня, під час проведення огляду місця події, а саме саме земельної ділянки розміром 10 на 10 метрів, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 10, встановлено, що наданій ділянці знаходиться автомобіль марки «Mazda 323 F», 1996 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_7 . Під час огляду даного автомобіля під капотом виявлено номер кузова НОМЕР_5 . На момент огляду на передньому сидінні автомобіля виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане 20.04.2017 на автомобіль марки «Mazda 323 F», 1996 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке було вилучено працівниками Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області до паперового конверту в якості речового доказу. Даний автомобіль вилучено до Білоцерківського ВП ГУНТІ в Київській області.
Вилучене в ході проведення 25 червня 2020 року огляду місця події, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та автомобіль, мають доказове значення у кримінальному провадженні, необхідне для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметом та доказом вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Згідно постанови слідчого від 26 червня 2020 року вилучений документ та автомобіль під час проведення 25 червня 2020 року огляду місця події, що проводився на земельній ділянці розміром 10 на 10 метрів, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 10, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане 20.04.2017 на автомобіль марки «Mazda 323 F», 1996 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Mazda 323 F», 1996 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрований на ОСОБА_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 - визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Виходячи з того, що при проведенні 25 червня 2020 року огляду виявлено та вилучено документ та автомобіль, які є безпосередньо предметом вчинення вказаного злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищезазначене майно.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього кодексу.
Згідно ст.167 КПК України - тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п.4 ч.2 ст. 167 КПК України - тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту вище описаного майна є визнання його речовими доказами та проведення судових експертиз.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення може здійснюватися також під час обшуку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Відповідно до ч. 3 даної статті арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч.1,2 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Отже, суд приходить до висновку, що слідчий надав суду достатньо доказів того, що незастосування арешту до майна може призвести до його зникнення та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167-168, 170-173 КПК України, суддя, -
Клопотання слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030002576 від 26 червня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події від 25.06.2020 року речі та документи, зокрема на автомобіль марки «Mazda 323 F», 1996 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Арештом визначити заборону зберігання, користування, розпорядження зазначеним майном їх власника, користувача та інших, зацікавлених у долі даних речей, осіб до моменту проведення необхідних в кримінальному провадженні експертиз.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити зберігання зазначеного майна.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду області протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1