Справа № 291/807/19
2-а/291/6/20
Ружинський районний суд Житомирської області
26 червня 2020 року
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Митюк О.В.,
при секретарі - Підгорній А.М.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2 поліцейського капрала Управління патрульної поліції Національної поліції України в Вінницькій області
про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 поліцейського капрала Управління патрульної поліції Національної поліції України в Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, від 13.06.2019 р. про накладення на нього адміністративного стягнення: штрафу в сумі 255 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП., оскільки постанова є протиправною,необґрунтованою та підлягає скасуванню. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 незаконно винесла вищевказану постанову; зокрема поліцейським ОСОБА_2 було проведено вимірювання швидкості автомобіля позивача з використанням лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI20/20 TruCAM серійний номер № НОМЕР_1 ,який зареєстрований в Державному реєстрі за №УЗ197-12, є виключеним даного типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру наказом Міністерства економічного розвитку торгівлі України №1362 від 02.11.2015 року. Також поліцейським патрульної поліції було винесену оскаржувану постанову без з'ясування всіх обставин справи, а також було порушено його право на правову допомогу.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача зазначає, що позивач-водій транспортного засобу MERSEDES-BENZ з номерним знаком НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 77 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункту на 27 км/год , чим порушив п.12.4 ПДР України, даний факт правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, фотознімками приладу TruCam та документацією на даний прилад. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем 27.01.2020 року та 18.06.2020 року через канцелярію суду було надано додаткові пояснення, у яких він зазначає, що відповідач пропустив встановлений строк для надання відзиву на позовну заяву, а також те, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення було порушено його право на правову допомогу. Позовні вимоги просив задовольнити та скасувати вищезазначену постанову.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, 13 червня 2019 року поліцейським капралом УПП у Вінницькій області ДПП 1 батальйону 2 рота Казмірчук Оленою Ігорівною відносно позивача винесено постанову серія ЕАВ №1227763 про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. за порушення частини 1 статті 122 КУпАП. Відповідно до постанови від13 червня 2019 року позивач, керуючи автомобілем MERSEDES-BENZVITO 115 CDI з номерним знаком НОМЕР_2 рухався в смт.Стрижавка Вінницького району зі швидкістю 77 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункту на 27 км/год , чим порушив п.12.4 ПДР України, у зв'язку з чим позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1227763 від 13 червня 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивною стороною правопорушень, за яке було притягнуто до відповідальності позивача, є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш ніж на 20 кілометрів на годину.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач посилається на порушення поліцейським вказаної правової норми КУпАП. Крім того, вказує на не надання йому можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема не надано можливість скористатися юридичною допомогою адвоката, що призвело до необ'єктивного та неповного розгляду справи.
При цьому, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові по справі №357/10134/17 від 23.10.2019 звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Постанова серії ЕАВ 18 №1227763 від 13.06.2019 року не містить посилання на відеозапис, тому не може бути належним доказом вчинення правопорушення.
Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с)статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовноКримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення(Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності. Таким чином, за такого правового врегулювання, беручи до уваги доводи позивача, відсутність будь-яких доказів з боку відповідачів, враховуючи обставини справи та досліджені письмові докази, суд приходить до висновку про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1227763 від 13.06.2019, у зв'язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, та про наявність правових підстав для задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.4 ст. 288 КУпАП. Керуючись ст. 293 КУпАП, ст.ст. 6-9, 20, 77, 78, 243-246, 286 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1227763 від 13.06.2019, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 255 грн., визнати протиправною та скасувати.
Справу закрити.
На рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Ружинський районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. В. Митюк.