Справа № 296/33/20
1-кп/296/6/20
Вирок
Іменем України
02 липня 2020 року Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
потерпілого: ОСОБА_6 ,
представника
потерпілого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019060010004958 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Житомир, освіта середня, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
23.11.2019 р. близько 19 години 50 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходився поблизу квартири АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці не встановлений досудовим слідством предмет колото - ріжучої дії, наніс ним один удар в черевну порожнину ОСОБА_6 , в результаті чого умисно заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини у вигляді колото-різаної рани на боковій поверхні черевної стінки зліва, раневий канал якої йде знизу вверх, спереду назад, зліва направо, проникає в черевну порожнину з ушкодженням поперечно-ободової кишки, серезінкового кута товстої кишки з наявною колото-різаною раною, гематомою, що переходить на корінь брижі, це призвело до видалення селезінкового кута товстої кишки з колото-різаною раною та гематомою кишки, це призвело до внутрішньо-черевної кровотечі із крововтратою 2-3 ступеню та розвитку післягеморагічної анемії середнього ступеню тяжкості, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя в момент його заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дійсно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , щоб поговорити. Коли ОСОБА_6 відчинив двері квартири, він розкладним ножем, якого мав при собі, наніс потерпілому один удар в область черевної порожнини. У вчиненому щиро розкаявся, публічно попросив вибачення у потерпілого, прохав суд не позбавляти його волі. Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав повністю.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 23.11.2019 р. у вечірній час він перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 . Близько 20 години до його квартири прийшов ОСОБА_8 . Коли він відчини двері та вийшов за поріг, ОСОБА_8 дістав ножа із-за спини та наніс йому один удар в область черевної порожнини, після чого мати викликали швидку допомогу, його госпіталізували до лікарні, де він лікувався тривалий час. Після вказаних подій родичі ОСОБА_4 телефонували, сплатили 2000 гривень. Щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, заявлений цивільний позов підтримує повністю.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються.
Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисні дії, які виразились в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпечності скоєного, мотиви злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України є визнання вини та щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Враховуючи пом'якшуючі обставини, а також те, що ОСОБА_4 працює неофіційно та має намір влаштуватися на роботу офіційно, публічно попросив вибачення у потерпілого, має намір відшкодувати потерпілому завдану шкоду, потерпілий не наполягає на тяжкості призначеного покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливі без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.
Крім цього, суд вважає, що підлягає задоволенню цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 20015,28 гривень матеріальної шкоди та 20000 гривень моральної шкоди та 3000 гривень витрат на правову допомогу, який потерпілий в судовому засіданні підтримав, а обвинувачений визнав повністю.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 394 КПК України, ст. ст. 75, 76 КК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
В строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 24.11.2019 р. по 11.03.2020 р.
Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного основного покарання, встановивши випробувальний термін - 3 (три) роки.
У відповідності з ст.76 КК України в період випробувального терміну покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази: змиви з рук ОСОБА_4 , після набрання вироком чинності, знищити; штани та футболку гр. ОСОБА_6 , повернути останньому; куртку, кофту, спортивні штани гр. ОСОБА_4 , повернути останньому.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 20015,28 гривень матеріальної шкоди та 2000 гривень моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 20015 (двадцять тисяч п'ятнадцять) гривень 28 коп. матеріальної шкоди, 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу, а всього на загальну суму 43015 гривень 28 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1