Справа №295/2041/20
Категорія 68
2/295/1270/20
24.06.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Сірача В.С.
представника відповідача - адвоката Янчука М.О.
розглянувши y відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини, -
І. СУТЬ ЗАЯВИ
17.02.2020 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, який був зареєстрований 26.10.2017 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №2238; стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в твердій грошовій формі в сумі 4000 гривень щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття; стягувати з відповідача аліменти на її утримання в твердій грошовій формі в сумі 3000 гривень щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною трьох років. Також просить допустити негайне виконання рішення суду в межах суми щомісячного платежу та стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову зазначила, що 26.10.2017 року між сторонами був укладений шлюб, від якого вони мають малолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя сторін не склалося внаслідок різних поглядів на життя, шлюбні стосунки фактично припинені, спільне господарство сторони не ведуть, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Позивач також вказує, що дочка ОСОБА_3 проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач, як батько дитини, матеріальної допомоги на її утримання не надає. Малолітня донька повністю знаходить на утриманні позивача, однак вона самостійно не спроможна забезпечити дитині достатній життєвий рівень.
В обґрунтування розміру аліментів на утримання дитини позивач посилається на те, що відповідно до офіційної інформації Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму за грудень 2019 року для дітей віком до 6 років становить 3527,00 грн.
Крім того, в позовній заяві вказано, що відповідач інших осіб на утриманні не має, працює не офіційно та має стабільний дохід, є співвласником компанії ІНФОРМАЦІЯ_10, яка займається продажем м'яса та м'ясної продукції. Середній місячний дохід відповідача перевищує 20 000,00 грн., він має у власності рухоме та нерухоме майно.
Відповідно до ст. 84 Сімейного кодексу України позивач просить стягувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною 3-х річного віку у розмірі 3000,00 грн щомісячно, посилаючись на те, що вона потребує утримання, оскільки не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною, перебуває в скрутному матеріальному становищі.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
26.02.2020 року ухвалою Богунського районного суду міста Житомира відкрито провадження у справі №295/2041/20, її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
20.03.2020 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Янчука М.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не заперечує щодо розірвання шлюбу з позивачем, частково визнає позовні вимоги про стягнення аліментів, не заперечує проти стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1000,00 грн. та щодо стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 500,00 грн.
Так, відповідач вказує, що не має змоги сплачувати аліменти у такому розмірі, оскільки з 30.07.2019 року його було звільнено з роботи та з того часу він ніде не працює, займається тимчасовими підробітками та не має регулярного доходу, однак дитині намагається допомагати. Матеріальне становище відповідача є надзвичайно скрутним. У разі присудження аліментів у розмірі, який зазначений позивачем у позові, виконувати рішення суду відповідач не зможе у зв'язку з відсутністю коштів. Надавати матеріальну допомогу дитині відповідач не відмовляється та має намір завжди виконувати батьківські обов'язки.
Копія відзиву була направлена позивачу 20.03.2020 року, що підтверджується змістом опису вкладення у цінний лист, поштової накладної та квитанції, які додані до відзиву. Позивач не скористалась своїм правом та відповідь на відзив до суду не подала.
20.03.2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просив встановити спосіб участі батька у вихованні дитини.
24.03.2020 року ухвалою Богунського районного суду міста Житомира зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про встановлення способу участі батька у вихованні дитини повернуто позивачу за зустрічним позовом у зв'язку з відсутністю правових підстав для об'єднання в одне провадження первісного та зустрічного позовів.
23.06.2020 року представник позивача ОСОБА_5 подав до суду клопотання про визнання поважними причин неподання позивачем доказів у встановлений законом строк та долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 24.06.2020 року, яка була постановлена в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, клопотання представника позивача від 23.06.2020 року про долучення до матеріалів справи додаткових доказів судом задоволено.
Позивач в судовому засіданні 24.06.2020 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити. Додатково пояснила, що наразі не працює, перебуває у декретній відпустці. Підставою, яка слугувала для прийняття рішення про розірвання шлюбу стало те, що відповідач застосував фізичне насильство до позивача та наносив їй тілесні ушкодження. Після її побиття, позивач була змушена залишити відповідача та повернутися проживати до батьків. Пояснила, що сторони разом не проживають з 01.02.2020 року, вважає, примирення між ними неможливим. Також позивач вказала, що на торгівельній інтернет-платформі Prom.ua зареєстрований інтернет-магазин відповідача, через який він здійснює продаж м'яса та м'ясопродукції. Під час спільного проживання відповідач постійно займався закупівлею та продажем м'яса та мав щомісячний дохід, який складав їх сімейний бюджет, у сумі 18000,00 - 22 000,00 грн. Під час перебування у шлюбі, у 2018 році, сторонами було придбано автомобіль, право власності на який зареєстровано за відповідачем. Позивач також пояснила, що на утримання дитини вона щомісячно витрачає приблизно 4000-4500 грн.
Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити. Додатково пояснив, що відповідач займається реалізацією м'ясопродукції, що підтверджується витягом з інтернет-платформи Prom.ua, яка дає можливість створювати власні сайти та на якій зареєстровано інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_10. На сайті вказаного інтернет-магазину контактною особою зазначений відповідач - ОСОБА_2 та зазначено номери телефонів, яким користується відповідач - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні 24.06.2020 року проти розірвання шлюбу не заперечував, частково визнав позовні вимоги про стягнення аліментів, не заперечував проти стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1000,00 грн. та щодо стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 500,00 грн. Додатково пояснив, що відповідач не працює, сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі фінансово не спроможний, однак докази скрутного матеріального становища відповідача надати суду не може. Інших осіб на утриманні не має та має задовільний стан здоров'я. Наразі відповідач має дохід у розмірі від 3000,00 грн до 5000,00 грн на місяць, які отримує з тимчасових підробітків - надання послуг з перевезення та робіт на будівництві. Автомобіль, який зареєстровано за відповідачем, є спільною сумісною власністю сторін. Представник відповідача також зазначив, що твердження позивача про те, що відповідач не надає допомоги дитині та не спілкується з нею, не відповідають дійсності, що позивач чинить перешкоди у спілкування батька з дитиною, ОСОБА_2 подано до суду позов про встановлення способу участі батька у вихованні дитини. Також зазначив, що сума аліментів на утримання дитини у розмірі 4000,00 грн. значно перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Представник відповідача вказав, що відповідач діяльністю з продажу м'яса не займається та заперечив достовірність наданих стороною позивача доказів, які підтверджують даний факт, оскільки, на його думку, дані до інтернет-мережі можуть бути внесені будь-ким.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача, інтереси якого в судовому засіданні представляє адвокат.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 26.10.2017 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №2238 (а.с. 8).
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем (а.с. 9, 11).
В судовому засіданні встановлено і не заперечувалось сторонами, що спір щодо визначення місця проживання дитини між подружжям відсутній.
Відповідно до довідки № 114, виданої 11.02.2020 року ОСББ "Андромеда-Житомир" ОСОБА_7 зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею проживають син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
В довідці № 53, виданій Департаментом соціальної політики міської ради Управління соціального захисту Богунського району від 07.02.2020 року зазначено, що ОСОБА_7 перебуває на обліку та отримує допомогу при народженні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/3 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).
Зі змісту Єдиного державного реєстру МВС України вбачається, що за ОСОБА_2 з 04.09.2018 року зареєстровано право власності на автомобіль Renault Master, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . (а.с. 16, 130, 131)
Згідно інформації з торгівельної інтернет-платформи Prom.ua на ній зареєстровано інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_10, який є приватною компанією, яка працює на ринку з 2005 року, зареєстрована у м. Буча, Київської області, та займається реалізацією м'яса (яловичини, свинини, баранини), та м'ясопродукції. Контактною особою компанії зазначений ОСОБА_2 , контактні номери телефонів - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 . Крім того, як видно з вказаної інформації, інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_10 має знак «PRO», який означає, що продавець користується одним із платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями. Вартість користування такими пакетами становить від 5400,00 грн до 11900 грн на рік (а.с. 17-18, 135, 136).
Матеріали справи місять також роздруківки скрін-шотів зі смартфонів, зі змісту яких вбачається, що відповідач ОСОБА_2 користується месенджером для смартфонів WhatsApp та використовує номери мобільних телефонів: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (а.с. 137-139).
Як встановлено судом з відомостей, які містяться у вільному доступі у глобальній інтернет-мережі, WhatsApp - це месенджер (система обміну миттєвими повідомленнями) для смартфонів, яка дозволяє пересилати текстові повідомлення (дописи), зображення, відео та аудіо. Всі облікові записи WhatsApp прив'язані до номерів мобільних телефонів. Для реєстрації в системі використовується номер телефону особи, яка бажає її використовувати для спілкування та встановити фото профілю може лише ця особа. Встановити фото профілю з іншого телефону не можливо.
Також у матеріалах справи міститься роздруківка фотокартки, на якій зображений автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на якому розміщена реклама компанії ІНФОРМАЦІЯ_10, а також посилання на сайт магазину на інтернет-платформі Prom.ua - ІНФОРМАЦІЯ_11. (а.с. 132).
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 30.07.2019 року його було звільнено з посади вчителя фізкультури Житомирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №35 за власним бажанням. Подальших записів про працевлаштування копія трудової книжки не містить (а.с. 40-46).
Також представником позивача подано до суду копії чеків про купівлю продуктів харчування, товарів для дитини та отримання послуг для дитини, з яких вбачається, що позивач ОСОБА_7 у період з лютого по червень 2020 року здійснила витрати, пов'язані з утриманням дитини, на суму 7460,00 грн. (а.с. 143-146).
Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру внесено відомості за №12020060020001135 за ознаками кримінально правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, за фактом того, що 08.03.2020 року. близько 12:00 год, перебуваючи на дитячому майданчику, що по вул. БОС в м. Житомирі, на ґрунті сімейних відносин, ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_1 (а.с. 128) З виписки із медичної карти амбулаторного хворого №1446 від 08.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_7 зверталася до травматологічного пункту 08.03.2020 року та їй було встановлено діагноз - забій м'яких тканин, крововиливи у м'які тканини, ділянки правого плеча, правого коліна, правої гомілки. (а.с. 129). Вказані документи надані позивачем, як зазначено нею в судовому засіданні, для підтвердження обставин, що причиною припинення шлюбних стосунків є неправомірна поведінка відповідача.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 УПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ від 27.02.91 року (далі - Конвенція), передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками цього обов'язку визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частини 1-2 статті 184 Сімейного кодексу України визначають, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 1-3 стаття 73 Сімейного кодексу України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
За правилами ч. 1 статті 80 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з приписами статті 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
V. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу, суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Беручи до уваги, що позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, а тому суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.
Щодо вимог про стягнення аліментів, судом встановлено, що відповідач є батьком дитини та нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття. Домовленість між батьками щодо виконання даного обов'язку відсутня.
За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.
Системний і сукупний аналіз наданих сторонами доказів в їх взаємозв'язку дає підстави суду дійти переконливого висновку, що відповідач хоча офіційно і не працює, але дійсно займається діяльністю з реалізації м'ясної продукції, використовуючи логотип ІНФОРМАЦІЯ_10, а відтак має доходи.
Суд вважає доведеною ту обставину, що на торгівельній інтернет-платформи Prom.ua зареєстровано інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_10, який є приватною компанією, яка працює на ринку з 2005 року, зареєстрована у м. Буча, Київської області, та займається реалізацією м'яса (яловичини, свинини, баранини), та м'ясопродукції, і контактною особою якої є відповідач ОСОБА_2 .
Також у матеріалах справи міститься роздруківка фотокартки, на якій зображений автомобіль Renault, реєстраційний номер НОМЕР_3 , право власності на який зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 , на якому розміщена реклама компанії ІНФОРМАЦІЯ_10, а також посилання на сайт магазину на інтернет-платформі Prom.ua - ІНФОРМАЦІЯ_11. Доказів того, що відповідач ОСОБА_2 передав автомобіль у користування третім особами, матеріали справи не містять.
Зі змісту даного зображення вбачається, що автомобіль є вантажним, має рефрежиратор, що також підтверджує, що він може використовуватись у діяльності, пов'язаній з необхідністю перевезення та/або зберігання продуктів харчування.
Крім того, суд дійшов переконливого висновку, що номери мобільних телефонів, які зазначені як засоби зв'язку з контактною особою інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_10, належать саме відповідачу ОСОБА_2 , оскільки на належність вказаних номерів телефонів відповідачу вказує позивач та один з таких номерів зазначений позивачем у позові, як його номер телефону. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач користується месенджером WhatsApp, який він використовує з номерів телефонів, які зазначені на сайті інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_10. Користуватися месенджером WhatsApp з певним номером мобільного телефону може лише його власник, та виключно він може встановити фото контакту в месенджені. На те, що на фото, які містяться у скрін-шотах зі смартфону, зображений саме відповідач, вказала позивач.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що інформація, яка отримана з мережі інтернет є недостовірною, оскільки може бути розміщена будь-якою особою, оскільки як встановлено судом, інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_10 користується одним із платних пакетів послуг торгівельної інтернет-платформи Prom.ua, та плата за її користування є значною, що, на думку суду, спростовує доводи представника відповідача щодо можливості розміщення в мережі інтернет такої інформації будь-якою іншою особою, у тому числі позивачем.
Щодо суми отримуваних відповідачем доходів, то матеріали справи не містять таких відомостей, однак позивач вказала, що у період їх спільного проживання відповідач мав щомісячний дохід у сумі 18000,00 - 22 000,00 грн., надавав їх для сімейного бюджету. Представник відповідача, заперечуючи проти вказаного факту, не надав суду жодного доказу на його спростування, що є його обов'язком відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 14, 84 ЦПК України. Доводи відповідача про те, що він перебуває в скрутному матеріальному становищі спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими позивачем та її представником.
За період спільного життя з позивачем у шлюбі у 2018 році ОСОБА_2 був придбаний вантажний автомобіль марки "Renault", реєстраційний номер НОМЕР_3 , що свідчить про значний розмір його доходів. Також на праві власності відповідач має нерухоме майно.
При визначенні розміру аліментів суд керується положеннями ст. 182 СК України, бере до уваги, що відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров'я; відсутність в нього на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб; має достатній рівень доходу; наявність у нього на праві власності рухомого та нерухомого майна, відсутність фінансових зобов'язань.
Разом з тим, суд враховує, що на утриманні позивача, окрім малолітньої доньки ОСОБА_3 , перебуває ще одна неповнолітня дитина - син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з нею, що підтверджується змістом відповідної довідки про склад родини. В той час як відповідач інших утриманців не має.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує реальні ринкові ціни на потреби в забезпеченні дитини повноцінним харчуванням, сезонним одягом, приладдям для розвитку та навчання, речами особистої гігієни.
Суд вважає, що відповідач як батько дівчинки має можливість забезпечити належний рівень матеріального забезпечення власної доньки.
З урахуванням викладених вище обставин, суд присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень щомісячно і до її повноліття.
Крім того, зважаючи на те, що позивач не працює, оскільки здійснює догляд за спільною дитиною сторін, отже потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги від батька дитини, на переконання суду відповідач має матеріальну можливість надавати таку допомогу, аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, суд визначає в розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно. Такий розмір аліментів, на думку суду, є достатнім для забезпечення інтересів позивача, та не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 1 статті 79 Сімейного кодексу Україниаліменти на утримання одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 840,80 грн, який сплачений нею при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу, та на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Розірвати шлюб між громадянами України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 26.10.2017 року Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис №2238.
Неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на виховання з матір'ю - ОСОБА_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, до повноліття дитини, починаючи з 17.02.2020 року.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону, до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 17.02.2020 року і до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 .
Суддя О.В. Стрілецька
Повний текст рішення складено 03.07.2020 року.