Справа № 161/694/20
Провадження № 1-кп/161/425/20
07 липня 2020 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030010000493 від 12 лютого 2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, учасника бойових дій, одруженого, не працює, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 12 лютого 2019 року, близько 13 год. 55 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки "Jeep Grand Cherokee", номерний знак НОМЕР_1 (Литовська Республіка), здійснюючи виїзд із обочини на проїжджу частину вул. Володимирської, у напрямку вул. Червоного Хреста у м.Луцьку, в порушення вимог пунктів 9.2 б), 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, не ввімкнув покажчик повороту та не надав перевагу у русі та допустив зіткнення з автомобілем марки "Skoda Fabia", н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла-пасажир автомобіля марки "Skoda Fabia", н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 328 від 23 травня 2019 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому обох кісток правого передпліччя в нижній третині зі зміщенням, забійні садна обох колінних суглобів, чола зліва, забій лівого ока, забій м'яких тканин, садна обличчя, субкон'юнктивальний крововилив лівого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, по скільки для їх загоєння необхідний час більше 21-ї доби.
У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 9.2 б), 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, у відповідності до яких: п. 9.2 - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом; п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 10.2. виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Органом досудового розслідування вказані необережні дії ОСОБА_3 кваліфіковані, як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілою на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього, оскільки він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив невеликої тяжкості злочин, примирився з потерпілою та відшкодував усі завдані його діями збитки та усунув заподіяну шкоду останній.
Заслухавши думку захисника, який підтримав подане клопотання, прокурора та представника цивільного позивача, які заперечували щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, пояснення обвинуваченого, який погоджувався на закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, безпосередню позицію потерпілої в судових засіданнях та її письмову заяву про відсутність будь - яких претензій до обвинуваченого та не заперечення щодо закриття провадження відносно ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення, а обвинувачений ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідності у зв'язку із примиренням його з потерпілою з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 56 КПК України на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
Раз з цим, в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі 439/397/17 зазначено, що суд звертає увагу на те, що тлумачення словосполучення "відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду" як обов'язкової умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим відповідно до ст. 46 КК України досить тісно пов'язане з тлумаченням самого поняття "потерпілий", яке вживається в цій статті, оскільки кримінально-правове поняття потерпілого більш вузьке, ніж кримінально-процесуальне. Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття "потерпілий", яке використано у ст. 46 КК України, вжито у його кримінально-правовому розумінні, а не кримінально-процесуальному, виходячи з такого. Поняття "потерпілий" в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення. Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого. У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. З огляду на ці принципи, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 46 КК України. Право на примирення у ст. 46 КК України - це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Окрім цього, звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, ураховуючи вираження волі потерпілим щодо прощення винного, відбувається своєрідне повернення потерпілого у попередній стан, який існував до вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Статтею 46 КК України передбачено такі обов'язкові умови (передумови) та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим: 1) умова - вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, крім корупційних злочинів; 2) підстава - примирення винного з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода у розумінні ст. 46 КК України має бути такою, що за своїм характером піддається відшкодуванню (усуненню).
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні вперше злочину, який у відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії необережного нетяжкого, повністю відшкодував завдані збитки потерпілій, при цьому, примирився з нею, про що суду надав відповідні підтверджуючі документи.
За таких обставин, обвинуваченого ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням обвинуваченого з потерпілою, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Волинській області до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слід залишити без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 128, 284, 372, 376 КПК України, ст.46 КК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням його з потерпілою.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030010000493 від 12 лютого 2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити, у зв'язку із його звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Волинській області до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - залишити без розгляду.
Речові докази: автомобіль марки "Шкода Фабіа" д.н.з. НОМЕР_2 - залишити за належністю представнику Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_7 , автомобіль марки "Гранд Черокі" н.з. НОМЕР_3 - залишити за належністю ОСОБА_3 .
Роз'яснити цивільному позивачу право пред'явлення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 07 липня 2020 року о 15 год. 30 хв.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1