Справа № 161/10650/20
Провадження № 1-кс/161/5172/20
м. Луцьк 07 липня 2020 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , сільського голови Баківцівської сільської ради ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на земельні з кадастровими номерами 0722880500:04:000:0002, 0722880500:04:000:0003, 0722880500:04:000:0001, 0722880500:03:000:0003, 0722880500:03:000:0007, 0722880500:03:000:0001, 0722880500:03:000:0002, 0722880500:03:000:0008, 0722880500:03:000:0014, 0722880500:03:000:0011, 0722880500:04:000:0008, 0722880500:04:000:0007, 0722880500:04:000:0006, які на даний час зареєстровані за Баківцівською сільською радою Луцького району Волинської області, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користуванням майном.
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020030000000435 від 20.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 , за попередньою змовою з службовими особами Баківцівської сільської ради Луцького району та ДП ДГ «Перемога» Волинської ДСГДС НААН, зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, здійснив реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельні ділянки, загальною площею 647 га, за Баківцівською сільською радою Луцького району, з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб, в результаті чого вказані земельні ділянки вибули з державного віддання, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам та інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки. З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, запобіганню подальшого відчуження речових доказів (майна), попередження заподіянню збитків, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначену нерухомість, в тому числі шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо неї, тому слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на вищевказане майно.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому мотивів та просив задовольнити, сільський голова Баківцівської сільської ради ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 просили в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Частина 2 ст.131 КПК України передбачає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до п.31, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В порядку ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів клопотання, воно не містить жодних доказів, які підтверджують необхідність накладення арешту на вищевказане майно, як того вимагає ст.171 КПК України. Також не вбачається доказів того, що незастосування арешту призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна, тобто клопотанням не доведено розумності та співмірності обмеження права користування.
Враховуючи те, що стороною кримінального провадження не надано доказів того, що незастосування заборон на використання та розпорядження таким майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, також не надано доказів того, що накладення арешту не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, стороною обвинувачення не доведено достатніх підстав вважати, що дане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, встановлено, що відповідне рішення Баківцівської сільської ради щодо вказаних земель та приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності не визнані незаконними. Крім того, станом на час розгляду, так як і на момент подання клопотання до слідчого судді, в рамках кримінального провадження №12020030000000435 нікому не повідомлено про підозру, органом досудового розслідування не доведено та не встановлено достатніх доказів при розгляді клопотання для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдовували доцільність накладення арешту на майно, а тому в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1