07 липня 2020 року
Київ
справа №804/6168/17
адміністративне провадження №К/9901/15325/20
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу приватного підприємства «Фрюлинг» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави до Дніпропетровської обласної ради, треті особи: Приватне підприємство «Фрюлинг», Кам'янська міська рада, Карнаухівська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення, -
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасування рішення Дніпропетровської обласної ради від 24 березня 2017 року № 186-8/VІІ «Про надання гірничого відводу приватному підприємству «Фрюлинг» на розробку Карнаухівського родовища будівельних пісків».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року позов задоволено.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Приватне підприємство «Фрюлинг» не погодившись із цими рішеннями подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Проте касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень.
За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі скаржник зазначає, що її подано на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС, а саме, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 та у рішеннях Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» заява № 25921/02, «Щокін проти України» заяви №№ 23795/03, 37943/06 тощо, проте в касаційній скарзі не зазначено яку (які) саме норму (норми) матеріального чи/або процесуального права з посиланням на висновок Верховного суду та/або Європейського суду з прав людини, викладені у рішеннях цих судів, не був врахований судом апеляційної інстанції, та в чому саме полягає подібність спірних правовідносин.
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом строку з дня отримання копії цієї ухвали і не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" обґрунтувавши підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу приватного підприємства «Фрюлинг» залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом строку з дня отримання копії цієї ухвали і не пізніше 10 дня з дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" обґрунтувавши підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець