07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 826/27865/15
адміністративне провадження №К/9901/13016/18; К/9901/13017/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року (ухвалена судом у складі колегії: головуючого судді Кузьменка В.А., суддів: Арсірія Р.О., Огурцова О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (постановлена судом у складі колегії: головуючого судді - Безименної Н.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.) у справі №826/27865/15 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач 1) та Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправними та нечинними дії Міністерства оборони України щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до абзацу п'ятого підпункту 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранень (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499, що містить положення, які не відповідають (звужують) положення вимог частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, де зазначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги з 01 лютого 2011 року, з часу настання інвалідності, ОСОБА_1 , 1955 року народження, інваліду другої групи за посадою, на день втрати працездатності, начальника групи Головного фінансово-економічного управління міністерства оборони України, яку він займав на день звільнення з військової служби, 16 вересня 2004 року, на підставі грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у розмірах, визначених на момент встановлення права, встановлення інвалідності, виходячи з місячного грошового забезпечення в сумі 5 170,50 грн., у тому числі посадового окладу в сумі 1 350,00 грн., окладу за військовим званням в сумі 135,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 40% в сумі 594,00 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань 100% в сумі 2 079,00 грн., служби в умовах режимних обмежень 20% в сумі 270,00 грн., премії - на день втрати працездатності 55% посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України від 15 січня 2011 року №50 в сумі 742,50 грн., та провести доплату різниці в сумі 167 031,00 грн.; 3) зобов'язати Київський місткий військовий комісаріат здійснити доплату різниці в сумі 167 031,00 грн. з врахуванням раніше виплаченої суми - 112 266,00 грн. одноразової грошової допомоги з 1 лютого 2011 року, час настання інвалідності, ОСОБА_1 , 1955 року народження, інваліду другої групи за посадою на день втрати працездатності, начальника групи Головного фінансово-економічного управління міністерства оборони України, яку він займав на день звільнення з військової служби, 16 вересня 2004 року, на підставі грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у розмірах, визначених на момент встановлення права, встановлення інвалідності, виходячи з місячного грошового забезпечення в сумі 5 170,50 грн., у тому числі посадового окладу в сумі 1 350,00 грн., окладу за військовим званням в сумі 135,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 40% в сумі 594,00 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань 100% в сумі 2 079,00 грн., служби в умовах режимних обмежень 20% в сумі 270,00 грн., премії - на день втрати працездатності 55% посадового окладу відповідно до наказу Міністра оборони України від 15 січня 2011 року №50 в сумі 742,50 грн.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги виходячи з положень абзацу п'ятого підпункту 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранень (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499.
Зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - інваліду ІІ групи, у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, виходячи з положень частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Зобов'язано Київський міський військовий комісаріат здійснити доплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - інваліду ІІ групи, у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, яка є різницею між сумою такої допомоги, обрахованої виходячи з положень частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та фактично виплаченою позивачу сумою допомоги.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати положення не постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, а положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
8 та 12 грудня 2016 року Міністерство оборони України та Київський міський військовий комісаріат звернулися до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року.
У скаргах відповідачі просять судові рішення скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позову.
У скарзі посилаються на те, що одноразова грошова допомога правомірно нарахована та виплачена позивачу в розмірі 54 місячного грошового забезпечення згідно «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499.
Міністерство оборони України також посилається на те, що наявна така, що набрала законної сили, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2014 року у справі № 826/7922/14 з того самого спору і між тими самими сторонами.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 11 січня та 27 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату.
Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII, матеріали адміністративної справи № 826/27865/15 передано з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у січні 2018 року.
Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2018 року визначено склад колегії суддів для розгляду касаційних скарг: суддя-доповідач - Шарапа В.М., судді - Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду-керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. проведено повторний розподіл судової справи між суддями.
Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач - Уханенко С. А. судді - Кашпур О.В., Радишевська О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2020 року задоволені заяви про самовідвід суддів ОСОБА_2 , Кашпур Ольги Валеріївни та Радишевської Олесі Ростиславівни. Передані матеріали адміністративної справи №826/27865/15 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 6 липня 2020 року справу прийнято до провадження та приначено попереднє судове засідання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Наказом Міністра оборони України від 21 серпня 2004 року № 553 позивач звільнений з лав Збройних Сил України через скорочення штатів.
Наказом начальника Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України від 15 вересня 2004 року № 181 позивач направлений на військовий облік до Солом'янського районного військового комісаріату м. Києва.
Згідно довідки МСЕК від 01.02.2011 серія 10ААА № 135113 ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю ІІ групи довічно в результаті захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Протокольним рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 18 березня 2013 року встановлено відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Цей прокол направлений на адресу ОСОБА_1 разом з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з зазначеною відмовою, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського військового комісаріату та Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року по справі №826/7922/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з порушенням вимог Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та призначення грошової допомоги з 01 лютого 2011 року, одноразової грошової допомоги у розмірі 54 місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи за посадою, на день втрати працездатності, начальника групи Головного фінансово-економічного управління МО України, яку він займав на день звільнення з військової служби, 16 вересня 2004 року, на підставі грошового забезпечення та у розмірах визначених на момент встановлення права, встановлення інвалідності; зобов'язано Київський міський військовий комісаріат виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 54 місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи за посадою - начальник групи Головного фінансово-економічного управління МО України, яку він займав на день звільнення з військової служби - 16 вересня 2004 року, на підставі грошового забезпечення та у розмірах, визначених на момент встановлення права, встановлення інвалідності.
Згідно платіжної відомості від 26.06.2015 ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 112 266 грн.
В подальшому позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату та Міністерства оборони України з заявами від 30.07.2015 та від 09.10.2015 про те, що на виконання вищезазначеної постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року йому нараховано і виплачено одноразову грошову допомогу, виходячи із складу грошового забезпечення обчисленого згідно постанови Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року №499, а не відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто у значно меншому розмірі, ніж встановлено законом та просив здійснити її до донарахування та виплату.
Листом від 18.11.2015 № 248/6/2370/3440 Міністерство оборони України повідомило позивача про те, що йому правомірно була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, виходячи із складу грошового забезпечення обчисленого згідно постанови Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року №499.
Позивач вважаючи, що відповідачами неправомірно виплачено йому грошову допомогу у розмірі меншому, ніж встановлено законом, звернувся до суду з цим позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
В межах даного спору сторонами не заперечується наявність у позивача права на отримання грошової допомоги. Спірним є питання, за яким нормативно-правовим актом слід розраховувати розмір зазначеної грошової допомоги.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Приписами частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали; місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок ).
Порядком №499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку № 499 передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.
Водночас частина друга статті 9 Закону № 2011-XII складові грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Виходячи із визначених в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок, а Закон № 2011-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що при розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України повинно проводити розрахунок, виходячи з грошового забезпечення позивача у розумінні статті 9 Закону №2011-XII, а саме враховуючи посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах постановах Верховного Суду України від 12 листопада 2013 у справі № 21-383а13, від 28 січня 2014 року у справах № 21-475а13, № 21-477а12, від 11 лютого 2014 № 21-495а13 та постановах Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі №344/16666/13-а та від 23 квітня 2019 року у справі №523/15136/15.
Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Колегія суддів також вважає необгрунтованими доводи касаційної скарги Міністерства оборони про необхідність закриття провадження у даній справі, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки у справі №826/7922/14 та в цій справі різні предмети спору. Так, предметом розгляду даної справи є виплата одноразової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено законом, а у справі №826/7922/14 - право на одноразову грошову допомогу.
Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційні скарги Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко