06 липня 2020 року
м. Київ
справа № 242/2179/17
адміністративне провадження № К/9901/23670/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 242/2179/17
за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Селідівське ОУ ПФУ) про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., -
І. РУХ СПРАВИ
1. 30.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірним та скасувати рішення Селидовського ОУ ПФУ від 20.04.2017 № 1427;
зобов'язати Селідівське ОУ ПФУ зарахувати до його загального та пільгового підземного страхованого стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) наступні періоди його роботи:
на Відкритому акціонерному товаристві (далі - ВАТ) «Донецькшахтобуд» з 12.03.2007 по 14.02.2008;
на Шахтобудівельному управлінні № 7 Державного ВАТ «Донецькшахтобуд» з 18.02.2008 по 31.10.2009, з 01.01.2011 по 06.04.2011, з 01.05.2011 по 06.05.2011, з 25.09.2012 по 31.12.2012, з 01.02.2013 по 31.05.2013 та з 01.11.2009 по 31.12.2010, з 01.06.2013 по 31.12.2013, з 01.02.2014 по 28.02.2014;
на Відокремленому підрозділі (далі - ВП) «Шахта 1-3 Новогродівська» Державного підприємства (далі - ДП) «Селидіввугілля» з 27.01.1995 по 28.03.1995, з 16.12.1998 по 22.07.1999, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 07.02.2017;
на Закритому акціонерному товаристві (далі - ЗАТ) «Вугледобуток» з 19.02.1998 по 12.05.1998;
зобов'язати Селідівське ОУ ПФУ повторно розглянути його заяву від 08.02.2017 № 104 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що оспорюване рішення відповідача порушує його право на пенсійне забезпечення, оскільки факт його роботи на відповідних підприємствах за вказані вище періоди підтверджується належно оформленими записами в трудовій книжці, пільговими довідками, табулеграмами про його заробітну плату, персоніфікованою відомістю, а з урахуванням періодів, щодо яких виник спір загальний страховий стаж складає 21 рік 09 місяців 03 дні, з нього пільговий підземній стаж склав 13 років 07 місяців 19 днів.
2. Селідівський міський суд Донецької області постановою від 03.08.2017 задовольнив позовні вимоги.
3. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 05.09.2017 змінив постанову суду першої інстанції та виклав абзац четвертий її резолютивної частини в такій редакції:
зобов'язав Селидовське ОУ ПФУ зарахувати до загального та пільгового стажу ОСОБА_1 наступні періоди його роботи:
- на підприємстві ВАТ «Донецькшахтобуд» з 12.03.2007 по 14.02.2008;
- на Шахтобудівельному управлінні № 7 ДВАТ «Донецькшахтобуд» з 18.02.2008 по 31.10.2009, з 01.01.2011 по 06.04.2011, з 01.05.2011 по 06.05.2011, з 25.09.2012 по 31.12.2012, з 01.02.2013 по 31.05.2013;
- на ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП « Селидіввугілля» з 27.01.1995 по 28.03.1995, з 16.12.1998 по 22.07.1999;
- на ЗАТ «Вугледобуток» з 19.02.1998 по 12.05.1998;
в решті постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03.08.2017 у справі № 242/2179/17 суд апеляційної інстанції - залишив без змін.
4. 14.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, а постанову Селидівського міського суду Донецької області від 03.08.2017 - залишити в силі.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою 25.09.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №781/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
10. Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
11. Ухвалою судді Верховного Суду від 24.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Суди встановили, що 08.02.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Селидовського ОУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Рішенням Селидовського ОУ ПФУ від 20.04.2017 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 21 рік та пільгового 8 років. На період звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж ОСОБА_1 склав 17 років 10 місяців 16 днів, а пільговий стаж - 7 років 04 місяці 15 днів.
Зокрема, у вказаному рішенні від 20.04.2017 зазначено про незарахування до пільгового стажу роботи періодів роботи позивача: з 12.03.2007 по 14.02.2008 - на ВАТ «Донецькшахтобуд»; з 18.02.2008 по 31.10.2009, з 01.11.2011 по 06.04.2011, з 01.05.2011 по 06.05.2011, з 25.06.2012 по 31.12.2012; з 01.02.2013 по 31.05.2013 - на «Шахтобудівельному підприємстві №7» через відсутність довідок, які підтверджують пільговий характер роботи, видані підприємствами, які не пройшли перереєстрацію на території, підконтрольній українській владі, та у зв'язку з неможливістю провести перевірку факту пільгової роботи.
Також у цьому рішення вказано, що період роботи на підприємстві ЗАТ «Вугледобуток» з 19.02.1998 по 12.05.1998 та періоди роботи з 27.01.1995 по 28.03.1995, з 16.12.1998 по 22.07.1999 на ВП «Шахта 1/6 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» будуть зараховані до страхового та пільгового стажу на підставі актів перевірок та підтвердження факту роботи.
Водночас, в оспорюваному рішенні вказано про незарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи позивача:
з 01.11.2009 по 31.12.2010, з 01.06.2013 по 31.12.2013, з 01.02.2014 по 28.02.2014 - на «Шахтобудівельному підприємстві № 7», з 01.06.2016 по 31.12.2016 - на ВП «Шахта 1/3» Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) цими підприємствами;
з 01.01.2013 по 31.01.2013, з 01.01.2014 по 31.01.2014, з 01.03.2014 по 31.03.2014, з 01.05.2014 по 30.10.2014 в « Шахтобудівельному управлінні № 7», з 01.01.2017 по 07.02.2017 на ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП « Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати та сплату єдиного соціального внеску до ПФУ.
Окрім цього, суди встановили, що за даними записів в дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_1, позивач працював на підприємствах вугільної промисловості за спірними періодами:
з 12.03.2007 по 14.02.2008 на підприємстві ВАТ « Донецькшахтобуд»;
з 18.02.2008 по 31.10.2009, з 01.01.2011 по 06.04.2011, з 01.05.2011 по 06.05.2011, з 25.09.2012 по 31.12.2012, з 01.02.2013 по 31.05.2013, з 01.11.2009 по 31.12.2010, з 01.06.2013 по 31.12.2013, з 01.02.2014 по 28.02.2014 - на Шахтобудівельному управлінні № 7 ДВАТ «Донецькшахтобуд»;
- з 27.01.1995 по 28.03.1995, з 16.12.1998 по 22.07.1999, з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 07.02.2017 - на ВП « Шахта 1-3 Новогродівська» ДП « Селидіввугілля»;
- з 19.02.1998 по 12.05.1998 - на ЗАТ « Вугледобуток».
Згідно із персоніфіцированим обліком у заявника відсутня сплата єдиного внеску за наступні періоди роботи:
- з 01.11.2009 по 31.12.2010, з 01.06.2013 по 31.12.2013, з 01.02.2014 по 28.02.2014 - на Шахтобудівельному управлінні № 7 ДВАТ «Донецькшахтобуд»;
- з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 07.02.2017 - на ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП « Селидіввугілля».
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують його пільговий стаж, а посилання Селидовського ОУ ПФУ на те, що із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює.
14. Суд апеляційної інстанції частково змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, оскільки у працівника є важелі передбачені законодавством на контроль за підприємством щодо дотриманням ним обов'язку сплати єдиного внеску.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що довідкою підприємства - роботодавця від 25.05.2017 № №107/05 р, яка міститься в матеріалах справи підтверджено факт сплати за призначенням єдиного соціального внеску, який був нарахований за його роботу за усі місяці спірного періоду з 01.01.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 07.02.2017 - на ВП «Шахта 1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля». При цьому, ОСОБА_1 вказує на те, що він не може нести відповідальність через несплату роботодавцем (Шахтобудівельним управлінням № 7 ДВАТ «Донецькшахтобуд») страхових внесків до Пенсійного Фонду України з 01.11.2009 по 31.12.2010, з 01.06.2013 по 31.12.2013, з 01.02.2014 по 28.02.2014.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
19. Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII установлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
20. Відповідно до положень Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
21. За приписами статті 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
22. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону № 1788-ХІІ).
23. На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
24. Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
25. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
26. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
27. Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
28. Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
29. Статтею 113 Закону № 1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
30. На підставі частини першої статті 16 Закон № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
31. З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (частини дванадцята статті 20 Закону № 1058-IV).
32. Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
33. Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
34. Відповідно до статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
35. З наведеного слідує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
36. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
37. Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
38. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, яка була викладена Верховним Судом раніше, зокрема у постанові від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а.
39. З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції в частині зміни рішення суду першої інстанції та неврахування окремих періодів роботи позивача у зв'язку із несплатою чи несвоєчасної сплатою роботодавцем страхованих внесків (єдиного внеску), є помилковим, оскільки позивач не може нести відповідальність, тому його постанова підлягає скасуванню в частині зміни рішення суду першої інстанції.
40. Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
41. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції частково змінив рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 слід скасувати в цій частині із залишенням в силі постанови Селидівського міського суду Донецької області від 03.08.2017. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
залишити без задоволення.
Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 в частині зміни абзацу четвертого резолютивної частини постанови Селидівського міського суду Донецької області від 03.08.2017, із залишенням в силі цій частині постанови Селидівського міського суду Донецької області від 03.08.2017.
В іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі 242/2179/17 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук А.Ю. Бучик Л.В. Тацій