03 липня 2020 року
Київ
справа №805/2024/17-а
адміністративне провадження №К/9901/14724/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області) (далі - ГУ ДФС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства (далі - АТ) «УкрСиббанк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
11.06.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.
ГУ ДПС, як на підставу касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень, вказує пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, а саме: суд апеляційної інстанції не дослідив надані третьою особою у справі (АТ «УкрСиббанк») письмові докази про повідомлення позивача, щодо прощення (анулювання) боргу за кредитним договором.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Отже, недослідження судом зібраних у справі доказів, як порушення статті 90 КАС, може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень за наявності одночасно двох умов: по-перше: якщо це призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права (неправильне вирішення спору); по-друге: якщо суд застосував норми права інакше, ніж у відповідній постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС); або застосував так, як у відповідній постанові Верховного Суду, але особа, яка звертається з касаційною скаргою, наводить обґрунтовані доводи про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду (пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС); або Верховний Суд не зробив висновок щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС).
ГУ ДПС в касаційній скарзі не зазначає про наявність підстави (підстав), передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС.
Вимога пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС означає, що в касаційній скарзі необхідно зазначити, у чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень.
Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Скаржник в касаційній скарзі не зазначає, які норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судом апеляційної інстанції.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020. На обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що вперше з касаційною скаргою звернувся в межах, встановленого нормами статті 329 КАС строку на касаційне оскарження. Однак, ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 касаційна скарга була повернута, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Зазначені ГУ ДПС підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу та не надають права суб'єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу, у якій підстава (підстави) касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень будуть зазначені з врахуванням вище викладених зауважень, а також подати заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, та докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу. Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду