06 липня 2020 року
м. Київ
справа № 260/1096/19
адміністративне провадження № К/9901/16043/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі № 260/1096/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
31 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 155о/с Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 22 липня 2019 року про звільнення з 22 липня 2019 року підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Закарпатській області - начальника відділу організаційно-аналітичного та документального забезпечення, із підставою звільнення - за п. 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України ,,Про Національну поліцію та поновити конституційне право гр. ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 Конституції України;
- поновити ОСОБА_1 з 22 липня 2019 року на посаді заступника начальника управління - начальника відділу комплектування в управлінні кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Закарпатської;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 155о/с Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 22 липня 2019 року про звільнення з 22 липня 2019 року підполковника поліції ОСОБА_1 . заступника начальника управління кадрового забезпечення Головного управління національної поліції в Закарпатській області - начальника відділу організаційно-аналітичного та документального забезпечення, із підставою звільнення - за п. 4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".
Поновлено ОСОБА_1 підполковника на займаній на час звільнення посаді заступника начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - начальника відділу організаційно-аналітичного та документального забезпечення або на рівнозначній посаді з 22 липня 2019 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 91513,31 грн з відрахуванням податків та зборів.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 5000,00 грн судових витрат.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, 30 червня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначають підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2, 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
За правилами ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, скаржником не зазначено підстави на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.
Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, звернувся до суду в 2019 році позов утримує в собі одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.
Згідно пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Цим же підпунктом визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3367,10 грн (200% від 768,40+915,13), як за однією вимогою майнового характеру та однією вимогою немайнового характеру.
З урахуванням викладеного, скаржнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 3367,10 грн.
Також, як слідує з матеріалів касаційної скарги, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 19 травня 2020 року, повний текст постанови виготовлено 20 травня 2020 року, а подано скаржником касаційну скаргу до поштового відділення 24 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, проте жодних заяв або клопотань щодо поновлення пропущеного процесуального строку до суду касаційної інстанції не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 333 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до правил ст. 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначення підстав на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, надання заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин (конверт з Укрпошти, тощо) та подання документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача 31219207026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись ст. 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі № 260/1096/19 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX).
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов