Іменем України
06 липня 2020 року
м. Київ
справа №572/4050/16-а
адміністративне провадження №К/9901/38627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 572/4050/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити і виплачувати пенсію, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (правонаступника Управління ПФУ; далі - Сарненське ОУ ПФУ)
на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 07.02.2017, ухвалену у складі головуючого судді Рижого О.А. та
постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів Кузьменко Л.В., Франовської К.С., -
І. РУХ СПРАВИ
1. 30.12.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправними дії Управління ПФУ, які полягають у призупиненні виплати її пенсії за віком у відповідності до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV);
зобов'язати Управління ПФУ виплачувати їй пенсію за віком відповідності до Закону №1058-IV, починаючи з 13.06.2016.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що з 01.06.2015 посада на якій вона працює не дає їй права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII), у зв'язку із чим підстави для невиплати їй пенсії за віком згідно із положеннями Закону № 1058-ІV відпали, та перешкоди для виплати такої пенсії відсутні для усіх державних службовців.
2. Сарненський районний суд Рівненської області постановою від 07.02.2017 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправними дії Управління ПФУ, які полягають у призупиненні виплати ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до Закону №1058-IV;
зобов'язав Управління ПФУ поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідності до Закону №1058-IV, починаючи з 30.06.2016 у попередньому розмірі;
позовні вимоги про поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком за період із 13.06.2016 по 29.06.2016 - залишив без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
3. Житомирський апеляційний адміністративній суд постановою від 04.04.2017 змінив постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 07.02.2017, вказавши дату відновлення виплати пенсії ОСОБА_1 - 20.12.2016. В решті постанову суду першої інстанції - залишив без змін.
4. 03.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Сарненського ОУ ПФУ, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 07.02.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.05.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.06.2019 №768/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.
10. Протоколом розподілу справи від 19.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
11. Ухвалою судді Верховного Суду від 20.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Суди встановили, що ОСОБА_1 з 13.06.2016 призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Позивач продовжувала працювати державним службовцем, тому з 13.06.2016 виплата нарахованої пенсії не здійснювалась.
Листом від 09.12.2016 № 3539/03-29 Управління ПФУ відмовило позивачу у поновленні виплати пенсії з огляду на положення Законів України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII) та від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VIII), а також з огляду на продовження перебування позивача на державній службі. У тому ж листі відповідач послався на те, що після звільнення позивача зі служби в органах місцевого самоврядування та надання відповідних документів із дня, наступного за днем звільнення, виплату пенсії було поновлено у повному обсязі.
Не погодившись з вказаною відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Частково задовольняючи позовні вимоги, а саме, з 30.06.2016, з урахуванням періоду, за який позовні вимоги залишено без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 01.06.2015 на позивача не поширюються встановлені частиною першою статті 47 Закону №1058-IV (в редакції Закону №213-VII) обмеження щодо виплати пенсії, адже з 01.06.2015 робота на займаній позивачем посаді не дає права на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними законами. На даний час особам, які працюють на посадах, визначених згаданими спеціальними законами, пенсія призначається відповідно до Закону №1058-IV. Отже, з 01.01.2016 відсутні правові підстави для невиплати позивачу пенсії.
14. Суд апеляційної інстанції, частково змінюючи постанову суду першої інстанції та вказуючи дату відновлення виплати пенсії позивача, а саме - 20.12.2016, виходив із того, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 перше речення частини першої статті 54 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), відповідно до якого тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними). Отже, з 20.12.2016 підлягає відновленню виплата пенсії позивачу.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що зупинення виплати пенсії позивачу пов'язано з фактом її роботи на посаді державного службовця, що повністю узгоджується і положеннями статті 47 Закону № 1058-IV у відповідних редакціях з врахуванням внесених Законом № 911-VIII змін та в подальшому Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.
17. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Так, 10.04.2015 набрав чинності Закон №213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 47 Закону №1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи [крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ)] на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами від 17.11.1992 №2790-ХІІ «Про статус народного депутата України», від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV, не виплачуються.
19. Згідно із пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону, у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.
20. Оскільки Закон №213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.
21. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з 01.06.2015 особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом № 3723-XII, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону №1058-IV.
22. З 01.01.2016 набрав чинності Закон №911-VIII, яким було продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам у період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
23. 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) та втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу (пункт 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII).
24. Згідно з частиною першою статті 47 Закону №1058-IV (в редакції Закону №911-VIII) тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону № 3551-ХІІ), які працюють на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом № 889-VIII, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
25. Отже, з 01.01.2016 призначені пенсії не виплачуються у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом № 3723-XII, а з 01.05.2016 - Законом № 889-VIII.
26. У справі, яка розглядається суди встановили, що після призначення позивачу пенсії з 13.06.2016, вона продовжувала працювати на посаді державного службовця.
27. Враховуючи викладене, у період 2016 року на позивача поширювались положення статі 47 Закону №1058-IV (в редакції Закону №911-VIII) щодо припинення виплати пенсії.
28. Посилання суду апеляційної інстанції на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, як на підставу для задоволення позовних вимог за період з 20.12.2016, на думку колегії суддів є помилковим оскільки вказаним рішення визнано таким, що не відповідає Конституції України, перше речення частини першої статті 54 Закону № 2262-XII зі змінами, в свою чергу позивачу пенсію призначено відповідно до Закону № 1058-IV, положення якого щодо обмеження виплати у вказаний період пенсії зазначеним особам, неконституційними не визнавались, є чинними, а тому підлягали застосуванню.
29. Окрім цього, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій також діяв тимчасовий порядок обмеження щодо виплати пенсі, призначеної за Законом № 1058-IV, особам працюючим на посадах державної служби, внесені у статтю 47 Закону № 1058-IV Законом №1774-VIII (з 01.01.2017 по 31.12.2017).
30. Станом на час виникнення спірних правовідносин, вказані норми законів не скасовані та не визнані у встановленому порядку такими, що не відповідають Конституції України, а тому підлягали застосуванню відповідними суб'єктами, в тому числі і відповідачем.
31. Оскільки позивач з дати призначення пенсії (13.06.2016) продовжувала працювати на посаді державного службовця, дії відповідача щодо припинення виплати їй пенсії з 13.06.2016 відповідають положенням частини першої статті 47 Закону №1058-IV в редакції згідно із змінами, внесеними відповідно до Закону №911-VІІІ.
32. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
33. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
34. При цьому, оскільки ОСОБА_1 звернулась з даним позовом 30.12.2016, то враховуючи передбачений статтею 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017.) шестимісячний строк звернення до суду, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про залишення без розгляду позовних вимог за період 13.06.2016 по 29.06.2016.
35. За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосуванню, судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у їх задоволенні. В частині залишення без розгляду позовних вимог за період 13.06.2016 по 29.06.2016 рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 07.02.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі №572/4050/16-а в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні.
В іншій частині постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 07.02.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі №572/4050/16-а в - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду