ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
01 липня 2020 року Справа № 924/852/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2020 р. про зупинення провадження у справі № 924/852/19 (суддя Субботіна Л.О., повний текст ухвали складено 14.05.2020 р.)
за позовом ОСОБА_1 (м. Київ)
до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" (Хмельницька обл., м.Полонне)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 (м. Полонне); 2) ОСОБА_3 (м. Полонне); 3) ОСОБА_4 (м. Полонне); 4) ОСОБА_5 (м. Полонне)
про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) СТОВ агрофірма "Маяк", яке оформлене протоколом №3 від 12.02.2015 р.
за участю представників сторін:
позивача - Дехтярук В.В., Скрицький А.К. (представник);
відповідача - Корендюк Д.І.;
третіх осіб - не з'явилися;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) СТОВ агрофірма "Маяк", яке оформлене протоколом №3 від 12.02.2015 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , яка володіла часткою в статутному капіталі відповідача в розмірі 10,26 %. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 став її чоловік (батько позивача) - ОСОБА_7 , який прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Із успадкованого ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6 майна, на момент його смерті, частка у статутному капіталі ТОВ агрофірма "Маяк" в розмірі 10,26 % залишилась неоформленою. 16.05.2018 р. були проведені загальні збори учасників ТОВ агрофірма "Маяк", які оформлені протоколом № 2. На вказаних зборах, серед іншого, було прийнято рішення про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_6 у зв'язку з її смертю, а належна їй частка була розподілена між учасниками товариства, які залишились у складі товариства, відповідно до їх процентного внеску в статутному капіталі. 23.01.2019 р. , приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар C.M. позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 147, на підставі якого він набув у власність, серед іншого, частку в статутному капіталі ТОВ агрофірма "Маяк", що складає 10,26 %. 05.02.2019 р. позивач склав заяву про вхід до складу учасників ТОВ агрофірма "Маяк", яка посвідчена Думанською А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровану в реєстрі за №61. 06.02.2019 р. позивач звернувся до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Хмельницької міської ради із заявою про вступ до товариства, як спадкоємець після смерті ОСОБА_6 07.02.2019 р. державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Хмельницької міської ради у проведенні реєстрації входу позивача до складу учасників ТОВ агрофірма "Маяк" було відмовлено. При цьому, підставою для відмови у включенні позивача до складу учасників товариства стало саме те, що ОСОБА_6 на час подання заяви позивачем, із складу учасників товариства була виключена.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2020 р. зупинено провадження у справі № 924/852/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №761/33029/19, що розглядається Шевченківським районним судом міста Києва.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи та прийняття рішення у ній, оскільки суд не може самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі №761/33029/19 щодо визнання свідоцтва про право на спадщину від 23.01.2019 р. недійсним за позовом ТОВ Агрофірми "Маяк" до ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що у даній справі провадження було зупинено неправомірно на стадії підготовчого провадження, оскільки судом не було визначено обставин справи, які підлягають встановленню, не з'ясовано чи надали сторони докази, на які вони посилаються, тощо.
Скаржник вважає, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду цивільної справи, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.
Окрім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Апелянт зазначає, що в разі визнання свідоцтва про спадщину за законом недійсним Шевченківським районним судом м. Києва та можливе набрання цим рішенням суду законної сили (у разі настання такої обставини) може бути підставою лише для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Вважає, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи, оскільки надані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.
Також скаржник звертає увагу апеляційного суду, що судом першої інстанції було проігноровано заяву представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із встановленням карантину на всій території України.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.07.2020 р. об 14:30 год.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Відповідач зазначає, що спадкодавець позивача ОСОБА_7 ніколи не був учасником товариства, ніколи до товариства не вступав та не мав в ньому корпоративних прав. Ні у позивача, ні у його батька ОСОБА_7 ніколи не було жодних документів, що підтверджували б право ОСОБА_7 на частку в статутному капіталі товариства. Не зважаючи на це приватний нотаріус Бондар С.М. 23.01.2019 р. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину на частку в статутному капіталі товариства. При цьому, для видачі свідоцтва нотаріус була зобов'язана витребувати у позивача документи, що підтверджують право власності його батька ОСОБА_7 на частку в статутному капіталі товариства. У випадку відсутності таких документів нотаріус зобов'язаний був відмовити у видачі свідоцтва. Отже, цілком очевидно, що у зв'язку із відсутністю документів про право власності спадкодавця ( ОСОБА_7 ) на частку в статутному капіталі товариства, свідоцтво про право на спадщину було видане позивачу безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства України. У зв'язку із неправомірними діями нотаріуса відповідач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою про визнання свідоцтва про право на спадщину від 23.01.2019 р. недійсним. Тобто, у випадку прийняття Шевченківським районним м. Києва рішення про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_1. 23.01.2019 р. приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М., у позивача відпадуть всі правові підстави для звернення до суду із вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ Агрофірми "Маяк" від 12.02.2015 р.
Відповідач вказує, що до винесення Шевченківським районним судом м. Києва рішення у справі № 761/33029/19 неможливо достовірно встановити обставини, що є підставою позовних вимог позивача в даній справі, а саме - наявності чи відсутності у позивача права на спадкування частки в статутному капіталі товариства та як наслідок, порушення його корпоративних прав.
Отже, оскільки оскаржуване свідоцтво про право на спадщину є єдиним документом, на який позивач посилається як на доказ його права звертатися до суду із даним позовом, а правомірність його видачі оскаржується в судовому порядку, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо неможливості слухання справи до набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва.
При цьому, оскільки провадження в даній справі було зупинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, винесення ухвали судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання є законним та обґрунтованим.
Також відповідач вказує, що оскільки ним було укладено договір з Адвокатським об'єднання "КРОУ ЕЙБІ УКРАЇНА" від 12.06.2019 р. № 120619 про надання правової допомоги, розмір витрат на надання такої допомоги у зв'язку із апеляційним розглядом справи відповідач попередньо оцінює в 50 000 грн. Всі необхідні докази укладання даного договору, виконання робіт та розрахунків за ним, буде подано суду додатково.
ОСОБА_1 надіслав до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що відповідач вже не вперше подає клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/33029/19. Так, у Постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 р. вже було висловлено правову позицію суду щодо клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи. Суд апеляційної інстанції зазначив, що не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, нових обставин, які призводили б до відступлення від даної правової позиції не з'явилося. Позивач зазначає, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував розмір витрат на надання правової допомоги, що свідчить лише про безпідставність таких вимог та зловживання своїми процесуальними правами.
ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію позовної заяви до Шевченківського районного суду міста Києва про визнання свідоцтва про право на спадщину від 23.01.2019 р. недійсним за позовом ТОВ Агрофірми "Маяк" до ОСОБА_1 .
Представник позивача та позивач в судовому засіданні 01.07.2020 р. підтримали доводи апеляційної скарги, просять задоволити її вимоги, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
В судовому засіданні 01.07.2020 р. представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Судова колегія апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення представників сторін, зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 цього Кодексу провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Так, відповідні обставини можуть мати місце у випадку, коли господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі обставин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) СТОВ агрофірма "Маяк", яке оформлене протоколом № 3 від 12.02.2015 р., яким було вирішено виплатити ОСОБА_7 розмір внеску до статутного капіталу СТОВ агрофірма "Маяк" Дехтярук Т.В. на підставі положень ст. 167 ГК України, ст. 55, 60 ЗУ "Про господарські товариства", ст. 11, 12, 15, 16, 147 ЦК України.
Позивач, як на підставу позову про визнання даного рішення зборів недійсним посилається на свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 23.01.2019 р. приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. та зареєстроване в реєстрі за № 147, за яким позивач набув у власність частку в статутному капіталі ТОВ Агрофірма "Маяк", що складає 10, 26 %.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
В свою чергу, свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців. Якщо успадковане майно підлягає обов'язковій державній реєстрації, то свідоцтво про право на спадщину є для спадкоємців основним правовстановлюючим документом. Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом спадкоємцю, який прийняв спадщину.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на відсутність порушення прав позивача, оскільки спадкодавець ОСОБА_7 ніколи не вступав до ТОВ Агрофірми "Маяк" та не набував права на частку в статутному капіталі товариства, тому позивач, як його спадкоємець, не міг одержати частку в статутному капіталі ТОВ Агрофірма "Маяк" у спадщину.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває справа № 761/33029/19 за позовом ТзОВ Агрофірма "Маяк" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М. про визнання недійсним свідоцтва на спадщину за законом, виданого 23.01.2019 р. приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Хмельницької області Бондар С.М.
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що в рамках справи № 761/33029/19 оскаржується свідоцтво про право на спадщину від 23.01.2019 р., за яким ОСОБА_1 набув у власність частку в статутному капіталі ТОВ Агрофірма "Маяк", та яке являється підставою заявлених позовних вимог у справі № 924/852/19.
Отже, беручи до уваги викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлення у справі № 761/33029/19 обставин правомірності або ж неправомірності свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.01.2019р. за яким ОСОБА_1 набув у власність частку в статутному капіталі ТОВ Агрофірма "Маяк", має преюдиційне значення для розгляду справи № 924/852/19, оскільки наявність чи відсутність у позивача такого права свідчитиме про порушення його корпоративних прав, або ж відсутність такого порушення.
При цьому, зупинення провадження у даній справі надасть можливість в подальшому об'єктивно її розглянути, та надасть можливість встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Також, колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги те, що у разі прийняття судом рішення у справі № 761/33029/19 у ОСОБА_1 відпадуть правові підстави, якими він обґрунтовує позовні вимоги у даній справі про визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 р. у справі № 924/852/19 судом вже висловлено правову позицію щодо клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням суду у справі № 761/33029/19, оскільки з аналізу даної постанови вбачається, що апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, вказав про те, що відповідачем у клопотанні не вказано, яким чином встановлення іншим судом певних обставин, і яких саме, впливає на розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2019 р. про закриття провадження у справі № 924/852/19 з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у справі на стадії підготовчого провадження та судом не було визначено обставин справи, які підлягають встановленню, не з'ясовано чи надали сторони докази, на які вони посилаються, колегія суддів оцінює критично, оскільки процесуальні дії суду відповідають положенням ст. 177 ГПК України, якою визначено завдання підготовчого провадження, а провадження в даній справі було зупинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, тому винесення такої ухвали судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання є законним та обґрунтованим.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції було проігноровано заяву позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із встановленням карантину на всій території України, суд вважає необґрунтованими, враховуючи викладене.
Частиною 1 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Згідно ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.
Як встановлено апеляційним судом, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2020 р. (суддя Субботіна Л.О.) було прийнято дану справу до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.04.2020 р.
28.04.2020 р. позивач чи його представник в підготовче засідання 13.05.2020 не з'явилися, тому суд у підготовчому засіданні, враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 13.05.2020 р.
06.04.2020 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/33029/19.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.04.2020 р. було повідомлено позивача та третіх осіб про відкладення підготовчого засідання.
Дана ухвала також містила повідомлення про наявність в матеріалах справи клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та пропозицію щодо подання позивачем та третіми особами письмової позиції щодо вказаного клопотання.
Позивач чи його представник в підготовче засідання 13.05.2020 р. не з'явився, натомість позивач надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із встановленням на всій території України карантину. При цьому, позиції щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі представник позивача не повідомив.
Отже, враховуючи те, що позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання 13.05.2020 р., явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, позивач повторно не з'явився у підготовче засідання, а клопотання позивача не містить підстав, визначеними ч. 2 ст. 183 та ч. 2 ст. 202 ГПК України, з якими процесуальний закон пов'язує можливість відкладення підготовчого засідання, тому суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, а доводи скаржника в цій частині є безпідставними.
Окрім того, суд апеляційної інстанції, приймає до уваги викладені в листі Ради суддів України від 16.03.2020 р. № 9рс-186/20 рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантинних заходів, які передбачають у тому числі можливість здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", Закону України № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", рекомендації ради Суддів України щодо карантинних заходів, метою яких є збереження здоров'я працівників та мінімізація негативного впливу на здійснення трудових обов'язків.
Апеляційний господарський суд також вважає необґрунтованими доводи скаржника на те, що зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, зупинення провадження у даній справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у вказаній вище справі є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").
Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не може бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2020 р. про зупинення провадження у справі № 924/852/19 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2020 р. про зупинення провадження у справі № 924/852/19 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 06 липня 2020 р.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Гудак А.В.