02 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2017/19 пров. № А/857/2483/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.
за участі секретаря судового засідання: Марцинковської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,
у справі за апеляційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року,
в адміністративній справі №300/2017/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування картки відмови та рішення, стягнення митних платежів,
встановив:
У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Івано-Франківської митниці ДФС (правонаступником якої є Галицька митниця Держмитслужби), в якому просив: 1) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2019/00959 від 03.07.2019р.; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000880/2 від 03.07.2019р.; 3) стягнути з відповідача на користь позивача 63150 грн. помилково сплачених митних платежів; 4) стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці ДФС №UA206060/2019/00959 від 03.07.2019р.. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206060/2019/000880/2 від 03.07.2019р.. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України на користь ОСОБА_1 частину сплаченого судового збору в розмірі 1536,80 грн..
З рішенням суду першої інстанції від 18.12.2019 року в частині задоволення позовних вимог не погодилася Галицька митниця Держмитслужби, яка є правонаступником відповідача Івано-Франківської митниці ДФС, та оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби - залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року в адміністративній справі №300/2017/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування картки відмови та рішення, стягнення митних платежів - залишено без змін.
Восьмим апеляційним адміністративним судом отримано заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат.
У заяві позивач просить суд винести додаткову постанову, якою в порядку розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які понесені у зв'язку із апеляційним розглядом справи.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави заявленої позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення вважає, що заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду, з врахуванням наступного.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Із змісту заяви позивача про ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат, видно, що позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем у зв'язку із апеляційним розглядом справи, і які включають 2000 грн. витрат на підготовку і складання відзиву на апеляційну скаргу та 2000 грн. витрат за підготовку і участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно матеріалів справи, 05.05.2020 року позивачем ОСОБА_1 було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема зазначено, що витрати позивача на професійну правничу допомогу пов'язані з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу становлять 2000 грн..
Однак, до такого відзиву не було додано жодних доказів того, що такий відзив було складено (підготовлено чи виготовлено) адвокатом, як і не додано жодних доказів того, що витрати на професійну правничу допомогу пов'язані з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу становлять 2000 грн..
У судовому засіданні 13.05.2020 року позивачем (представником позивача) надано суду: - Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ІФ №001633; - ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АТ №1002614 від 13.05.2020р., виданий адвокатом Чабанюком М.М.; - Договір про надання правової допомоги від 13.05.2020р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 178, 179, 180).
Однак, до закінчення судових дебатів у справі позивач чи представник позивача не зробили відповідної заяви щодо стягнення 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які включають 2000 грн. витрат за підготовку і участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
Як уже було вказано вище, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, позивачем до такої заяви 05.06.2020 року надано апеляційному суду: - Акт виконаних робіт №1 від 23.04.2020р.; - Акт виконаних робіт №2 від 13.05.2020 року; - квитанцію №166351 від 23.04.2020р. на суму 2000 грн.; - квитанцію №166352 від 13.05.2020р. на суму 2000 грн..
Тобто, відповідні докази про розмір витрат, які понесені у зв'язку із апеляційним розглядом справи на загальну суму 4000 грн., не було подано ні до закінчення судових дебатів у справі, ні протягом п'яти днів після ухвалення постанови суду від 13.05.2020 року.
Колегія суддів зазначає, що частиною 7 статті 139 КАС України чітко передбачено, що докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Однак, заявником (позивачем) не дотримано вимоги ч.7 ст.139 КАС України, а саме, до закінчення судових дебатів у справі заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу ні позивачем, ні його представником подано не було, а докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу було надано суду з пропуском п'ятиденного строку після ухвалення судового рішення.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заяву позивача від 01.06.2020 року, яка зареєстрована в суді апеляційної інстанції 05.06.2020 року про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 252, 310, 321, 325, 328 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в адміністративній справі №300/2017/19 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування картки відмови та рішення, стягнення митних платежів - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: О. М. Довгополов
Н. В. Ільчишин
Повний текст ухвали суду складено 07.07.2020 року