23 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.001155 пров. № 857/5527/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року в справі № 1.380.2019.001155 (суддя Коморний О.І., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: а) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 травня 2018 року з 01.01.2018 року та 75% - з 01.01.2019 року (відповідно до перерахунку від 15 квітня 2018 року);
б) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.05.2018 року з 01.01.2018 по 01.01.2019 року, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум;
в) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області компенсувати різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з 1 січня 2019 року з урахуванням перерахунків з 01 грудня 2018 року від 16.01.2019 року, та з 01 січня 2019 року від 16.01.2019 року.
Рішенням від 22 квітня 2019 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо застосування ним лише норм постанови КМ України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій визначений постановою КМ України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови КМ України від 17.07.1992 №393» від 13.02.2008 №45.
При цьому постановою КМ України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було внесено зміни і до Порядку від 13.02.2008 №45.
Так, у відповідності до п.1 Порядку від 13.02.2008 №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу, що позивач ОСОБА_1 отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року в силу приписів ст. 63 Закону України №2262, п.4 Порядку №45, тобто ще до прийняття постанови КМУ №103 від 21.02.2018.
Апелянт також вважає, що невиплата сум підвищення до пенсії в повному обсязі є втручанням у його право на мирне володіння майном, та суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, зобов'язаний був застосувати конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини.
З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Позивач вимоги апеляційної скарги заперечив за їх безпідставністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер Держприкордонслужби України, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 04.03.2011 року (а.с.15).
01.01.2011 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІ у розмірі 89 відсотків грошового забезпечення (вислуга років 33), що підтверджується повідомленням про призначення пенсії та протоколом про призначення пенсії від 17.01.2011 року (а.с.18, 25).
ОСОБА_1 проведено ряд перерахунків пенсії з 01.04.2015 року, з 01.06.2015 року, з 01.08.2015 року, з 01.03.2016 року, з 01.05.2017 року, з 01.11.2017 року, з 01 грудня 2018 року, з 01 січня 2019 року, з 01 травня 2018 року (а.с. 28-38).
31.03.2018 Адміністрацією Державної Прикордонної служби України видано довідку №11/4949 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) (а.с.39)
На підставі довідки від 31.03.2018 №11/4949 ГУ ПФУ у Львівській області з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 з наступним порядком виплати: з 01.01.2018 року - по 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01.01.2019 року - по 75 відсотків суми підвищення пенсії та з 01.01.2020 року - по 100 відсотків суми підвищення пенсії.
18.01.2019 року позивач направив до ГУ ПФУ у Львівській області заяву про перерахунок пенсії (а.с.40).
21.01.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та їх усунення. У вказаній заяві просить відповідача перераховану пенсію з 01.01.2018 року виплатити повністю, а не частково, а саме: по 50% у 2018 році, 75% у 2019 році та 100% в 2020 році (а.с.41-44).
Листом від 01.02.2019 №229/Н-20/07.05-06, №215/Н-20/07.05-06 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача, що перерахунок раніше призначеної пенсії здійснено з 01.01.2018 року на підставі та в порядку, передбаченому Постановою №103 (а.с.45-47).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, виходив з правомірності дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині виплати пенсії з обмеженням підвищення, оскільки такі здійснювалися у відповідності до норм ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XIII (далі - Закон №2262).
Відповідно до частини третьої статті 63 цього Закону перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених для поліцейських.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 викладено у новій редакції, відповідно до якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (набрання чинності з 01.01.2017).
Таким чином, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
На виконання частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Зазначена Постанова КМУ №103 є нормативно-правовим актом, який, з огляду на положення ч.4 ст.63 Закону №2262, є обов'язковим у застосуванні органами пенсійного фонду при здійсненні обчислення перерахунку та виплати пенсії відповідній категорії осіб, на яких спрямована дія цієї постанови.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 передбачено, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно, починаючи з 1 січня 2018 року, у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.
Таким чином, наведені вище правові норми, дають можливість суду зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 у справі №818/1076/18 висловив позицію, що постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та на підставі довідки, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України №11/4949 від 31.03.2018. З 01 січня 2018 року виплата перехованої пенсії відповідно до положень вищезазначених норм права складає 50 відсотків, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків, а з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу не мав правових підстав для не врахування та не застосування до спірних правовідносин норм ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ №103, та в інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії.
Колегія суддів також наголошує, що наведена Постанова КМУ №103 від 21.02.2018 року на час виникнення спірних правовідносин була чинною та такою, що підлягала обов'язковому застосуванню в межах спірних правовідносин.
При цьому суд відхиляє покликання апелянта на визнання нечинними п.1,2 Постанови КМУ №103 відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, оскільки таке не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинною Постанови № 103.
Як правильно вказав суд першої інстанції, вказані обставини, а саме - визнання нечинними п.1, 2 Постанови №103 не були підставою звернення позивача до суду з позовом у цій справі. Рішення у справі №826/3858/18 за певних обставин може вплинути на права позивача з дати набрання ним законної сили.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про правомірність дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині виплати пенсії з обмеженням підвищення.
При цьому колегія суддів враховує також, що Європейський Суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах «Аррас та інші проти Італії», «Сухобоков проти Росії»).
У рішенні за заявою «Великоди Валентини Ніканорівни проти України» № 43331/12 від 03.06.2014 Європейський Суд з прав людини вказав, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 26.12.2011 р. N 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Також в цьому Рішенні вказано, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Аналіз вищевказаних рішень вказує, що при їх прийнятті Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.
Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2.1 рішення від 26.12.2011 р. N 20-рп/2011).
Крім того, розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку збільшився, тобто, посилання позивача на погіршення умов його пенсійного забезпечення є безпідставними, оскільки відповідачем не вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром.
Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року в справі № 1.380.2019.001155 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 07.07.2020