Справа № 753/5124/19
про залишення апеляційної скарги без руху
06 липня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Київській області Данильченка Павла Дмитровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна була сплатити судовий збір у розмірі 630,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420,40 грн.)*150%).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.
При цьому, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якщо особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення (штраф), судовий збір не сплачується.
З огляду на вказане, зауважую, що частина 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Предметом оскарження у даній справі є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 944874 від 25 лютого 2019 року.
Згідно ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України "Про судовий збір", а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України "Про судовий збір", як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору, а положення ч. 4 ст. 288 КУпАП, щодо звільнення від сплати судового збору, на них не поширюються.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року.
Крім того, статтею 271 КАС України передбачено, що у справах визначених статтями 273-277, 280-289, цього кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були під час його проголошення.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Тобто передбачено особливий порядок оскарження рішень суду першої інстанції у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи 03 грудня 2019 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у судовому засіданні.
Тобто, останнім днем для подачі апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року є 13 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала до Шостого апеляційного адміністративного суду 19 червня 2020 року.
Листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 направлено до Дарницького районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 188 КАС України у редакції від 06 липня 2005 року, оскільки відповідно до п. 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігається порядок подачі апеляційних скарг та надсилання їх до суду апеляційної інстанції, що діяв до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції 25 червня 2020 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому вказана особа не звертається з заявою про поновлення строку та не вказує на поважні причини пропуску строку на звернення до суду з даною апеляційною скаргою.
Разом з цим, щодо строків звернення на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що повний текст рішення було отримано поштою 04 червня 2020 року, у зв'язку зі змінами в законодавстві строк на термін дії карантину продовжено до його закінчення.
За таких підстав, на думку позивача, строк на оскарження не порушено.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами) на всій території України запроваджено карантин.
Пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Однак, вказана особа не звертається із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та не вказує про поважні причини його пропуску з 13 грудня 2019 року по 12 березня 2020 року.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3 ст. 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у Київській області Данильченка Павла Дмитровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк тривалістю п'ять днів, перебіг якого обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, але не раніше ніж з дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" (зі змінами), протягом якого має право:
- подати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у розмірі 630,60 грн., за наступними реквізитами: р/р UA638999980313171206081026007, отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 38004897, МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030101, __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- звернутися до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні причини його пропуску, надавши відповідні докази.
У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала/судом буде вирішено питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя В.П. Мельничук