Справа № 640/25788/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
02 липня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - керівника Департаменту менеджменту персоналу Міністерства закордонних справ України у 2016-2017 роках про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії та бездіяльність керівника Департаменту менеджменту персоналу Міністерства закордонних справ України ОСОБА_2 (а саме: систематичне порушення ним вимог Закону України «Про звернення громадян» та встановлення порядку розгляду звернень громадян і Закону України «Про запобігання корупції»), які порушили охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача і спричинили їй матеріальні збитки в розмірі 242,74 грн та 1159,7 дол. США.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року у відкритті провадження відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що судом вже розглянуто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, і є таке, що набрало законної сили, рішення з цього приводу у справі №826/11676/17, тобто позивачкою фактично ініціюється судовий спір, вже судом вирішений, шляхом заявлення вимог не до Міністерства закордонних справ України, а до його посадової особи, а тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у даній адміністративній справі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачкою подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що помилковим і таким, що ґрунтується на недійсному формулюванні позовних вимог є висновок суду першої інстанції, що судом було розглянуто алогічний спір, оскільки у справі №826/11676/11 йдеться про протиправні дії та бездіяльність відповідача - Міністра закордонних справ ОСОБА_4., а не керівника структурного підрозділу міністерства ОСОБА_2., який є відповідачем по даній справі. Таким чином, судом не було надано оцінки діям чи бездіяльності ОСОБА_2 як суб'єкта (учасника) правовідносин з позивачем.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Судом першої інстанції зазначено, що згідно позовної заяви, позивачка, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідачем при розгляді її звернень, які були адресовані безпосередньо Міністру закордонних справ України ОСОБА_4 , порушені вимоги Закону України «Про звернення громадян», оскільки не було надано відповідачу передоручення (резолюції) розгляду вказаних звернень позивача, що, на її думку, є корупційним правопорушенням, а саме - перевищення відповідачем посадових та службових повноважень під час розгляду звернень позивачки .
Також позивачка зазначає про порушення відповідачем норм статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність передбачених п.2 ч.1 ст.170 КАС України підстав для відмови у відкритті провадження.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Як убачається із матеріалів справи, позивачка в позовній заяві посилається на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року (залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року) у справі №826/11676/17.
За змістом вказаного судового рішення слідує, що ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства закордонних справ України в особі Міністра закордонних справ України ОСОБА_4. та просила суд:
- визнати протиправними і корупційними дії відповідача в особі Міністра закордонних справ України ОСОБА_4. та його посадових осіб, які брали участь у розгляді звернень ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ;
- визнати порушення вимог чинного законодавства України стосовно ОСОБА_1 , а саме;
1) порушення ОСОБА_4 :
- вимог абзацу 4 статті 7, абзаців 1 та 3 статті 15, абзаців 2, 5, 6, 7, 8 статті 19, абзацу 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян»;
- вимог пункту 1 статті 22, підпунктів 1) та 2) пункту 1 статті 60 Закону України «Про запобігання корупції»;
- вимог підпунктів 1) та 13) пункту 1 статті 7, підпунктів 1), 2), 3), 6), 7), 8), 9) статті 8, пунктів 4, 8 статті 44 Закону України «Про державну службу»;
2) порушення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ;
- вимог абзаців 1, 3 статті 15, абзацу 2, 5, 6, 7, 8 статті 19, абзацу 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян»;
- вимог пункту 1 статті 22, пунктів 1, 3 статті 44, підпунктів 1), 2) пункту 1 статті 60 Закону України «Про запобігання корупції»;
- вимог підпунктів 1) та 13) пункту 1 статті 7, підпунктів 1), 2), 3), 6), 7), 8), 9) статті 8, пунктів 4, 8 статті 44 Закону України «Про державну службу»;
Зобов'язати суб'єктів призначення посадових осіб державної служби України ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ініціювати стосовно них дисциплінарні провадження та застосувати дисциплінарні стягнення за порушення цими посадовими особами вимог чинного законодавства України, а також надати ОСОБА_1 в письмовому вигляді інформацію про дати початку дисциплінарних провадження (в 10-денний термін з дня отримання суб'єктами призначення копій відповідного судового рішення) та письмові звіти про результати проваджень (в місячний термін з дати їх завершення).
Зобов'язати відповідача в особі Міністра закордонних справ України ОСОБА_4. у встановлений чинним законодавством України строк (30 діб) особисто надати ОСОБА_1 письмову відповідь по суті на такі питання:
1) «Прошу надати мені інформацію про результати планової щорічної оцінки моєї роботи на посаді другого секретаря на посаді першого секретаря Посольства України в США у 2015 році»;
2) «Прошу надати мені інформацію про результати розгляду питання закріплення мене на посаді першого секретаря, посадові обов'язки за якою я результативно виконувала понад два роки»;
3) «Прошу надати мені інформацію коли будуть виконані чинні рішення, винесені судами України на користь ОСОБА_1 , відповідачем за якими є МЗС України»;
4) «Прошу надати мені інформацію, коли мене буде допущено на визначене робоче місце відповідно до чинного рішення суду України».
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачкою було подано заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням яких остання просила:
1) визнати протиправними дії відповідача в особі Міністра закордонних справ України ОСОБА_4. та його бездіяльність з неприпинення зловживань посадових осіб відповідача, які брали участь у розгляді звернень ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 - зокрема порушення ОСОБА_4 вимог частини четвертої статті 7 частин першої та третьої статті 15, абзаців 2, 5, 6, 7 та 8 частини першої статті 19, частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян», частини першої статті 22, пунктів 1) та 2) частини першої статті 60 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1) та 13) частини першої статті 7, пунктів 1), 2), 3), 6), 7), а), 9) частини першої статті 8, частин четвертої та восьмої статті 44 Закону України «Про державну службу», пункту 157 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 «Про затвердження типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади»
та бездіяльність відповідача в особі Міністра закордонних справ України ОСОБА_4 . з невжиття заходів для припинення порушення своїми підлеглими ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 вимог частин першої та третьої статті 15, абзаців 2, 5, 6, 7 та 8 частини першої статті 19, частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян», частини першої статті 22, частин першої та третьої статті 44, пунктів 1) та 2) частини першої статті 60 Закону України «Про запобігання корупції», вимог пунктів 1) та 13) частини першої статті 7, пунктів 1), 2), 3), 6), 7), 8), 9) частини першої статті 8, частин четвертої та восьмої статті 44, пунктів 2), 3), 4), 5) частини другої 2 статті 63 Закону України «Про державну службу»
і зобов'язати відповідача (відповідно до пункту 4) частини першої статті 15 та пункту 4) частини другої статті 245 КАС України) в особі Міністра закордонних справ України ОСОБА_4., як суб'єкта призначення посадових осіб державної; служби України ОСОБА_2. та ОСОБА_7 , ініціювати стосовно них, згідно вимог частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу», дисциплінарні провадження за систематичне (неодноразове) вчинення дисциплінарних проступків (а саме: перевищення - службових повноважень і невиконання та неналежне виконання актів органів державної влади), а як суб'єкта-ініціатора подань про призначення посадових осіб державної служби України ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - поінформувати про факти порушення ними законодавства України Національне агентство з питань державної служби України та. Кабінет Міністрів України;
2) відповідно до пункту 4) частини першої статті 5, пункту 4) частини другої статті 245 КАС України та частини третьої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» зобов'язати відповідача в особі Міністра закордонних справ України ОСОБА_4 у встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» місячний строк з часу винесення судом рішення по цієї справі особисто надати ОСОБА_1 , згідно з вимогами пункту 13) частини першої статті 7 Закону України «Про державну службу», письмову відповідь по суті з інформацією про проходження нею державної служби, тобто про результати планової щорічної оцінки її роботи на посаді другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства України в США у 2015 року та розгляду питання закріплення її на посаді першого секретаря, посадові обов'язки за якою вона результативно виконувала понад два роки.
Вищезазначену обставини суд першої інстанції до уваги не прийняв, не надав їм належної оцінки, зокрема не надав оцінки тій обставині, що ОСОБА_1 змінила позовні вимоги, які і були предметом розгляду у справі №826/11676/17.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що після зміни позовних вимог у справі №826/11676/17, суд не розглядав позовні вимоги, що стосувалися дії та бездіяльність керівника Департаменту менеджменту персоналу Міністерства закордонних справ України ОСОБА_2 в контексті тих листів-відповідей, про які зазначає позивачка в адміністративному позові по справі №640/25788/19.
Також, колегія суддів зазначає, що згідно мотивувальної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 у справі № 826/11676/17 суд не надавав по суті оцінку дотримання ОСОБА_2 вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про запобігання корупції» під час листування з позивачкою стосовно її заяв, зазначених у позові по справі №640/25788/19.
Таким чином, заявлені позивачкою вимоги у справі №826/11678/17 та позовні вимоги, що заявлені у даній справі є різними, мають різні предмети позову і, крім того, позов пред'явлено до іншого відповідача.
Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з підстав визначених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України є неправомірним, а висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі суперечать нормам процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що дану ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - керівника Департаменту менеджменту персоналу Міністерства закордонних справ України у 2016-2017 роках про визнання протиправними дій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, однак колегія суддів зазначає, що в даному випадку апеляційним судом переглядається процесуальна ухвала суду першої інстанції від 10.01.2020 щодо правомірності застосування положень статті 170 КАС України, тобто заявлене клопотання щодо вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду є передчасним.
Дане питання буде досліджуватися судом першої інстанції при вирішенні питання наявності підстав для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - керівника Департаменту менеджменту персоналу Міністерства закордонних справ України у 2016-2017 роках про визнання протиправними дій направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 06.07.2020.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна