Справа № 826/159/18
02 липня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Київської міської державної адміністрації Кличка Віталія Володимировича, Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду про визнання незаконним та нечинним з моменту прийняття та скасування Розпорядження Київської міської державної адміністрації №932 від 01.08.2017 «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» та внесення змін до деяких розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ «Житлобуд-1» та ВО КМР (КМДА) подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» задоволено, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» залишено без розгляду у відповідності до ч. 7 ст. 264 КАС України.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» приєдналося до апеляційної скарги Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 апеляційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та особи, що приєдналася до апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 - змінено. Викладено абзац другий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 у наступній редакції:
«Визнати незаконним та нечинним Розпорядження Київської міської державної адміністрації №932 від 01.08.2017 р. «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» та внесення змін до деяких розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку АДРЕСА_1 та скасувати».
В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2019 залишено без змін.
18.03.2020 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат.
Відповідно до частини третьої ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове судового рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, щоїї слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до частини першої ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини третьої ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
У відповідності до частин першої - другої ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Згідно з частиною третьою ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин четвертої - п'ятої ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на положення частин шостої - сьомої цієї статті КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною першою ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що до суду для підтвердження понесених витрат надано документи, а саме: копія договору про надання правничої допомоги від 20.04.2018 №20-04-18, додаткова угода №1 від 31.12.2019 та №2 від 03.06.2020 до договору, акт виконаних робіт, рахунок фактура №77 на суму 8350,00 грн, а також фіскальні чеки на підтвердження витрат пов'язаних з розглядом справи (проїзд до суду, відправка поштової кореспонденції).
При цьому, відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та взагалі не подано жодних заперечень щодо заявлених до відшкодування судових витрат.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов'язаних з розглядом справи у розмірі 9069,00 грн.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов'язані із розглядом справи у розмірі 9069,00 грн (дев'ять тисяч шістдесят дев'ять гривень).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Повний текст додаткової постанови виготовлено 06.07.2020.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова