Дата документу Справа № 335/2434/20
Справа № 33/807/449/20
Єдиний унікальний № 335/2434/20 Головуючий в 1-й інстанції - Шалагінова А.В.
Категорія - ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.
03 липня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., за участю захисника Погосян М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Погосян М.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2020 року,
постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Як зазначено в постанові, 13.03.2020 о 02.02 год. в м. Запоріжжі у Вознесенівському районі по вул. Немировича-Данченка, 69, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA RAV4», д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
В апеляційній скарзі захисник Погосян М.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , вказує, що із зазначеною постановою не згодна в повному обсязі.
Зауважує, що під час огляду відеозапису було встановлено, що ОСОБА_1 надав пояснення працівникам патрульної служби, що він йде провідати дідуся, що він майже приїхав, що дідусь проживає поряд, він себе погано почуває, що він хвилюється за нього, тому взяв свого сина та вони їдуть його провідати, так як ОСОБА_2 себе погано почуває, вказане вбачається й з відеозапису. Зазначені вище обставини були підтверджені в судовому засіданні з боку свідка: ОСОБА_3 , останній зазначив, що після цих подій, вони вчасно не змогли провідати дідуся, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про смерть додається).
ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з даними витягу з державного реєстру актів цивільного стану, копія витягу додається). Водій ОСОБА_1 був зупинений по вул. Немировича-Данченка 69 м. Запоріжжя (про що є відповідна відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення). Відстань між будинками по АДРЕСА_2 складає 600 метрів, це підтверджує той факт, що ОСОБА_4 разом зі своїм сином дійсно їхали провідати дідуся, оскільки він себе погано почував.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно ОСОБА_1 , останній відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці в присутності двох свідків у встановленому законом порядку.
Разом з цим, у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров'я. За таких обставин встановити, чи пропонувалось водію пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та чи відмовлявся останній від такого огляду, не видається можливим.
Крім того, до матеріалів справи не додано відеозапис, що підтверджує факт відмови водія пройти медичний огляд як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я.
Письмові пояснення свідків заповнено з їх слів одним і тим самим працівником поліції, мають ідентичний зміст та містять лише підписи свідків, отже фактичні дані викладені не самими свідками, що ставить під сумнів їх об'єктивність. У судове засідання поліцейський, який проводив розмову з ОСОБА_1 , до зали судового засідання не прибув, явку свідків не забезпечив, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано, оскільки з відеозапису чітко не ясно, про що ведеться розмова, але видно, що ОСОБА_4 дуже хвилюється про стан здоров'я дідуся.
Просить скасувати постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши в судовому засіданні захисника Погосян М.А., яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння -порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини, вона підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 266387 від 13.03.2020 року (а.с. 1); довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про відсутність повторності вчинення правопорушення (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що водій від огляду відмовився (а.с. 3); направленням на проходження обстеження до медичного закладу із зазначенням про відмову водія від його проходження, а також ознаками, які були виявлені у водія: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів (а.с. 4); письмовими пояснення свідків ОСОБА_5 (а.с. 5) та ОСОБА_6 (а.с. 6) від 13.03.2020 року, які підтвердили факт відмови водія від проходження обстеження на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі; рапортом поліцейського взводу № 1 БПП в м. Мелітополі ДПП рядового поліції Чернєва А.Є. (а.с.7); відеозаписом подій, на якому зафіксовано, що 13.03.2020 року о 02 год. 02 хв. автомобіль ОСОБА_1 було зупинено, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на місці зупинки в присутності свідків відмовився, після чого відмовився і від проходження огляду в медичному закладі (а.с 8).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що працівниками патрульної поліції було дотримано всіх вимог, визначених «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, та «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376.
Дослідивши в судовому засіданні наведені докази, суддя суду першої інстанції згідно з вимогами ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КУпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 йде провідати дідуся, що він майже приїхав, що дідусь проживає поряд, він себе погано почуває, що він хвилюється за нього, тому взяв свого сина та вони їдуть його провідати; зазначені вище обставини були підтверджені в судовому засіданні з боку свідка ОСОБА_3 , судом першої інстанції вказане не було взято до уваги, є необґрунтованими з наступних підстав.
За клопотанням захисника в суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_3 , який доводиться сином ОСОБА_1 , та який пояснив, що 13.03.2020 року його батько подзвонив йому та повідомив, що дідусю стало погано, у зв'язку із чим батько за ним заїхав та вони разом поїхали до дідуся. Вже коли вони під'їжджали до будинку дідуся, автомобіль зупинили працівники поліції та звинуватили його батька у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Батько відмовився пройти огляд на місці зупинки, але наполягав на проходженні огляду в медичному закладі, однак працівники поліції його до медичного закладу не повезли. Як саме ці події відбувались, не пам'ятає. Він на деякий час відлучався з місця зупинки, ходив до дідуся. Підтвердив, що на місце зупинки свідків привезли працівники поліції на автомобілі. Як саме поліцейські спілкувались зі свідками, не пам'ятає. Зазначив, що у цей день 13.03.2020 він до зустрічі із батьком не спілкувався та не звертав увагу, чи тверезий батько або ні, оскільки вони перебували в стресовому стані через хворобу дідуся, який через два тижні після тих подій помер. Як саме роз'яснювались права батькові, він не чув.
Суд першої інстанції, проаналізувавши пояснення свідка ОСОБА_3 , дійшов законного та обґрунтованого висновку, з чим погоджується і апеляційний суд, про те, що вони не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки певних обставині подій свідок не пам'ятає, а також однозначно не підтвердив того факту, що ОСОБА_1 у цей день не вживав алкогольних напоїв. Крім того, обґрунтовано зауважено, що свідок ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 , а тому є зацікавленим в результаті розгляду справи, з огляду на що судом його показання були оцінені критично.
Доводи захисника про те, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно ОСОБА_1 , останній відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці в присутності двох свідків у встановленому законом порядку, але разом з цим, у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд у відповідному закладі охорони здоров'я і встановити, чи пропонувалось водію пройти медичний огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та чи відмовлявся останній від такого огляду не видається можливим, є також необґрунтованими, оскільки вказане порушення не є суттєвим або таким, що перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення і, крім того, факт відмови ОСОБА_1 підтверджено іншими доказами, яким надана оцінка, крім того, як вбачається з переглянутого відеозапису, поліцейський неодноразово запитує в присутності двох свідків з приводу того, чи буде ОСОБА_1 проходити тест на місці зупинки, і після відмови ОСОБА_1 йому пропонується пройти огляд в медичному закладі, на що він в присутності двох свідків також відмовляється.
Доводи апелянта про те, що до матеріалів справи не додано відеозапис, що підтверджує факт відмови водія пройти медичний огляд як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься диск з відеозаписом вищевказаних подій (а.с. 8).
Доводи апелянта про те, що письмові пояснення свідків заповнено з їх слів одним і тим самим працівником поліції, мають ідентичний зміст та містять лише підписи свідків, отже фактичні дані викладені не самими свідками, що ставить під сумнів їх об'єктивність, є також необґрунтованими, оскільки з письмових пояснень свідків ОСОБА_5 (а.с.5) та ОСОБА_6 (а.с.6), ставити під сумнів які підстав не вбачається, встановлено, що обидва були свідками того, як ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі у встановленому законом порядку, що також підтверджується відеозаписом на диску з камери патрульного поліцейського, доданим до матеріалів справи, де патрульний поліцейський звертає увагу на те, що присутні свідки. Зазначені пояснення свідків є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та сумнівів не викликають.
Доводи апелянта про те, що у судове засідання поліцейський, який проводив розмову з ОСОБА_1 , до зали судового засідання не прибув, явку свідків не забезпечив, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано, оскільки з відеозапису чітко не ясно, про що ведеться розмова, але видно, що ОСОБА_4 дуже хвилюється про стан здоров'я дідуся, є також необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи та доказами, які містяться в ньому.
Так, під час розгляду справи судом була допитана поліцейська взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції Сластіна В.Р., яка пояснила, що 13.03.2020 вночі екіпажем поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , в якого були виявлені ознаки стану алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, у зв'язку із чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки, йому було запропоновано пройти такий огляд в медичному закладі, на що він також відмовився. Факт відмови зафіксовано в присутності двох свідків, що зазначені у протоколі. Оскільки був нічний час, у працівників поліції виникли складнощі із залученням свідків, а тому були залучені дві особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в яких при собі не було документів, що посвідчують їх особи, а тому їх анкетні дані у поясненнях були зазначені зі слів.
Вищезазначені пояснення поліцейської ОСОБА_7 щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння узгоджуються зі змістом рапорту поліцейського взводу № 1 БПП в м. Мелітополь ДПП рядового поліції Чернєва А.С. від 13.03.2020 (а.с. 7).
Крім того, судом безпосередньо вживались заходи до виклику свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання шляхом направлення їм судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями, внаслідок чого розгляд справи декілька разів відкладався, проте, свідки до суду не з'явились та про причини неявки суд не повідомили. З урахуванням наявності в матеріалах справи інших доказів на підтвердження обставин правопорушення, суд законно та обґрунтовано вважав за можливе розглянути справу без допиту цих свідків в судовому засіданні.
Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення й інші доводи апелянта, оскільки ці порушення не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги захисника Погосян М.А.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя
апеляційну скаргу захисника Погосян М.А. залишити без задоволення.
Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.М. Білоконев