33/804/347/20
266/748/20
Категорія: ст. 173-2 ч.1 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Д'яченко Д.О.
06 липня 2020 року м. Маріуполь
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Преснякова А.А., розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.05.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.05.2020 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 173-2 КУпАП, та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення як незаконне і необґрунтоване, виключити визнання її винною у скоєнні цього правопорушення при закритті провадження у справі на підставі положень ст.ст. 38, 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 06.05.2020 року просить поновити цей строк, оскільки постанова винесена 06.05.2020 року без її участі у зв'язку з карантинними заходами у державі, поштою копію постанови вона отримала 15.05.2020 року, звернулась за юридичною допомогою і вперше 21.05.2020 року подала апеляційну скаргу, яку їй повернув апеляційний суд (постанова від 10.06.2020 року), і повторно звернулась з апеляційною скаргою.
Зазначає, що вона бажала, щоб розгляд відбувся у її присутності і з викликом свідків, заяву про проведення судового розгляду без її участі до суду не направляла.
Наголошує, що на теперішній час знаходиться у скрутному матеріальному становищі, у неї відсутні смартфон і інтернет, вона не вміє користуватися комп'ютерними приладами і проходити реєстрацію як користувач інтернет послуг, тому не була у змозі отримати інформацію стосовно цієї справи з офіційних сайтів «Судова влада» і «Єдиний державний реєстр судових рішень».
Зазначає, що не визнає себе винною, оскільки неправомірних дій відносно сина ОСОБА_2 , 2007 року народження, не вчиняла, ніколи його не била і не висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою.
На її думку, цей адміністративний протокол складений зі слів колишнього свекра ОСОБА_3 з підстав помсти, оскільки вона розлучилася з його сином, і у Приморському районному суді м. Маріуполя Донецької області на теперішній час розглядається цивільна справа про розподіл майна між ними.
Вона дійсно не пускала сина гуляти з друзями на занедбаний будівельний майданчик, оскільки це небезпечно для його здоров'я, свекор умовив сина сказати проти неї неправдиву інформацію.
Вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи не з'ясував всі обставини події, оскільки не викликав і не допитав свідків, про допит яких вона подавала клопотання, окрім того, у період розгляду цієї справи у державі проводилися карантині заходи, її навіть не пускали до будівлі суду, а вона бажала надати пояснення у судовому засіданні, але була вимушена подавати письмові заяви.
Зауважує, що у постанові суду першої інстанції зазначено, що вона чоловічої статті.
Позиції учасників судового провадження
Бутенко І.А. не з'явилась у судове засідання, про місце, день та час апеляційного розгляду була повідомлені належним чином (а/с 44), направила до апеляційного суду заяву про проведення апеляційного розгляду без її участі, зазначила, що просить задовольнити вимоги у повному обсязі (а/с 45).
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, в тому числі і особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не була присутня 06.05.2020 року у судовому засіданні при розгляді адміністративної справи щодо неї (а/с 25), не направляла до суду першої інстанції клопотання або заяви про перенесення судового розгляду з 06.05.2020 року на іншу дату або про проведення розгляду без її участі.
Судове рішення постановлено 06.05.2020 року у відсутність ОСОБА_1 , судом першої інстанції копія оскаржуваного судового рішення останній надсилалась не рекомендованою поштою (а/с 26), копію постанови суду першої інстанції вона отримала 15.05.2020 року, про що зазначила у клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а/с 37-38), звернулась за юридичною допомогою і вперше 21.05.2020 року направила апеляційну скаргу (а/с 27-29).
10.06.2020 року постановою апеляційного суду ОСОБА_1 було відмовлено у поновлені строку на апеляційне оскарження у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску (а/с 32).
У клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 посилається на карантинні заходи у державі у зв'язку з пандемією коронавірусу, а також про її необізнаність у інформаційних технологіях, скрутне матеріальне становище і відсутність інтернету, у зв'язку з чим вона не мала можливості дізнатися про прийняте рішення з офіційних сайтів «Судова влада» і «Єдиний державний реєстр судових рішень» і своєчасно подати апеляційну скаргу.
Також відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Враховуючи викладене, а також те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 року № 392, з наступними змінами, на період дії карантину з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та з 12 березня 2020 року у зв'язку з карантином на всій території України судові процеси проводились лише у невідкладних справах, у режимі відеоконференції, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був проведений 06.05.2020 року, у період проведення карантинних заходів у державі, вважаю, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Однак, даних вимог закону суд при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 не дотримувався, належним чином не з'ясував обставини справи.
З постанови районного суду від 06.05.2020 року вбачається, що суд прийшов до висновку, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 400855 ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Однак, з таким висновком суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КпАП України, погодитись неможливо.
У постанові суду про адміністративне правопорушення у разі визнання особи винуватою зазначаються формулювання правопорушення, яке визнано судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення правопорушення, але цих вимог суд першої інстанції не дотримався при постановленні судового рішення відносно ОСОБА_1 , що тягне за собою безумовне скасування постанови суду першої інстанції.
Натомість, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 400855, який складений 28.01.2020 року за вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виражалось на адресу останнього з боку ОСОБА_1 у нецензурних висловлюваннях, погрозах фізичною розправою, не вбачається, коли саме домашнє насильство вчинене ОСОБА_1 , оскільки у цьому протоколі зазначено, що подія відбувалася 18.01.2020 року, 26.01.2020 року о 16-12 за місцем мешкання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 ).
Неможливо також встановити місце, час, спосіб вчинення правопорушення ОСОБА_1 з наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення документів, оскільки у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, який за змістом є заявою ОСОБА_5 про скоєння психологічного тиску з боку колишньої дружини ОСОБА_1 на їх сина ОСОБА_4 , не зазначені місце, час і спосіб скоєння психологічного насильства (а/с 3).
Також це не вбачається з пояснень ОСОБА_6 (а/с 4) і його заяви (а/с 7), заяви ОСОБА_3 (а/с 6) і його пояснень (а/с 8), пояснень ОСОБА_4 (а/с 9).
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Таким чином, слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також вимоги ст. 294 КУпАП, згідно яких суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, постанова районного суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 травня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.05.2020 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 173-2 КУпАП, та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 173-2 ч. 1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя