Єдиний унікальний номер 235/8742/19
Номер провадження 22-ц/804/2333/20
Головуючий у 1 інстанції Філь О.Є.
Суддя доповідач Тимченко О.О.
про залишення апеляційної скарги без руху
07 липня 2020 року м. Бахмут
Суддя Донецького апеляційного суду Тимченко О.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2020 року у цивільній справі № 235/8742/19 за позовом Покровського міського центру зайнятості Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, -
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2020 року позовні вимоги Покровського міського центру зайнятості Донецької області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Покровського міського центру зайнятості Донецької області суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 16197,90 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 червня 2020 року витребувано із Красноармійського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу № 235/8742/19.
03 липня 2020 року цивільна справа № 235/8742/19 надійшла до Донецького апеляційного суду.
Апеляційне провадження у даній справі не може бути відкрите, оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону відповідачем до апеляційної скарги не додано.
До апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого, зазначає, що він знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки він несе вимушені матеріальні витрати, які пов'язанні з лікуванням дружини, яка хворіє онкозахворюванням. На підтвердження зазначеного надав: Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 16 березня 2020 року; Довідку № 99 від 28 серпня 2019 року; Акт Комунальної установи Покровського координаційного комітету самоорганізації населення від 08 січня 2020 року (а.с.83,84,85).
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
При цьому зміст статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що відповідачі у справі не є суб'єктами, на яких поширюється дія цієї правової норми, оскільки вона стосується лише позивачів.
Разом з тим інших правових підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги законом не передбачено.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Надана відповідачем довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 16 березня 2020 року, Довідка № 99 від 28 серпня 2019 року та акт Комунальної установи Покровського координаційного комітету самоорганізації населення від 08 січня 2020 року, не є беззаперечним і достатніми доказами його скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що він не може сплатити судовий збір, оскільки відповідач не надав доказів про наявність чи відсутність у нього доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у цій справі дотримано.
Отже, заявлене клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не свідчить про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10 березня 2020 року у справі № 569/18722/17 (провадження № 61-4027ск20), від 15 січня 2020 року у справі № 712/2126/16-ц (провадження № 61-261ск20), від 18 лютого 2019 року у справі № 753/3529/16-ц (провадження № 61-3317ск19).
Враховуючи вищезазначене, відповідачу необхідно сплати судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2020 року у цивільній справі № 235/8742/19.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011, № 3674-VI передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою визначено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачено, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1921 гривень.
Враховуючи, що оскаржувана сума становить 16 197,90 грн., то за подання апеляційної скарги з урахуванням норм діючого законодавства ставка судового збору розраховуються наступним чином: (16 197,90 грн.*1,5% = 242,97 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921 грн. - сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви до суду першої інстанції, ((1921 грн.*150 %) = 2881,50 грн. - сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги.
Таким чином, з урахуванням норм діючого законодавства відповідачу рекомендується сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі:
2881,50 грн. ((1921 грн.*150 %) за наступними реквізитами:
- Дата документу
- Отримувач коштів - Маріупольське УК/м. Маріуполь/22030101
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989721
- Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
- Рахунок отримувача - UA108999980313181206080005051
- Код класифікації доходів бюджету - 22030101
- Назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи)
- Призначення платежу.
При цьому поле «призначення платежу» заповнюється таким чином:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження оплати судового збору до апеляційного суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору у встановленому законом розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).
У пункті 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначено, зокрема, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Враховуюче наведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати відповідачу для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги (сплати судового збору з наданням відповідних доказів на підтвердження цього) строк на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2020 року у цивільній справі № 235/8742/19 за позовом Покровського міського центру зайнятості Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги строк на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Суддя Донецького
апеляційного суду О.О. Тимченко