Справа № 686/14982/20
Провадження № 1-кс/686/7800/20
17 червня 2020 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сосони Літинського району Вінницької області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, зі слів працюючого вальником лісу Літинського лісництва ДП «Хмільницький лісгосп», раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №62020240000000394,
15.06.2020 року слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 191 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спростувати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечують щодо його задоволення, та просять відмовити у його задоволенні або обрати більш м'яку міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
22.03.2020 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62020240000000394, зареєстровано кримінальні правопорушення правова кваліфікація - ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 191 КК України.
03 червня 2020 року ОСОБА_6 винесено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме про те, що він згідно з наказом №127-к від 01.07.2015 призначений на посаду майстра лісу Літинського лісництва ДП «Хмільницький лісгосп».
Відповідно до посадової інструкції майстра лісу Літинського лісництва ДП «Хмільницький лісгосп», затвердженої директором ДП «Хмільницький лісгосп» ОСОБА_11 , майстер лісу зобов'язаний здійснювати охорону і захист лісів на закріпленому лісогосподарському обході, перевіряти додержання лісозаготівельниками та іншими лісокористувачами правил відпуску лісу на пні, рубання та інших видів користування лісом і вживати заходів до усунення виявлених порушень, здійснювати державний контроль за станом, використанням, охороною і захистом лісів, що перебувають у користуванні, оренді підприємств, організацій та громадян (незалежно від форм власності), що займаються веденням лісового господарства.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 та Постанови КМУ від 16.09.2009 № 976 «Про затвердження Положення про державну лісову охорону» посади лісничого та майстра лісу віднесені до правоохоронних органів, тобто ОСОБА_6 на момент вчинення кримінальних правопорушень являвся правоохоронцем.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_12 , обіймаючи посаду лісничого Літинського лісництва ДП «Хмільницьке лісове господарство», діючи умисно, будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, протягом 2018 року, точну доту досудовим розслідуванням не встановлено, вирішив організувати на території Хмільницького лісництва незаконну порубку дерев у лісах та захисних лісових насадженнях, а також перевезення та збут незаконно зрубаних дерев.
Усвідомлюючи, що реалізація розробленого ним злочинного плану можлива лише за умови створення об'єднання осіб та спрямування їх зусиль на вчинення злочину, детальному розподілі між ними обов'язків при його вчиненні, забезпеченні взаємозв'язку між діями усіх учасників злочину, а також при координації їх поведінки, ОСОБА_12 вирішив створити та очолити організовану групу, у склад якої, в якості виконавців, повинні були увійти особи, що користувалися його довірою, мали навички з використання спеціальних інструментів (бензопил) та вирубки дерев, а також здатні зберігати таємницю.
Розуміючи, що діяльність створеної ним групи буде нести протиправний характер, ОСОБА_12 підшукав у якості співвиконавців вчинення злочину старшого майстра лісу ДП «Хмільницьке лісове господарство» ОСОБА_13 та майстра лісу ДП «Хмільницьке лісове господарство» ОСОБА_6 , до відома яких довів розроблений ним план злочинної діяльності та запропонував прийняти активну участь в його реалізації, зацікавивши вказаних осіб можливістю швидкого збагачення.
Тоді ж, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , діючи умисно, з корисливих мотивів, надали добровільну згоду на пропозицію ОСОБА_12 прийняти активну участь у вчиненні злочинів, пов'язаних із незаконною порубкою дерев у лісах та захисних лісових насадженнях, перевезенням та збутом незаконно зрубаних дерев у складі групи осіб, таким чином увійшли до її складу визнавши лідерство ОСОБА_12 .
У подальшому, учасники групи виконували конкретні функції та вказівки, діяли умисно, протиправно, зловживаючи службовим становищем, згідно розробленого ОСОБА_12 планом злочинної діяльності, спрямованого на досягнення загального результату.
Крім того, всі члени організованої групи були обізнані щодо протиправних цілей, виявили бажання і сприяли досягненню визначеної мети у ході вчинення злочину, в межах відведеної кожному з учасників організованої групи спеціальної ролі.
У створеній організованій групі ОСОБА_12 , як організатором, розподілені ролі кожного з учасників групи. Так, ОСОБА_12 , як організатор та співвиконавець згідно із заздалегідь розподілених ним ролей та функцій групи: створив і керував групою, для вчинення злочинів, пов'язаних з незаконною порубкою дерев у лісах, їх перевезення та збут; із використанням службового становища визначав місце та час вчинення рубки, забезпечував співучасників знаряддям та засобами вчинення злочинів, транспортними засобами для перевезення зрубаної деревини до місць зберігання; організовував збут незаконно зрубаної деревини; отримані грошові кошти розподіляв між членами групи.
ОСОБА_13 як співвиконавець згідно відведеної йому ролі, достовірно знаючи про протиправність своїх дій, дотримуючись плану організованої групи, зловживаючи службовим становищем, приймав активну участь у незаконних порубках дерев у лісах, на які їм вказував організатор; зловживаючи службовим становищем, діючи за вказівкою організатора, здійснював документальне прикриття злочинної діяльності організованої групи з метою не викриття їх злочинної діяльності працівниками правоохоронних органів; контролював процес здійснення вирубки та завантаження дерев іншими учасниками організованої групи.
ОСОБА_6 , як співвиконавець згідно відведеної йому ролі, достовірно знаючи про протиправність своїх дій, дотримуючись плану організованої групи, зловживаючи службовим становищем, приймав активну участь у незаконних порубках дерев у лісах, на які їм вказував організатор, здійснював завантаження незаконно зрубаної деревини на транспортні засоби, її вивезення до місць збуту та подальшого вивантаження деревини; отримував грошові кошти від збуту деревини.
Відповідно до ст. 1, 4 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно зі ст. 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Відповідно до ст. 19 ЛК України Постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;
Згідно зі ст. 67 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Відповідно до ст. 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
Відповідно до ст. 100 ЛК України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно зі ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.
Відповідно до п. 2,3,4,9,10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом: лісорубним або лісовим квитком.
Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 року №761, а саме статтею 2 визначено обов'язки підприємства, установи, організації і громадяни, які
здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів.
Статтею 5 «Санітарних правил в лісах України» затвердженого Поставною №555 КМУ від 27.07.1995 року визначеного заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.
Відповідно до ст. 12 Правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
Згідно ст. 13 Правил власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Розрахунок для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 та № 541 від 24.07.2013, яким затверджена Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вибуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеню припинення росту.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби, з метою подальшого особистого збагачення, без відповідного на це дозволу і законних підстав, діючи у складі організованої злочинної групи, спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 протягом 2018 року, обрав та спиляв, серед наявних на обході № 3 Літинського лісництва ДП «Хмільницьке лісомисливське господарство» у кварталі № 21 виділу № 5, 92 дерева породи дуб, граб та черешня, тим самим спричинивши істотну шкоду екології, яка, відповідно до висновку проведеної в рамках провадження інженерно-екологічної експертизи, становить 1132672,63 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, з корисливих мотивів, з метою подальшого особистого збагачення, не маючи на те відповідного дозволу і законних підстав, спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , здійснив на закріпленому за ним обході Літинського лісництва ДП «Хмільницьке лісомисливське господарство» незаконну порубку лісу - лісодеревини породи дуб, граб та черешня у кількості 92 дерев, що спричинило істотну шкоду екології у грошовому еквіваленті на суму 1132672,63 грн., чим вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 («Незаконна порубка дерев у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки») КК України.
Крім того, ОСОБА_6 , будучи службовою особою - майстром лісу Літинського лісництва ДП «Хмільницьке лісомисливське господарство», відповідно до покладених на нього посадовою інструкцією обов'язків, в порушення ст. 105 Лісового кодексу України, п. 4 «Положення про державну лісову охорону», затвердженої постановою КМУ від 16 вересня 2009 р. № 976, 29.07.2016 умисно, з корисливих мотивів, діючи в складі організованої злочинної групи, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, заволодіння та подальшої реалізації майна ДП «Хмільницьке лісомисливське господарство» - лісосировини у кількості 92 дерев, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , здійснив незаконну порубку дерев на території Літинського лісництва.
Так, ОСОБА_6 , умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби, з метою подальшого особистого збагачення, без відповідного на це дозволу і законних підстав, протягом 2018 року, обрав та спиляв, серед наявних на обході № 3 Літинського лісництва ДП «Хмільницьке лісомисливське господарство» у кварталі № 21 виділу № 5, 92 дерева породи дуб, граб та черешня, тим самим спричинивши істотну шкоду екології, яка, відповідно до висновку проведеної в рамках провадження інженерно-екологічної експертизи, становить 1132672,63 грн.
В подальшому, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за грошову винагороду, незаконно реалізував вищезазначену деревину.
Відповідно до висновку експерта №3556/20-21 від 22.05.2020, проведеної в рамках кримінального провадження судової інженерно-екологічної експертизи, загальна вартість незаконно вирубаної деревини становить 1132672,63 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 будучи службовою особою - майстром лісу Літинського лісництва ДП «Хмільницьке лісомисливське господарство», діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , в складі організованої злочинної групи, своїми умисними діями, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів державним майном у вигляді деревини породи дуб, граб та черешня у кількості 92 дерев, тим самим заподіявши ДП «Хмільницьке лісомисливське господарство» збитки у розмірі 1132672,63 грн., що у 1179 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 («Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах») КК України.
На підтвердження підозри стороною обвинувачення представлено: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 28.04.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 10.04.2020 року, розрахунки розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди від 23.04.2020 року, від 19.03.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03.04.2020 року, акт складений за результатами проведення планового заходу нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів від 18.03.2020 року з додатками, протокол огляду місця події від 23.04.2020 року, висновок експерта №3556/20-21 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 22.05.2020 року, та інші матеріали кримінального провадження.
Санкція ст. 246 ч. 4 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років, а санкція ст. 191 ч.5 КК України - позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тобто данні злочини є тяжким та особливо тяжким злочинами, відповідно. Слідство знаходиться на початковій стадії, усі свідки невстановлені та не допитані, речові докази не дослідженні, а, можливо, ще й і не відшукані.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Сам ОСОБА_6 раніше не судимий, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, свою вину у вказаних кримінальних правопорушеннях не визнає .
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, та особу підозрюваного, приходжу до висновку, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є занадто суворим заходом для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього визначених ст.194 КПК України обов'язків
Вважаю, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід визначити в межах строку досудового розслідування, а саме по 31.07.2020 року включно.
Виходячи із вищезазначеного, та керуючись ст.ст.177, 178,181,183, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246, ч. 5 ст. 191 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком по 31 липня 2020 року включно запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду з покладенням на нього зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , наступні обов'язки:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утриматись від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Ухвала діє по 31 липня 2020 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя