Справа № 686/30653/19
Провадження № 2/686/1729/20
30.06.2020
Хмельницький міськрайонний суд
у складі: головуючої судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А.,
за участі позивача - ОСОБА_1 , та його представника ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
територіального управління Державного Бюро розслідувань у м. Хмельницькому, Державної казначейської служби України
про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу досудового розслідування
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У листопаді місяці 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що 07 грудня 2018 року він подав до територіального управління Державного бюро розслідувань про вчинення слідчим СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 . кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 186 КК України. У поданій заяві зазначалось про обставини, що дають обґрунтовані підстави стверджувати про наявність в діях останнього кримінальних правопорушень. Однак, в порушення вимог ст. 19 Конституції України та статей 9, 214 КПК України відомості до ЄРДР внесені не були.
21 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду уповноважену особу ТУ ДБР в м. Хмельницькому зобов'язано внести відомості до ЄРДР на підставі зазначеної заяви про вчинення кримінальних правопорушень.
08.01.2019 року ним отримано повідомлення про внесення до ЄРДР відомостей за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. В той же час, жодних повідомлень та витягу з ЄРДР за фактом вчинення слідчим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 186 КК України він не отримав.
Тому, органом досудового розслідування допущено бездіяльність, яка полягає у невиконанні ухвали судді щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Зазначену бездіяльність ним оскаржено до Хмельницького міськрайонного суду та ухвалою слідчого-судді від 18.02.2019 року було відмовлено за відсутності підстав.
Протиправна бездіяльність відповідача не відповідає завданням кримінального провадження, позбавляє його можливості довести факт вчинення відносно нього кримінального правопорушення, заподіяння шкоди та її стягнення із злочинця.
За таких обставин органом досудового розслідування не тільки допущено бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, але й завдано йому моральних страждань, викликаних порушенням його прав як громадянина України на захист своїх порушених інтересів шляхом ініціювання кримінального провадження. Розмір завданої моральної шкоди оцінює у 10 000 грн. та просить стягнути її з Державного бюджету на його користь.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 13 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
19 грудня 2019 року відповідачем подано відзив на позов.
Ухвалою суду за клопотанням ОСОБА_1 залучено до участі співвідповідача - Державну Казначейську Службу України.
17 січня 2020 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України 160 000,0 грн., та того ж 17 січня 2020 року подано відповідь на відзив.
30.06.2020 року ухвалено рішення суду.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали та просять його задоволити із викладених у заяві підстав. Суду пояснив, що свавільна бездіяльність відповідача продовжує мати місце, а зухвалість, з якою ведуть себе посадові особи ДБР постійно принижують його людську гідність, що призводить до постійних хвилювань та стресу, що негативно впливає на стан його здоров'я.
Представник територіального управління Державного бюро розслідувань заявленого позову не визнала, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Суду пояснила, що шкода завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу. що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України., а відповідальність на загальних підставах настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. В спірних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність такої шкоди, протиправність поведінки завдавала та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням процесуальних прав позивача.
Представник Державної казначейської служби в судове засідання не з'явилась, повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином. Подала відзив на позов в якому посилається на те, що Державна казначейська служба України не перебувала із позивачем у цивільно-правових відносинах, а тому не завдавала та не могла завдати останньому шкоди чи будь-яких інших втрат.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Заслухавши доводи позивача та його представника, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи доказами, проаналізувавши законодавство, що регулює дані правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом достовірно установлено, що 07 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому в м. Хмельницькому заяву про кримінальне правопорушення, передбачене статтями 366 та ч.2 ст. 186 КК України вчинене слідчим СВ Хмельницького ВП ГУНП у Хмельницькій області Коржуком В.М., проте відомості до реєстру за поданою ним заявою були не внесені.
ОСОБА_1 вважав, що кримінальне правопорушення вчинене слідчим ОСОБА_4 полягає у підробці протоколу допиту потерпілого від 03.02.2017 року, оскільки він як потерпілий, у цей день допитаний слідчим не був. Також позивач, як потерпілий, стверджував про співучасть слідчого у вчиненні злочину проти потерпілого за ч.2 ст. 186 КК України.
Ухвалою слідчого-судді Хмельницького міськрайонного суду від 21 грудня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано уповноважену особу Державного бюро розслідувань розташованому у м. Хмельницькому внести до реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.12.2018 року.
В цій ухвалі констатовано, що відсутня бездіяльність відповідної уповноваженої особи ТУ ДБР, оскільки подана ним заява розглянута і відповідь на неї надана у визначений законом строк, крім того вимоги щодо часу для внесення відомостей до ЄРДР прописані в статті 214 КПК України, а тому додатково зобов'язувати особу внести відомості у визначений законом строк недоцільно.
Цим судовим рішенням зобов'язано внести відомості до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, проте повідомлень та витягу є ЄРДР за фактом вчинення слідчим Коржуком В.М. кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що такими неправомірними діями щодо невнесення таких відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення слідчим ОСОБА_4 за ознаками ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 186 КК України йому завдано моральної шкоди в розмірі 160 000,0 грн.
4.Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Відповідно до вимог ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до вимог ст. 22 ч. ч. 1 та 2 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до вимог ст. 23 ч. ч. 1 та 2 п. 2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до вимог ст. 23 ч. 3 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду відшкодовується на загальних підставах.
При цьому існує законодавчо визначений механізм контролю за законністю прийнятих процесуальних рішень відповідною посадовою особою органу досудового слідства при здійсненні кримінального провадження. Заінтересована особа має право в порядку, передбаченому КПК України звернутися зі скаргою на процесуальні рішення, дії або бездіяльність уповноваженої особи органу досудового слідства (слідчого), вчинені нею під час кримінального провадження, зокрема, до суду.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) слідчих, вчинених при проведенні досудового слідства у конкретній справі, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
У випадку, якщо помилки посадової особи органу досудового слідства (в даному випадку слідчого) неможливо виправити в такий спосіб, такі порушення повинні вирішуватися поданням позову незадоволеної особи проти держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи зміст вищевказаних норм ЦК України у цьому виді деліктних зобов'язань необхідно довести як наявність шкоди так і її заподіяння, причинний зв'язок внаслідок протиправного рішення дії або бездіяльності конкретно визначеної посадової особи.
Ухвалою слідчого-судді Хмельницького міськрайонного суду від 14 лютого 2019 року встановлено, що 03 січня 2019 року на виконання ухвали слідчого-судді Хмельницького міськрайонного суду від 21 грудня 2018 року, слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому внесено відомості до ЄРДР за № 6201924000000005 від 03.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та на даний час проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, і у задоволенні скарги відмовлено.
Цією ухвалою встановлено, що зобов'язання посадової особи ТУ ДБР про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення слідчим СВ Хмельницького ВП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 186 КК України встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а посадова особа уповноважена на внесення відомостей до ЄРДР зобов'язана внести такі відомості на підставі повідомлення про злочин, і це є її дискреційні (виключні) повноваження.
Вказані позивачем обставини не вказують на наявність в діях ТУ ДБР у м. Хмельницькому ознак заподіяння йому майнової та (або) моральної шкоди, відповідальність, за яку повинна нести держава.
Той факт, що зобов'язано відповідача внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ухвалою слідчого-судді не свідчить про заподіяння шкоди позивачу, на підставі скарги якого були внесені такі відомості.
Жодних доказів, які б вказували на те, що внаслідок не внесення таких відомостей в частині порушення кримінального провадження за ознаками ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 186 КК України було заподіяно шкоди правам та інтересам позивача матеріали справи не містять, а ухвалою слідчого-судді Хмельницького міськрайонного суду від 21.12.2018 року підтверджений факт відсутності бездіяльності відповідача.
Крім того, сам факт не внесення таких відомостей до ЄРДР не може бути підставою для відшкодування шкоди на підставі норм Цивільного кодексу України, оскільки чинним законодавством, а саме нормами КПК України передбачено механізм захисту порушеного права особи шляхом оскарження неправомірної постанови у встановленому нормами КПК України порядку, яке позивачем було реалізовано.
Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 28 січня 2019 року (справа № 686/7576/18), яку відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховувати суд при виборі застосування норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до вимог ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст. 13 ч. 2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Однак, позивачем не надано суду доказів про заподіяння йому моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідачем.
Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позову є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
6. Судові витрати.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, оскільки сторони по справі звільнені від сплати судових витрат, такі витрати слід віднести на рахунок держави. Інших судових витрат позивач не надав, а суд їх не встановив.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. 56 Конституції України, ст. ст. 23, 297,299, 1167, 1174 ЦК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до територіального управління Державного Бюро розслідувань у м. Хмельницькому, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу досудового розслідування відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складено 02.07.2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому, код ЄДРОУ 42335958, місце знаходження: м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 28;
Відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України, код ЄДРОУ 37567646, місце знаходження:01601 м. Київ. Вул. Бастіонна, 6.
Суддя: