02.07.2020 Справа №607/6516/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Любомира Михайлівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодруженого , жителя АДРЕСА_1 , інваліда № групи загального захворювання , довічно,
за частиною 4 статті 85 та статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за частиною 4 статті 85 та статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 000212 від 08 квітня 2020 року - « ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 та ст. 91 КУпАП, тим, що о 22 год. 30 хв. 08 квітня 2020 року в м. Тернополі, мікрорайон Пронятин, правий берег гребного каналу Тернопільського озера , разом із батьком ОСОБА_2 , ловив рибу забороненими знаряддями вилову, а саме : сітками ставними у кількості трьох штук, в заборонений період (нерест ). Чим грубо порушив правила рибальства із застосуванням сіткоснастевих матеріалів з жилки волосіні. Незаконний вилов риби здійснювався на території ОСОБА_3 парку «Загребелля «, що є порушенням п.п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ» , ст. ст. 7, 23, 24 Закону України «Про природо заповідний фонд України « , п. 6 Положення про Регіонально-Ландшафтний парк «Загребелля « .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 000213 від 08 квітня 2020 року - « ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 та ст. 91 КУпАП, тим, що о 22 год. 30 хв. 08 квітня 2020 року в м. Тернополі, мікрорайон Пронятин, правий берег гребного каналу Тернопільського озера , разом із сином ОСОБА_1 , ловив рибу забороненими знаряддями вилову, а саме : сітками ставними у кількості трьох штук, в заборонений період (нерест ). Чим грубо порушив правила рибальства із застосуванням сіткоснастевих матеріалів з жилки волосіні. Незаконний вилов риби здійснювався на території ОСОБА_3 парку «Загребелля «, що є порушенням п.п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ» , ст. ст. 7,23,24 Закону України «Про природо заповідний фонд України « , п. 6 Положення про Регіонально-Ландшафтний парк «Загребелля « .
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення; свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечив. Вказав, що ніякого правопорушення не вчиняв, докази про це відсутні .
У судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення; свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечив. Вказав, що ніякого правопорушення не вчиняв, докази про це відсутні .
Судом встановлено, що відповідно до рапортів громадського інспектора з охорони довкілля ОСОБА_4 та старшого прапорщика військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ОСОБА_5 від 08 квітня 2020 року - 08 липня 2020 року близько 22 год. під час рейду ними у пристрій нічного бачення було виявлено двох невідомих осіб на човні на гребному каналі. Надалі прослідкувавши за ними вони виявили, що один із чоловіків пришвартувавшись до берега, виніс сумку із човна та повернувся в човен, а через деякий припливли до берега, де і були ними затримані. Особами виявились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які вже неодноразово притягувались до відповідальності за подібні порушення правил рибальства .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 08 липня 2020 року близько 22 год. під час рейду ним разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у пристрій нічного бачення було виявлено двох невідомих осіб на човні на гребному каналі. Надалі прослідкувавши за ними вони виявили, що один із чоловіків пришвартувавшись до берега, виніс сумку із човна та повернувся в човен, а через деякий час човен приплив до берега, де були ними затримані. Особами виявились ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , батько та син , які вже неодноразово притягували до відповідальності за подібні порушення правил рибальства . На місці події було вилучено рибу та сітки . На місці велася відефіксація .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дали пояснення , що є аналогічними до пояснень свідка ОСОБА_4 .
Натомість , на дослідженому судом , долученому до адміністративних матеріалів, без посилання на це у протоколах № 000212 та № 000213 від 08 квітня 2020 року, диску відео фіксації , фрагментарно, видно лише частину човна, рибальські сітки та одну гумову рукавицю .
Дослідивши надані докази, суд приходить до таких висновків.
Частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил рибальства .
Статтею 91 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської чи іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-охоронного фонду.
Однак , всупереч ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення №№ 000212 від 08 квітня 2020 року , ці вимоги закону не дотримані , оскільки він складений стосовно ОСОБА_1 і за ознаками ч. 4 ст. 85 , і за ознаками ст. 91 КУпАП
Так само , всупереч ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення №№ 000213 від 08 квітня 2020 року , ці вимоги закону не дотримані , оскільки він складений стосовно ОСОБА_2 і за ознаками ч. 4 ст. 85, і за ознаками ст. 91 КУпАП.
Натомість, формулювання неконкретного обвинувачення в адміністративній справі розглядається, як порушення вимог статті 6 Конвенції.
Так, у справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її.
Відповідно до положень пункту третього частини другої ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов'язків ініціювати збір доказів для доказування вини особи суперечить принципам об'єктивності та неупередженості суду при розгляді справи та є неприпустимим.
Згідно з частиною другою ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В той же час, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком. Також, відповідно усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 85 та ст. 91 КУпАП та щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 85 та ст. 91 КУпАП , що є підставою для закриття провадження у справі. ( п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП)
На підставі наведеного, керуючись частиною 4 статті 85, статтею 91 , пунктом 1 частини 1 статті 247 , статтями 184, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення , суддя,-
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження закрити у зв"язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення .
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження закрити у зв"язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення .
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження закрити у зв"язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення .
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження закрити у зв"язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення .
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка