03.07.2020 Справа №607/6424/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташків Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Облещук О.В.,
з участю державного виконавця Хомик Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
03 липня 2020 року головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , який є боржником у виконавчому провадженні ВП № 60339902 з виконання виконавчого листа № 607/6424/19 від 27.08.2019р., виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 228620,46 грн. заборгованості.
Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження ВП №60339902 з виконання виконавчого листа №607/6424/19 від 27 серпня 20219 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 228620,46 грн. заборгованості. 17 жовтня 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У ході примусового виконання зазначеного виконавчого документа державним виконавцем 23 жовтня 2019 року винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: BMW F650, мотоцикл, сірий, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 та SUZUKI BURGMAN 400, мотоцикл, синій, 2002 р.в., НОМЕР_2 . 13 січня 2020 року було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення вилучення раніше описаного майна боржника, однак дружина боржника та її батько відмовились допускати в квартиру державного виконавця. 13 січня 2020 року стягувач ОСОБА_2 письмово повідомив державного виконавця про те, що на території колишнього хлібзаводу в м. Збараж боржник веде комерційну діяльність з ремонту автомобілів. 13 січня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про доручення вчинення виконавчих дій, в якій доручено Збаразькому міжрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перевірити інформацію, що повідомив стягувач ОСОБА_2 у своїй заяві. 29 січня 2020 року на адресу відділу від Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшла постанова про опис та арешт майна боржника №60339902 від 13 січня 2020 року, якою описано рухомі речі боржника, що знаходились в м. Збараж на території колишнього хлібзаводу. 16 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. З матеріалів виконавчого провадження №60339902, випливає, що ОСОБА_1 знає про свої майнові зобов'язання згідно з виконавчим листом №607/6424/19 від 27.08.2019 року - це підтверджується його заявою від 08.11.2019 року, має майно, за рахунок якого може погашати заборгованість, але умисно ухиляється від свого майнового обов'язку перед ОСОБА_2 . Боржник, маючи майно (BMW F650, мотоцикл, сірий, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 та SUZUKI BURGMAN 400, мотоцикл, синій, 2002 р.в., НОМЕР_2 ) за рахунок якого можна погасити борг, але чомусь цього не робить, умисно ухиляючись від виконання рішення суду. Також ОСОБА_1 належать рухомі речі, які описані державним виконавцем. Боржник 08.11.2019 року написав заяву, в якій зобов'язувався погашати борг частинами, в сумі 800 дол.США щомісячно. Вказане також підтверджує те. що боржнику достовірно відомо про існування вказаного виконавчого провадження. Більше того, у власноручно підписаній декларації про майно та доходи боржника від 08.11.2019 року ОСОБА_1 зазначив джерело доходу в сумі 16000 грн. за надання послуг з ремонту транспортних засобів. Також, умисел та факт ухилення боржника від виконання рішення підтверджується протоколом допиту ОСОБА_1 та його дружини, де зазначено, що джерелом доходу боржника є ремонт автомобілів, який він здійснює в гаражі. Наведене свідчить, що ОСОБА_1 може регулярно 20% від своїх доходів (підприємницької діяльності) перераховувати стягувачу, ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу, але цього не робить. Посилаючись на наведене, просила задовольнити подання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У судовому засіданні головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. подання підтримала. Пояснила, що обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України необхідне з метою його стимулювання виконання рішення суду та погашення заборгованості перед стягувачем.
Вирішуючи подання, суд виходить з таких обставин:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 серпня 2019 року з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 стягнуто 226074 грн. суми основного боргу, 282,9 грн. - три відсотки річних за невиконання основного зобов'язання та 2263,56 грн. сплаченого до суду судового збору.
На підставі вказаного рішення 02 жовтня 2019 року видано виконавчий лист №607/6424/19.
17 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено про відкриття виконавчого провадження ВП №60339902 з виконання виконавчого листа №607/6424/19.
17 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
17 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
17 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
17 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження та постановою про арешт майна боржника боржнику надіслано виклик, в якому зобов'язано його з'явитись до державного виконавця 28 жовтня 2019 року.
23 жовтня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: 1) BMW F650, мотоцикл, сірий, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 ; 2) SUZUKI НОМЕР_3 , мотоцикл, синій, 2002 р.в., НОМЕР_2 .
Як вбачається з постанови державного виконавця про опис та арешт майна боржника від 07 листопада 2019 року, державним виконавцем встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться майно боржника ОСОБА_1 . Державним виконавцем описано та накладено арешт на таке майно: двоповерхове дитячі ліжко, диван бежево-коричневого кольору, робочий стіл-тумбочка під комп'ютер, тумбочку, білого кольору, дводверну, розкладений диван з матрацом, шафу-купе на вісім відділень, тумбу для взуття із зеркалом.
08 листопада 2019 року на адресу Відділу надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він повідомив, що буде погашати заборгованість щомісячно у сумі 800 доларів, а також подав письмову декларацію про доходи та майно.
Як слідує з відповідей АТ «ПУМБ» №KHO-07.8.3/4977 від 13 грудня 2019 року, АТ «Державний експортно-імпортний банк України» №2014-00/6281 від 19 грудня 2019 року, АТ «Альфа Банк» №11983026-б/б від 18 грудня 2019 року, АТ «ОТП Банк» №68-3-68-3-1-68-3-2/16979 від 24 грудня 2019 року, ОСОБА_1 не має відкритих рахунків у вказаних банках.
Згідно з відповіддю АТ «Райффайзен Банк Аваль» №81-15-9/14839-БТ від 19 грудня 2019 року, на ім'я ОСОБА_1 відкрито рахунок для зарахування пенсії та соціальної допомоги, залишок коштів на якому станом на 19 грудня 2019 року становить 213,48 грн.
Згідно з відповіддю ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» №1469/07-2 від 11 листопада 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 не має зареєстрованого нерухомого майна в м. Тернополі.
Як слідує з відповіді Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації №1027 від 23 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 станом на 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 не проведена.
24 грудня 2019 року державним виконавцем направлено до Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області повідомлення про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 Кримінальним Кодексом України.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 лютого 2020 року зобов'язано посадову особу ТВП ГУНП в Тернопільській області виконати дії відповідно до ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР за повідомленням ТМВ ДВС ГТУЮ в Тернопільській області, правонаступником якого є ТМВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України та розпочати досудове розслідування.
Згідно з відповідями Пенсійного фонду України №1059612029 від 13 січня 2020 року про осіб-боржників, які отримують пенсії, та №1059623683 від 13 січня 2020 року про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, інформацію про ОСОБА_1 не знайдено.
Як вбачається з відповіді Головного управління Держгеодакастру у Тернопільській області Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі №33/117-20 від 14 січня 2020 року, інформація про ОСОБА_1 відсутня.
13 січня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення вилучення раніше описаного майна боржника, однак дружина боржника ОСОБА_3 та її батько відмовились впустити в квартиру, про що складено акт державного виконавця.
Стягувач ОСОБА_2 13 січня 2020 року письмово, повідомив державного виконавця, що у м. Збараж на території колишнього хлібзаводу ОСОБА_1 веде комерційну діяльність і що там знаходяться транспортні засоби, що йому належать.
13 січня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про доручення вчинення виконавчих дій, в якій доручено Збаразькому міжрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перевірити інформацію що повідомив стягувач ОСОБА_2 у своїй заяві.
29 січня 2020 року на адресу Відділу надійшла відповідь від Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), а саме: постанова про опис та арешт майна боржника №60339902 від 13.01.2020 року, якою описано рухомі речі боржника, що знаходились за адресою м. Збараж на території колишнього хлібзаводу.
З відповіді Державної прикордонної служби України від 11 січня 2020 року вбачається, що ОСОБА_4 у період з 30 серпня 2019 року по 06 грудня 2019 року неодноразово перетинав кордон України.
З електронної відповіді Державної прикордонної служби України на запит №81833703 від 17 червня 2020 року щодо перетину боржником державного кордону вбачається, що востаннє ОСОБА_4 перетинав кордон України у січні 2020 року.
Згідно з відповідями Державної фіскальної служби України №79740272 від 14 травня 2020 року про наявні рахунки у боржників - фізичних осіб, інформацію про ОСОБА_1 не знайдено.
Як убачається з відповіді Міністерства внутрішніх справ України №79740288 від 14 травня 2020 року, за ОСОБА_1 зареєстровані транспорті засоби: BMW F650, мотоцикл, сірий, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 та SUZUKI BURGMAN 400, мотоцикл, синій, 2002 р.в., НОМЕР_2 .
Як слідує з відповідей Пенсійного фонду України №1062543430 від 21 травня 2020 року про осіб-боржників, які отримують пенсії, та №1062477030 від 21 травня 2020 року про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, інформацію про ОСОБА_1 не знайдено.
16 червня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Суд, розглянувши подання, заслухавши пояснення державного виконавця, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюєтьсяЗаконом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"(далі - Закон № 3857-XII).
Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;Закону №606-XIV державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Одночасно суд зауважує, що в ст.2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, наголошено, що кожен є вільним залишати будь яку країну, включно із своєю власною, й обмеження може бути встановлено законом в разі крайньої необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину й захисту здоров'я чи моралі, й якщо це виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. І саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Державний виконавець посилається на те, що боржник маючи майно (BMW F650, мотоцикл, сірий, 2002 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 та SUZUKI BURGMAN 400, мотоцикл, синій, 2002 р.в., НОМЕР_2 ) за рахунок, якого можна погасити борг чомусь цього не робить, умисно чи ухиляючись від виконання рішення суду. Також, боржник 08 листопада 2019 року написав заяву, в якій зобов'язувався погашати борг частинами, в сумі 800 дол.США щомісячно. Крім цього, боржник у власноручній написаній декларації про майно та доходи від 08 листопада 2019 року зазначив джерело доходу в сумі 16000 грн. за надання послуг з ремонту транспортних засобів.
Крім цього, зазначає, що на території хлібзаводу в м. Збараж було виявлено, описано та арештовано майно боржника. З метою оцінки описаного та арештованого майна, державним виконавцем 16 червня 2020 року було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Однак, на даний час вказана оцінка не проведена, а тому не можливо встановити варість описаного та арештованого майна, в рахунок якого можливе погашення заборгованості ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 .
Як встановлено із поданих державним виконавцем копій документів виконавчого провадження, боржник доходів не отримує, кошти на рахунках у банках відсутні, на належне боржнику майно державним виконавцем накладено арешт.
Разом з тим, за викликом державного виконавця боржник добровільно надав пояснення, з яких вбачається, що на даний час кошти, необхідні для погашення заборгованості у нього відсутні, однак він планує погашати наявну заборгованість.
За таких обставин суд, не вбачає факту ухилення боржника від виконання рішення, так як відсутні будь-які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні.
Крім того, в поданні державним виконавцем взагалі не обґрунтовано, в чому є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню існуючої заборгованості.
Суд вважає, що застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України як стимулюючого фактору для виконання зобов'язань, без доведення факту ухилення боржника від виконання рішення і без обгрунтованої крайньої необхідності застосування такого заходу, становить втручання у права людини на свободу пересування.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вказане подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 є необґрунтованим, а тому в його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 259-261, 353-355, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити .
Ухвала набираєзаконної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Повна ухвала складена 07 липня 2020 року.
Головуючий суддяН. М. Сташків