154/1807/20
1-кп/154/274/20
07 липня 2020 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі-Волинському кримінальне провадження № 42020030220000019 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Любомль, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, із вищою освітою, розлученого, громадянина України, українця, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 06.03.2020 року близько 19.00 год, перебуваючи у приміщенні кафе «Торба», за адресою вул. Ковельська, 46, м. Володимир-Волинський, Волинської області, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 є заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, з корисливим мотивом та метою власного незаконного збагачення виказав ОСОБА_6 пропозицію щодо систематичного надання неправомірної вигоди за сприяння у незаконному переміщенні через державний кордон України тютюнових виробів шляхом надання йому, ОСОБА_4 , службової інформації про місця розташування прикордонних нарядів для подальшого безперешкодного переміщення тютюнових виробів поза межами розташування пунктів пропуску через державний кордон до Республіки Польща на ділянці відповідальності ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 та не вжиття заходів щодо виявлення тютюнових виробів під час виконання ОСОБА_6 своїх службових обов'язків згідно займаної посади.
Він же, 15.05.2020 року близько 10 год., перебуваючи на території «СТОАВТОЛУЦЬК», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою досягнення своєї незаконної мети, надав заступнику начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 старшому лейтенанту ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 600 доларів США ( що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 15.05.2020 року становило 16002 грн.) за надання службової інформації про місця розташування прикордонних нарядів для подальшого безперешкодного переміщення тютюнових виробів поза межами розташування пунктів пропуску через державний кордон до Республіки Польща на ділянці відповідальності ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 та не вжиття заходів щодо виявлення тютюнових виробів під час виконання ОСОБА_6 своїх службових обов'язків згідно займаної посади
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція надати та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто дає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування та в ході підготовчого судового засідання добровільно, без примусу та тиску в повному обсязі беззаперечно визнав свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 369 КК України.
Під час досудового розслідування 17.06.2020 р. обвинувачений, діючи добровільно, без застосування насильства та примусу, погроз уклав із прокурором угоду про визнання винуватості.
Прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у виді штрафу у розмірі семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, а також вимогам ч. 1 ст. 369 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
Вивчивши матеріали кримінального провадження та опитавши сторони угоди, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для затвердження судом угоди про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що обвинуваченому цілком зрозумілі його права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, дані наслідки йому зрозумілі.
Після наданих роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди під час підготовчого судового засідання суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України, ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.
Судові витрати стягнути із обвинуваченого.
Арешт майна скасувати.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 474, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 червня 2020 року, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та обрати йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.
Речові докази: грошові кошти в сумі 600 доларів США - конфіскувати в дохід держави в порядку, передбаченому ст.ст. 96-1, 96-2 КК України. Мобільний телефон марки «Айфон» з сім-карткою № НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «Самсунг» з сім-карткою № НОМЕР_2 повернути ОСОБА_4 .
Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави 1307,60 грн. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів.
Арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 27.05.2020 р. - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:/підпис/ ОСОБА_1