23.06.2020 Справа №607/4090/20
м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020210010000179 від 16 січня 2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поріччя-Грунтове Городоцького району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не депутата, раніше не судимого
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 ,
У ОСОБА_3 , який 15 січня 2020 року близько 12 години 00 хвилин перебував у приміщенні вбиральні автозаправки АЗС «Shell», що по вул. С.Будного буд. 36а, в м. Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 15 січня 2020 року близько 12 години 01 хвилин, перебуваючи у приміщені вбиральні автозаправки АЗС «Shell», що по вул. С. Будного, буд. 36а, в м. Тернополі, діючи умисно, скориставшись тимчасовою відсутністю власника та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії будуть непомічені сторонніми особами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, де шляхом вільного доступу, таємно з корисливих мотивів, з ящика, що знаходився у вбиральному приміщені автозаправки АЗС 6301 «Shell», взяв мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Mi А2 Lite» вартістю 2742,41 грн., який лежав без нагляду та заховав собі у куртку. В подальшому близько 12 години 02 хвилин ОСОБА_3 , вийшов із приміщення автозаправки та не зробивши жодної дій спрямованої на пошуки власника телефону, не маючи наміру повертати мобільний телефон власнику, вийшов із приміщення автозаправки та в подальшому вимкнув телефон, скинувши до заводських налаштувань, а сім картку та чехол, які для потерпілого матеріальної цінності не становлять, викинув. Із викраденим телефоном ОСОБА_3 , покинув місце вчинення злочину, а саме: автозаправку АЗС «Shell», що по вул.С.Будного буд. 36а, в м. Тернополі, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 , на загальну суму 2742 грн. 41 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
23 червня 2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України за встановлених у обвинувальному акті обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному злочинному діянні, щиро розкаявся.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 , за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_3 , який просить суд затвердити угоду про примирення, а також позицію прокурора, яка не заперечувала проти затвердження угоди та потерпілого ОСОБА_5 , який повністю підтримує укладену угоду про примирення, матеріальних претензій не має, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , яким затвердити угоду про примирення від 23.06.2020 року, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , та визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за викладених в угоді обставин та враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій з боку потерпілої сторони, зважаючи на добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обтяжуючих покарання обставин, із врахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: комп'ютерний диск CD-R «Verbatim» 700 mb, № LH3154 ХВ25084670 D5, по факту подій що мали місце 15.01.2020 року, який згідно постанови слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 07.02.2020р. визнано речовим доказом - слід залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили; коробку від мобільного телефону торгової марки «Xiaomi» моделі «Mi А2 Lite» 32 Gb та передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , слід залишити в останнього після вступу вироку в законну силу.
У справі наявні судові витрати, які складаються із витрат на проведення судової товарознавчої експертизи від 27.02.2020р. №6/1-134/20 в сумі 942,06 грн., які слід стягнути із обвинуваченого в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд,
Затвердити укладену 23 червня 2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 угоду про примирення.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази, а саме:
-комп'ютерний диск CD-R «Verbatim» 700 mb, № LH3154 ХВ25084670 D5, по факту подій що мали місце 15.01.2020 року - після набрання вироком законної сили, залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12020210010000179 від 16.01.2020 року;
-коробку від мобільного телефону торгової марки «Xiaomi» моделі «Mi А2 Lite» 32 Gb, яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 -- залишити у нього до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 27.02.2020р. №6/1-134/20 в сумі 942 (дев'ятсот сорок дві) гривні 06 коп., в користь держави після вступу вироку в законну силу.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1