11.07.2019 Справа №607/1699/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
при секретарі с/з - ОСОБА_4
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження №12017210010001531 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.190 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 , потерпілих - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , захисника - ОСОБА_9 , обвинуваченого - ОСОБА_5
Прокурором заявлено клопотання щодо вирішення судом питання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, підтримане потерпілими, обвинуваченого та захисника, які заперечили у задоволенні клопотання прокурора та заявили клопотання про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, ознайомившись із матеріалами судового провадження, вважає, що у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити, виходячи з наступних мотивів.
Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст.178 КПК України, окрім інших, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов'язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом, у процесі судового провадження, що враховувалось і у попередніх ухвалах про продовження строків тримання під вартою, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 , хоча і являється в силу ст.89 КК України раніше не судимою особою, проте ніде не працює, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину проти власності, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_5 унаслідок вчинення кримінальних правопорушень, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, як про це клопоче сторона захисту, матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують своє існування та стороною захисту доказів про зменшення їх обсягу не подано і судом не встановлено.
Аналізуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд приходить до обґрунтованих висновків, що указаний обвинувачений, у разі зміни йому чинного запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, як про це клопоче захисник, останній запобіжний захід не забезпечить мети його застосування, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання обґрунтованим у попередньому абзаці даної ухвали ризикам, а тому, враховуючи вказане, а також те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується, а судове провадження неможливо завершити до його спливу, суд приходить до висновку, щострок дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 09 вересня 2019 року.
На підставі викладеного і керуючись ст.331, главою 18 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити, а клопотання прокурора - задовольнити, раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо нього під час досудового розслідування, продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 09 вересня 2019 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Головуючий суддяОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3