04.10.2018 Справа №607/1699/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
при секретарі с/з - ОСОБА_4
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження №12017210010001531 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.190 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 , захисника - ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_5
Прокурором заявлено клопотання щодо вирішення судом питання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав продовження існування ризиків, які існували на момент застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , обсяг яких на даний час не зменшився.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, обвинуваченого та захисника, які заперечили у задоволенні клопотання прокурора та заявили клопотання про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи його значним зменшенням обсягу ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також тим, що останній має постійне місце проживання, ознайомившись із матеріалами судового провадження, вважає, що у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити, виходячи з наступних мотивів.
Так, відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ст.178 КПК України, окрім інших, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, які зобов'язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
А тому зважаючи на наведене, а також на те, що враховувалось і у попередніх ухвалах суду про продовження строків триманні під вартою про те, що ОСОБА_5 , хоча і являється в силу ст.89 КК України раніше не судимою особою, проте ніде не працює, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого злочину проти власності, що дає суду підстави вважати, що указаний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, як про це клопоче сторона захисту, матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, ухилитися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а тому, враховуючи вказане, а також те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується, а судове провадження неможливо завершити до його спливу, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 02 грудня 2018 року, оскільки на даний час продовжують існувати вказані у даній ухвалі ризики, обґрунтовані докази зменшення обсягу яких стороною захисту не подано та судом не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст.331, главою 18 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника, підтриманого обвинуваченим, про зміну раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити, а клопотання прокурора - задовольнити, раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо нього під час досудового розслідування, продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 02 грудня 2018 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий суддяОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3