Ухвала від 07.07.2020 по справі 280/4401/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

07 липня 2020 року Справа № 280/4401/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати противоправним та скасувати розпорядження щодо припинення, ОСОБА_1 - нарахування та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2016 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відновити виплату нарахування пенсії з березня 2016 року, сплатити заборгованість з 01.03.2016 року, негайно після проголошення судового рішення.

Крім того, просить поновити строк звернення до адміністративного суду, відстрочити сплату судового збору, відкрити скорочене провадження та витребувати у відповідача докази по справі, а саме розпорядження щодо припинення нарахування та виплату позивачу пенсії, починаючи з березня 2016 року.

Ухвалою суду від 07.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суд зазначає, що 03.07.2020 від представника позивача Чаботаєва Андрія Миколайовича на офіційну електронну адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (за допомогою системи «Електронний суд»).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Абзацом 2 ч. 8 ст. 18 КАС України встановлено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 7 та 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (ч. 10 ст. 44 КАС України).

Натомість, у другому реченні пп. 15.16 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

Наказом Державної судової адміністрації України № 1096 від 07.11.2019 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання п. 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність:

- наказ Державної судової адміністрації України від 02.03.2018 № 99 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (зі змінами);

- наказ Державної судової адміністрації України від 13.04.2018 № 168 «Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи».

Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року), що передбачає: 1. Розробка пілотних проектів та макетів основних підсистем Центральної системи ЄСІТС. 2. Розробка пілотних проектів та макетів основних модулів систем автоматизації діяльності органів та установ системи правосуддя. 3. Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя.

З огляду на викладене, на сьогоднішній день Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.

При цьому, відповідно до пп. 15.1 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено, що документ сформований в системі «Електронний суд» 03.07.2020. Проте, приймаючи до уваги, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у суді станом на день постановлення цієї ухвали не працює, позовна заява має бути подана у паперовій формі.

Отже, враховуючи, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд», тобто подана не у паперовій формі, позивач з метою звернення до суду має подати до суду паперову позовну заяву із власноручним підписом або підписом уповноваженого представника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2018 у справі № 815/6914/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76941148), від 14.02.2019 у справі № 804/6858/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79846016), в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 1840/2566/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81889934).

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.

У даному випадку до позовної заяви слід додати документ про сплату судового збору на суму 840,80 грн.

Документ про сплату судового збору до позову не доданий. Разом з тим, представником позивача подано клопотання про відстрочення позивачу сплату судового збору, яке вмотивоване незаконним припиненням виплати пенсії, як єдиного джерела доходу в родині, крім того з боку відповідача мається дії ігнорування як звернень самого заявника так і запитів про надання довідки про заборгованість. Відсутність у заявника грошей на сплату судового збору може вплинути на реалізацію її права на судовий захист, позбавивши доступу до правосуддя, крім того, необхідно прийняти до уваги її вік та пандемію в країні.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Суд, за правилами ч. 1 ст. 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Стаття 133 КАС України також передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Суд наголошує, що при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем не надано до суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього доходу заявника за попередній календарний рік.

Адже, Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для відстрочення сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для відстрочення такої сплати заявник має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе відстрочити такій особі сплату судового збору.

За таким обставин, суд не вбачає підстав для відстрочення позивача сплати судового збору.

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 КАС України, розділ VI «Прикінцеві положення», доповнено п. 3 в якому, зокрема, передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, шляхом надання до суду:

- позовної заяви в паперовій формі у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, та копій усіх додатків до позовної заяви, для суду та відповідача, з врахуванням приписів ч. 4, 5 ст. 94, ч. 5 ст. 160 КАС України та ч. 1 ст. 161 КАС України (належним чином засвідчених);

- оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 840,80 грн.), оформлений відповідно до вимог законодавства за наступними реквізитами: «Отримувач коштів УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38025423 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача UA678999980313171206084008006 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Копію ухвали надіслати позивачу (представнику).

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя М.С. Лазаренко

Попередній документ
90232562
Наступний документ
90232564
Інформація про рішення:
№ рішення: 90232563
№ справи: 280/4401/20
Дата рішення: 07.07.2020
Дата публікації: 08.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; внутрішньо переміщених осіб