30 червня2020 року
м. Київ
справа № 588/1672/18
провадження № 61-9199ск 20
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 17 лютого 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Комунального закладу Тростянецької міської ради «Тростянецька публічна бібліотека» про поновлення на роботі, стягнення виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення надбавки,
19 червня 2020 року, засобами поштового зв'язку, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 17 лютого 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 травня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати ці судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки усупереч вимогам статті 392 ЦПК України заявник не приєднав документ про сплату судового збору (чи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР«Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Таким чином, позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.
Таким чином, ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення надбавки.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, загальною сумою всіх вимог, що складаються з кількох самостійних вимог.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному 1 762 грн.
Позов у справі пред'явлено в 2018 році та містить дві позовні вимоги майнового характеру - стягнення виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу - (704, 80 грн) та стягнення надбавки - (704,80 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, за подання касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 2 819, 20 грн. (704, 80 грн + 704, 80 грн )Х200%.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з днязакінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19).
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Сімоненко