36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.08.2009 р. Справа №8/348а-20/142
за позовом Компанія GILSON INVESTMENTS LIMITED в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне.
до 1. Компанії EMSWORTH ASSETS LIMITED, в особі представництва в м. Донецьку, м. Донецьк
2.CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED, London, UK.
3.TRIMCROFT SERVICES LIMITED, London, UK.
4.Компанії EASTCOAST UNITED INC.,Wilmington, USA.
5.Компанії STATEX CORP., Albany, USA.
6.Компанії NEWPORT INC., Cheyenne, USA.
7.Компанії SAYERS HOLDINGS LIMITED, Larnaca Republic of Cyprus.
8.Акціонерного банку " ІНГ Банк Україна", м. Київ.
9.Закритого акціонерного товариства "Ділові Партнери", м. Київ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат",м. Комсомольськ.
про визнання договорів недійсними.
Головуючий суддя Киричук О.А.
суддя Босий В.П.
суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від відповідача 3: не з'явився
від відповідача 4: не з'явився
від відповідача 5: не з'явився
від відповідача 6: не з'явився
від відповідача 7: не з'явився
від відповідача 8: не з'явився
від відповідача 9: Нікітін А.С. дов. № 11/203 від 25.11.05 р.
від третьої осо6и: Гунько О.В. дов. №59 від 10.07.09 р.
Розглядається позовна заява з заявленими позовними вимогами про визнання недійсним договору блокування № 15б/бол від 18.11.02 р. та договору купівлі продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.02 р.
У листопаді 2005 року компанія GILSON INVESTMENTS LIMITED, London, UK, в особі представництва у м. Донецьку, м. Моспіне, звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до компаній EMSWORTH ASSETS LIMITED, London, UK, в особі представництва у м. Донецьку, CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED, London, UK, TRIMCROFT SERVICES LIMITED, London, UK, EASTCOAST UNITED INC., Wilmington, USA, STATEX CORP., Albany, USA, NEWPORT INC., Cheyenne, USA, SAYERS HOLDINGS LIMITED, Larnaca, Republic of Cyprus, Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна", м. Київ, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Закрите акціонерне товариство "Ділові партнери", м. Київ про визнання недійсним з моменту укладення договору про блокування № 15б/бол від 18 листопада 2002 року.
Після порушення Господарським судом Донецької області провадження у справі первісні позовні вимоги доповнені позивачем вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18 листопада 2002 року. Господарським судом Донецької області заява про збільшення позовних вимог була прийнята до спільного розгляду з первісною позовною заявою, ЗАТ "Ділові партнери" залучено судом до участі у справі в якості відповідача.
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що договір про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р. може відповідати вимогам законодавства лише у разі, якщо всі продавці та покупці цінних паперів мали ліцензії на здійснення професійної діяльності по випуску та обігу цінних паперів на момент підписання договору, або до участі в угоді на підставі договору комісії чи доручення залучено професійного торговця цінними паперами, однак, продавці та покупці цінних паперів відповідних ліцензій не отримували, а з аналізу умов договору випливає, що продавці та покупці не залучали професійного торговця цінними паперами. Участь ЗАТ "Ділові партнери" у договорі купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18 листопада 2002 року в якості професійного торговця цінними паперами як повіреного покупців акцій була номінальною та не відповідає вимогам, що висуваються законодавством до такої участі, тому договір має бути визнаний недійсним як такий, що за своєю природою є операцією з цінними паперами, здійснення якої передбачає наявність ліцензії, яка була відсутня у сторін за договором.
Відповідачі компанії EMSWORTH ASSETS LIMITED, CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED, TRIMCROFT SERVICES LIMITED позов визнали.
Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна" позов не визнав посилаючись на недоведеність позивачем факту порушення Банком прав або охоронюваних законом інтересів компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED під час укладення та виконання Договору про блокування та Договору купівлі-продажу.
ЗАТ "Ділові партнери" позов не визнало з мотивів його необгрунтованості, вказуючи, що позов пред'явлено без урахування дійсного змісту оспорюваних договорів та характеру правовідносин, які виникли між покупцями цінних паперів та ЗАТ "Ділові партнери".
Решта відповідачів відзив на позов не надали.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до компанії SAYERS HOLDINGS LIMITED, Larnaca, Republic of Cyprus.
Позовні вимоги компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до інших відповідачів про визнання недійсними договору про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р. та договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. задоволено.
За результатом розгляду апеляційних скарг компанії CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED та ЗАТ "Ділові партнери" на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р. Донецьким апеляційним господарським судом 25.04.2007 р. винесено постанову, якою апеляційні скарги залишені без задоволення. Абзац перший резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р. доповнено словами "та компанії NEWPORT INC., Cheyenne, USA". В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р. залишено без змін.
За результатом розгляду касаційних скарг компанії CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED та ЗАТ "Ділові партнери" на рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р. Вищим господарським судом України 26.07.2007 р. винесено постанову, якою касаційні скарги залишені без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.
Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.10.2007 р. частково задоволено касаційну скаргу ЗАТ "Ділові партнери" на рішення судів попередніх інстанцій, в частині задоволення позовних вимог, скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р., постанову Вищого господарського суду України від 26.07.2007 р., справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.10.2007 р. мотивована тим, що у Постанові від 16.01.2007 р. в даній справі, скасовуючи судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України звертала увагу судів на помилкове застосування норм матеріального права про представництво, що призвело до неправильного вирішення спору. Проте у порушення вимог частини першої статті 11121 Господарського процесуального кодексу України під час нового розгляду справи суди не врахували вказівок, що містяться у вказаній постанові, та вмотивували судові рішення висновками, які не грунтуються на законі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.05.2009 р. залучено до участі у справі ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Справу передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.06.2009 р. справу прийнято до провадження.
Під час нового розгляду справи позивач та відповідачі 1 -3, 8 не виконали вимог ухвал Господарського суду Полтавської області від 30.06.2009 р. та від 23.07.2009 р., повторно не направили своїх представників в судове засідання, не надали письмових пояснень із зазначенням обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін з урахуванням вказівок, що містяться у постановах Верховного Суду України від 16.01.2007 р. та від 23.10.2007 р.
З листа начальника відділу роботи з іноземними представництвами Міністерства економіки України № 4203-26/229 від 07.08.2009 р. вбачається, що представництво фірми GILSON INVESTMENTS LIMITED (Великобританія) зареєстровано в Мінекономіки 11.10.2005 р. за № ПІ-3567, представництво фірми EMSWORTH ASSETS LIMITED (Великобританія) зареєстровано в Мінекономіки 11.10.2005 р. за № ПІ-3566. Реєстрація представництв є безстроковою та на даний час не скасована.
З додержанням вимог ст. ст. 64, 87 ГПК України, ухвали Господарського суду Полтавської області від 30.06.2009 р. та від 23.07.2009 р. були надіслані на адреси представництв компаній GILSON INVESTMENTS LIMITED та EMSWORTH ASSETS LIMITED, зазначені в позовній заяві. Як зазначається в Роз'ясненні Президії ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з останніми змінами і доповненнями від 30.04.2009 р.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
Ухвали Господарського суду Полтавської області від 30.06.2009 р. та від 23.07.2009 р., а також нотаріально засвідчений переклад зазначених ухвал з української мови на англійську мову, надсилались на зазначені в позовній заяві адреси компаній GILSON INVESTMENTS LIMITED, EMSWORTH ASSETS LIMITED, CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED, TRIMCROFT SERVICES LIMITED у Великобританії службою доставки DHL (ЗАТ "ДХЛ Інтернешнл Україна").
Оскільки Великобританія не має заперечень проти застосування на її території способу передачі документів, передбаченого п. а) ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р., колегія суддів вважає, що компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, EMSWORTH ASSETS LIMITED, CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED, TRIMCROFT SERVICES LIMITED належним чином повідомлені про час і місце судового засідання в контексті приписів ст. ст. 1, 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.
Від відповідача 2 (компанія CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED) через канцелярію суду надійшли клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів, про здійснення фіксування судового процесу технічними засобами та відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні через зайнятість у іншому процесі ( вх.. № 010448 від 18.08.09 р., вх. № 010447 від 18.08.09 р.).
Судом здійснювалось здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами. Заявлене відповідачем 2 клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на те, що відповідачем не надано в судове засідання відповідних доказів на підтвердження зайнятості в іншому процесі. Ненадання зазначених доказів виключає можливість для ствердження про наявність поважних причин неявки представника відповідача у судове засідання. При цьому, суд приймає до уваги, що ГПК України не обмежує представництво інтересів сторони в господарському процесі певним колом осіб.
Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з поданням до Верховного суду України касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 12.05.09 р. (вх.. № 010370 від 18.08.09р.).
Зазначене клопотання про зупинення провадження у справі відхилене судом з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо оскарження ухвали Вищого господарського суду України від 12.05.09 р. Додана до клопотання незасвідчена ксерокопія касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України від 12.05.09 р. з відміткою канцелярії, не прийнята судом в якості належного доказу.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що неявка в судове засідання представників позивача та відповідачів 1 -3, 8 не перешкоджає вирішенню спору, оскільки представники зазначених сторін неодноразово брали участь в судових засіданнях та надавали усні ти письмові пояснення по суті позовних вимог.
Під час розгляду справи представник відповідача 9 заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, London, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до компанії EASTCOAST UNITED INC., Wilmington, USA, компанії STATEX CORP., Albany, USA.
Відповідач 9 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.. № 010375 від 18.08.09 р.).
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів також проти задоволення позову заперечував.
В судовому засіданні 18.08.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
18.11.2002 р. в місті Києві уповноваженими представниками компаній TRIMCROFT SERVICES LIMITED, CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED, EMSWORTH ASSETS LIMITED, GILSON INVESTMENTS LIMITED, EASTCOAST UNITED INC., STATEX CORP., NEWPORT INC., SAYERS HOLDINGS LIMITED, закритого акціонерного товариства "Ділові партнери", акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" було підписано договір купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27.
Відповідно до умов зазначеного договору компанії-продавці (TRIMCROFT SERVICES LIMITED, CALEFORT DEVELOPMENTS LIMITED, EMSWORTH ASSETS LIMITED, GILSON INVESTMENTS LIMITED) передали у власність компаній-покупців (EASTCOAST UNITED INC., STATEX CORP., NEWPORT INC., SAYERS HOLDINGS LIMITED) прості іменні акції емітента -ВАТ "Полтавський ГЗК" в кількості, відповідно, 6144006 штук, 8000000 штук, 8000000 штук, 4346512 штук, а компанії-покупці прийняли і оплатили зазначені акції.
Інтереси покупців акцій за договором купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. були представлені закритим акціонерним товариством "Ділові партнери" - професійним торговцем цінними паперами на підставі дозволу сер. АА № 318811 на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 29.04.2002 р., на підставі договорів доручення № К-15/1 від 15.11.2002 р., № К-15/2 від 15.11.2002 р., № К-15/3 від 15.11.2002 р., № К-15/4 від 15.11.2002 р.
Зберігачем цінних паперів, що були предметом договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р., виступав Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна", який на момент укладення договору мав ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності сер. АА № 240808.
З метою забезпечення виконання продавцями та покупцями цінних паперів своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р., компаніями Gilson Investments Limited, Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited, Trimcroft Services Limited, Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited, а також Акціонерним банком "ІНГ Банк Україна" що мав ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності сер. АА № 240808, було укладено договір про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р.
На момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. абз. 6 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначав професійну діяльність на ринку цінних паперів як підприємницьку діяльність по перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 06.09.2005 р. № 2800-IV) дозвіл, що видається ДКЦПФР, є необхідним для здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, як виключної діяльності.
Відповідно до зазначених норм законодавства саме професійна діяльність на ринку цінних паперів, як вид господарської діяльності, підлягає ліцензуванню, а однією з кваліфікуючих ознак професійної діяльності на ринку цінних паперів є те, що відповідна підприємницька діяльність становить для учасника ринку цінних паперів виключний або переважний вид його діяльності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однією з підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. позивач називає ту обставину, що продавці та покупці акцій за цим договором здійснювали професійну діяльність на ринку цінних паперів та не мали дозволів на здійснення операцій, пов'язаних з обігом цінних паперів.
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведена та обставина, що на момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. компанії Gilson Investments Limited, Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited, Trimcroft Services Limited, Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited здійснювали саме професійну діяльність на ринку цінних паперів, яка становила для зазначених осіб виключний або переважний вид їх діяльності, тому є необгрунтованим висновок позивача про необхідність отримання продавцями та покупцями цінних паперів дозволів на здійснення операцій, пов'язаних з обігом цінних паперів.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів, на ринку цінних паперів може здійснюватись, зокрема, такий вид професійної діяльності як торгівля цінними паперами: здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (ділерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.
Як вбачається з преамбули договору купівлі-продажу цінних паперів, компанії EASTCOAST UNITED INC., STATEX CORP., NEWPORT INC., SAYERS HOLDINGS LIMITED представлені в цьому договорі фізичними особами (відповідно Семикиною Л.М., Ряполовим М.В., Щербенком В.В., Демченком А.І.), які діяли на підставі довіреностей. Водночас преамбула цього договору містить вказівку про те, що зазначені компанії, які іменуються разом Покупцями, представлені ЗАТ "Ділові партнери" (Торговцем), діючим на підставі виданого ДКЦПФР дозволу від 29.04.2002 р. серія АА № 318811 на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів та договорів доручення від 15.11.2002 р. № № К-15/1, К-15/2, К-15/3, К-15/4 в особі директора Гудова К.В.
Закон не містить заборони щодо вчинення декількома представниками правочину від імені сторони, яку вони представляють. Підписання договору купівлі-продажу Торговцем в особі Гудова К.В. ідентифікує особу, яка підписала договір, але не дає підстав для висновку про те, що всупереч положенням преамбули договору Торговець діяв в іншому правовому статусі, ніж представник покупців.
Договірне представництво виникає за волею особи, яку представляють і яка визначає особу представника. Особа, яку представляють, самостійно визначає повноваження представника шляхом видачі довіреності або шляхом укладення договору. Таким є договір доручення, в силу якого одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 386 ЦК УРСР).
Аналогічне визначення договору доручення міститься у статті 1000 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Завдяки виступу від імені довірителя, юридичні дії повіреного є діями самого довірителя, з яким через повіреного вступають у відносини треті особи. За договором доручення повірений за вчиненими ним правочинами з третіми особами жодних прав і обов'язків не набуває, натомість створює права та обов'язки для довірителя, що і є сутністю відносин представництва.
За таких обставин колегія суддів вважає необгрунтованим твердження позивача про те, що особистим підписанням спірного договору купівлі-продажу представники покупців виключили можливість у подальшому посилатися на укладання цього договору від їх імені торговцем цінними паперами, а також твердження позивача про те, що одночасне підписання спірного договору і торговцем, і покупцями повністю виключає можливість виконання повіреним (торговцем) своїх зобов'язань за відповідними договорами доручень, внаслідок чого відсутні будь-які юридично значимі дії повіреного по відношенню до довірителя.
Обгрунтованість вищенаведеної позиції також підтверджується листами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.12.2005 р. (том 4-ий, а.с. 212, 213), від 25.01.2006 р. (том 4-ий, а.с. 272, 273), від 28.03.2007 р. (том 7-ий, а.с. 154, 155).
Законодавство, чинне на момент укладення спірних договорів, не містило вичерпного переліку юридично значимих дій, які має вчинити торговець цінними паперами під час здійснення такого виду професійної діяльності, як торгівля цінними паперами.
Пункт 3.1 Правил здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах (затверджені наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.12.1996 р. № 331) передбачав, що при виконанні операцій з цінними паперами під час здійснення комісійної діяльності за договорами з клієнтами торговці зобов'язані, зокрема, діяти в інтересах клієнта (домагатися найкращого виконання замовлень клієнта, враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру ринку цінних паперів, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій та надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагента та інші фактори ризику), попереджати клієнтів про ризики конкретної угоди з цінними паперами тощо.
Та обставина, що договір купівлі-продажу цінних паперів підписаний з боку покупців цінних паперів представниками покупців та ЗАТ "Ділові партнери" (Торговцем) жодною із сторін не спростовується. Також сторонами не спростовується та обставина, що Торговець добросовісно виконав свої обов'язки, передбачені п. 3.1 Правил здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах (затверджені наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.12.1996 р. № 331).
За договором доручення повірений за вчиненими ним правочинами з третіми особами жодних прав і обов'язків не набуває, натомість створює права та обов'язки для довірителя. Враховуючи існування об'єктивної неможливості дослідити договори доручення від 15.11.2002 р. №№ К-15/1, К-15/2, К-15/3, К-15/4, позивач без достатніх правових підстав дійшов необгрунтованих висновків про існування та невиконання Торговцем інших обов'язків, ніж обов'язок підписати договір купівлі-продажу цінних паперів від імені покупців та діяти в інтересах покупців, попереджати покупців про ризики конкретної угоди з цінними паперами.
В позовній заяві позивач посилається на ту обставину, що всупереч п. п. 1.2, 1.5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. № 201, преамбула Договору не містить відомостей про документи, якими керуються контрагенти (саме юридичні особи) при укладенні Договору, також спірний Договір не зазначає базисні умови передачі цінних паперів у відповідності із Інкотермс 2000.
Пункт 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) містить перелік умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 45 ЦК УРСР, недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. У договорі купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. міститься посилання на документи, якими керуються контрагенти, та детально прописані умови передачі цінних паперів. Договір не позбавлений предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов.
За таких умов суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. відповідає вимогам Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. № 201.
В позовній заяві позивач посилається на ту обставину, що згідно із ч. 3 ст. 62 ЦК УРСР представник позбавлений права здійснювати угоди від імені довірителя по відношенню до себе, проте всупереч даній забороні ЗАТ "Ділові партнери" виступає у якості самостійної сторони поряд із своїми довірителями. Зміст п. 2.8 спірного договору можна кваліфікувати як такий, що встановлює певні особисті зобов'язання ЗАТ "Ділові партнери" та покупців.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 ЦК УРСР, представник не може укладати угоди від імені особи, яку він представляє, ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні другої особи, представником якої він одночасно є. Проаналізувавши п. 2.8 та інші умови спірного договору суд дійшов висновку, що ЗАТ "Ділові партнери", як представник покупців, не укладав будь-яких угод від імені покупців ні у відношенні себе особисто, ні у відношенні інших осіб, представником яких він одночасно є, в зв'язку з чим вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. недійсним з вищезазначених підстав є необгрунтованою.
В позовній заяві позивач посилається на ту обставину, що положення п. 7.13 спірного договору містить обмеження суб'єктивних прав особи, яка не є стороною спірного договору - ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР, утримання від вчинення дій в силу певного зобов'язання може бути лише обов'язком сторони відповідного зобов'язання. На думку позивача, існування таких обмежень по відношенню до не учасника зобов'язань суперечить ст. 151 ЦК УРСР. Підстави для покладення таких обов'язків з боку продавців на ВАТ "Полтавський ГЗК", передбачені ст. 164 ЦК УРСР, відсутні.
Відповідно до ст. 164 ЦК УРСР, виконання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покладене в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особа зв'язана з однією з сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором. Суд дійшов висновку про необгрунтованість висновків позивача, оскільки ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" зв'язано з покупцями акцій, які набули право власності на акції за договором купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р., і, відповідно, набули статусу акціонерів, адміністративною підлеглістю, що випливає з Закону України "Про господарські товариства" в частині прав акціонерів.
Позовні вимоги компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED про визнання недійсним договору про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р. обгрунтовані тим, що спірний договір, в контексті ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" може відповідати законодавству у разі, якщо всі продавці (покупці) мали ліцензії на здійснення професійної діяльності по випуску та обігу цінних паперів на момент підписання договору, або до участі в угоді на підставі договору комісії чи доручення залучено професійного торговця цінними паперами. Натомість, продавці та покупці цінних паперів відповідних ліцензій не отримували, а аналіз умов договору в частині суб'єктного складу дозволяє дійти висновку про те, що продавці та покупці не залучали професійного торговця цінними паперами.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED про визнання недійсним договору про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р. в зв'язку з наступним. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", депозитарна діяльність - діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами. Договір про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р. передбачає здійснення Акціонерним банком "ІНГ Банк Україна" обслуговування договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. З договору про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р. вбачається, що Акціонерний банк "ІНГ Банк Україна" на момент укладення спірного договору мав ліценцію на право здійснення депозитарної діяльності АА № 240808, тому висновок позивача про необхідність отримання продавцями та покупцями цінних паперів відповідних ліцензій є помилковим.
Іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами так само не доводиться обгрунтованість тверджень позивача про наявність підстав для визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.2002 р. та договору про блокування № 15б/бол від 18.11.2002 р.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, London, UK, в особі представництва у м. Донецьку, м. Моспіне.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до компанії SAYERS HOLDINGS LIMITED, Larnaca, Republic of Cyprus. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р. змінено резолютивну частину рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р. шляхом доповнення її реченням про припинення провадження у справі в частині позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до компанії NEWPORT INC., Cheyenne, USA. Докази ліквідації компаній SAYERS HOLDINGS LIMITED та NEWPORT INC. наявні в матеріалах справи (том 6-ий, а.с. 104 -108, том 7-ий, а.с. 158 -165).
Колегія суддів виходить з того, що на момент розгляду справи припинено провадження у справі в частині позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до компаній SAYERS HOLDINGS LIMITED та NEWPORT INC., оскільки Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.10.2007 р. лише в частині задоволення позовних вимог скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2007 р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р., постанову Вищого господарського суду України від 26.07.2007 р.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
Колегія суддів вважає обгрунтованим та задовольняє клопотання ЗАТ "Ділові партнери" № 22/01-07-09 від 22.07.2009 р. про припинення провадження у справі № 8/348а-20/142 в частині позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, London, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до компанії EASTCOAST UNITED INC., Wilmington, USA, компанії STATEX CORP., Albany, USA. Докази ліквідації компаній EASTCOAST UNITED INC. та STATEX CORP. наявні в матеріалах справи (том 8-ий, а.с. 37 -42, том 10-ий, а.с. 25-35).
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у випадку відмови в задоволенні позову господарські витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України України, суд,
1. В позові про визнання недійсними договору блокування № 15б/бол від 18.11.02 р. та договору купівлі продажу цінних паперів № К-1911/27 від 18.11.02 р. відмовити повністю.
2. В частині позовних вимог компанії GILSON INVESTMENTS LIMITED, London, UK, в особі представництва в м. Донецьку, м. Моспіне до компанії EASTCOAST UNITED INC., Wilmington, USA, компанії STATEX CORP., Albany, USA провадження у справі припинити.
Головуючий суддя О.А. Киричук
Суддя О.М. Тимощенко
Суддя В.П. Босий