Справа № 2-а-111
2010 року
12 квітня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
У складі: головуючого - судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Сітайло Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва здійснити перерахунок його стажу та розміру раніше призначеної йому пенсії за період з 15.05.1979 року по 09.07.1990 року та зобов'язати відповідача виплатити несплачену суму пенсії за весь термін з моменту коли його права були порушені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до записів трудової книжки з 15.05.1979 року по 09.07.1990 року, він працював у місцевості прирівняної до району Крайньої Півночі, проте, при призначенні йому пенсії з 13.01.1982 року вона була обчислена в одинарному розмірі, хоча на той час діяла норма, яка передбачала зарахування до стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у кратному розмірі (2 рік за 1,5 року, а в деяких регіонах - 1 рік за 2 роки). Просить зобов'язати відповідача зарахувати йому стаж роботи за період з 1979 року по 1990 рік в кратному розмірі та провести перерахунок і виплату пенсії за весь час, коли його права були порушені, з врахуванням кратного стажу за вказаний період.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити, обґрунтовуючи позовні вимоги обставинами викладеними вище.
Відповідач - Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва - у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що є розписка в матеріалах справи. Направив до суду свої письмові заперечення, відповідно до яких позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає і просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані до суду документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13.01.1981 року.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.07.06 року № 32-V, який набув чинності з 17.08.06 року, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством , що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Піночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої півночі та імцсвостях , прирівняних до районів Крайньої півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг» для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року «Про розширення пільг, для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Відповідно до зазначених вище норм, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої півночі та місцевостях , прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Пільгове обчислення стажу відповідно до зазначених Указів (один рік за два, один рік за півтора) поширювалося тільки на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних місцевостях.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію в 1982 році, тобто в період дії норми, яка передбачала зарахування до стажу періодів роботи в районах крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у кратному розмірі (2 рік за 1,5 року, а в деяких регіонах - 1 рік за 2 роки).
Згідно з наданими позивачем довідками період робот из 06 липня 1954 року по 13 січня 1982 року зарахований в кратному розмірі, а стаж роботи із 14 січня 1982 року по 09 липня 1990 року був зарахований в одинарному розмірі, оскільки ОСОБА_1 не було надано документів, які б підтвердили користування пільгами в цей період на обчислення стажу згідно законодавства колишнього Союзу РСР.
Позивач цей факт не оспорює, він зазначив про це в позовній заяві і в судовому засіданні. Документи, які б підтвердили користування ОСОБА_1 пільгами на обчислення стажу за спірний період згідно законодавства колишнього Союзу РСР, не було надано позивачем і в судове засідання.
Враховуючи обставини викладені вище, а також те, що у даний час зарахування періоду роботи позивача на Крайній півночі в кратному обчисленні можливе лише при наявності документів, які підтверджують право позивача на пільги, ці документи позивачем не надано, суд дійшов до висновку про те, що для зарахування стажу роботи позивача з 14 січня 1982 року по 09 липня 1990 року в кратному розмірі немає законних підстав, а тому викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: (підпис)