Справа № 2-2561/09
09 квітня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Кучерявець О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про зобов'язання провести реструктуризацію боргу, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за наданим кредитом у розмірі 992098,79 грн. та судові витрати.
В позові посилається на те, що між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачем ОСОБА_1 06.12.2007 року був укладений Кредитний договір № 2154/ФКВ-07, на підставі якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 123000,00 доларів США з кінцевим строком повернення до 05.12.2032 року зі сплатою за користування кредитними коштами 12,6 % річних та комісією за управління кредитом - 0,15% від суми кредиту.
На порушення умов кредитного договору позичальник не виконує зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.
Відповідачка ОСОБА_2, яка є поручителем за вказаним кредитним договором, також добровільно не погасила заборгованість, що виникла по кредитному договору. Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, позивачем був пред'явлений даний позов до відповідачів як до солідарних боржників.
01.04.2010 року представник позивача надав суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів на користь позивача 1069487,29 грн. та судові витрати.
Представник відповідачів, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, 09.04.2010 року від імені відповідачів звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд зобов'язати ТОВ «Укрпромбанк» провести реструктуризацію боргу за Кредитним договором № 2154/ФАК-07 від 06.12.2007 року, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачем ОСОБА_1, посилаючись на те, що позичальник у зв'язку із скрутним матеріальним становищем не в змозі забезпечувати виконання умов первинного кредитного договору, а має можливість щомісячно сплачувати по 1500,00 доларів США, тому Банк згідно з Указом Президента України № 813,2009 «Про заходи забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» та Постановою Правління Національного банку України від 03.06.2009 року № 328 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» не має права вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та зобов'язаний реструктуризувати заборгованість, з заявами про що відповідачі звертались до Банку 26.06.2009 року та 13.10.2009 року.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити. В задоволенні вимог зустрічного позову просив відмовити, оскільки проведення реструктуризації заборгованості за Кредитним договором є правом Банку, а не його обов'язком. Та, крім того, зазначав, що реструктуризація можлива за відсутності простроченої заборгованості, а відповідачами з червня 2009 року жодної оплати в рахунок погашення заборгованості здійснено так і не було.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні вимог зустрічного слід відмовити, виходячи з наступного.
За правилами ст.ст. 1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Судом встановлено, що 06.12.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 2154/ФКВ-07, на підставі якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 123000,00 доларів США з кінцевим строком повернення до 05.12.2032 року зі сплатою за користування кредитними коштами 12,6 % річних та комісією за управління кредитом - 0,15% від суми кредиту.
Відповідно до п.2.4, п.2.5, п.2.7 Кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту на відкритий йому позичковий рахунок шляхом безготівкового перерахування коштів та/або внесення готівкових коштів до каси банку по 20 число кожного місяця. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється позичальником згідно з Графіком погашення кредиту та сплати процентів.
В якості забезпечення виконання зобов'язань, взятих позичальником перед позивачем за Кредитним договором, 06.12.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений Договір поруки.
Згідно п.1.1 Договору поруки відповідачка ОСОБА_2 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов Кредитного договору в повному обсязі.
Оскільки у передбачені строки позичальник зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому утворилась заборгованість, яка станом на 01.04.2010 року становить 12960,99 доларів США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, 7790,00 доларів США - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 17998,29 грн. - прострочена комісія за управління кредитом.
Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 2. договору поруки у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань за Кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нараховані відсотки по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором.
Однак грошові кошти для погашення заборгованості позичальника в передбачений договором поруки від 06.12.2007 року строк перераховані не були.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені законом або договором.
Відповідно до п.6.2 Кредитного договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за користування ними, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність законних підстав для їх задоволення та вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню за Кредитним договором № 2154/ФКВ-07 від 06.12.2007 року повна сума кредиту в розмірі 1069487,29 грн., що включає в себе окрім заборгованості також суму дострокового стягнення тілу кредиту - 119720,00 доларів США, а також згідно ст. 88 ЦПК України сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 250,00 грн.
Стосовно зобов'язання ТОВ «Укрпромбанк» провести реструктуризацію боргу за кредитним договором № 2154/ФКВ-07 від 06.12.2007 року, укладеного ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1, то Указом Президента України № 813,2009 «Про заходи забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» та Постановою Правління Національного банку України від 03.06.2009 року № 328 «Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів» банкам надане право з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів та проведення реструктуризації заборгованості за кредитними договорами за визначеними певними умовами і підставами.
Способами захисту порушених прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦПК України можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Виходячи з викладеного та, крім того, з того, що вказані вище правові акти носять дозвільно-рекомендаційний характер, які надають банку право, а не передбачають його обов'язок щодо проведення реструктуризації, примусити банк використати яке неможливо, то права відповідачів не порушені і спосіб захисту, який вони просили застосувати, ні договором, ні законом не встановлений, у зв'язку з чим зустрічний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись Кредитним договором № 2154/ФКВ-07 від 06.12.2007 року, ст.ст. 525, 526, 530, 554, 509, 611, 625, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» суму заборгованості за Кредитним договором №2154/ФКВ-07 від 06.12.2007 року в розмірі 1069487,29 грн., а також витрати по оплаті судового збору у сумі 1700,00 грн. та 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про зобов'язання провести реструктуризацію боргу залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: