Справа № 2а-311
2010р.
31 березня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Пізняхівського Ф.М.
при секретарі Іщук Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Універсам № 21» до Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірними дій та скасування приписів,-
Відкрите акціонерне товариство «Універсам № 21» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірними дій та скасування приписів, посилалося при цьому на ті обставини, що 04 листопада 2009 року Відділом контролю за благоустроєм Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації був виданий припис без номера, яким запропоновано усунути порушення шляхом термінового здійснення заходів щодо поліпшення технічного і санітарного стану та художнього освітлення МАФ.
На виконання даного припису ВАТ „Універсам № 21 19 листопада 2009 року уклало Договір підряду із ТОВ „Спецбудсервіс", предметом якого є відносини сторін з виконання робіт по реконструкції приміщень Універсаму № 21 та реконструкції малих архітектурних форм. Станом на час подання адміністративної позовної заяви виконання робіт по предмету договору знаходяться в стадії виконання.
20 січня 2010 року Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва була здійснена несанкціонована та без попередження спроба демонтувати дві малі архітектурні форми (кіоски), які розміщені за адресою 03115 проспект Перемоги, 87, належать Позивачу на праві власності та знаходяться у нього на балансі. Для здійснення демонтування малих архітектурних форм (кіосків) Відповідач надав два приписи за №№ 15124 та 15125 від 19.01.2010 року, якими запропоновано подати ГУКБ до 20.01.2010 р. проектно - дозвільні документи на МАФ (павільйони). В разі відсутності документів демонтувати МАФ (павільйони) власними силами. В разі невиконання припису МАФ підлягає демонтажу.
Відповідно до довідки ВАТ „Універсам № 21" три малі архітектурні форми (кіоски) були встановлені у 1987 році до відкриття Універсаму № 21 та знаходяться на його балансі.
Відповідно до підтвердження ГУ капітального будівництва Київського міськвиконкому від 30 жовтня 1987 року Універсам по проспекту Перемоги 87 інвентарною вартістю 1111 596 карбованців прийнятий на баланс „Універсаму № 21" і зарахований в липні 1987 року до складу основних фондів.
Відповідно до авізо № 130/76 від 4 вересня 1987 р. ГТО Київуніверсам, ГУ капітального будівництва Київського міськвиконкому передало на баланс ГТО Київуніверсам для зарахування до основних фондів блок універсаму по проспекту Перемоги, 87, прийнятого в експлуатацію по акту державної приймальної комісії, затвердженому рішенням Ленінградського виконкому народних депутатів № 337 від 15 червня 1987 року. В розшифровці благоустрою передбачені малі архітектурні форми вартістю 990 карбованців.
Наявність малих архітектурних форм підтверджується також відомістю оцінки вартості основних фондів та їх зносу у зв'язку із підвищенням цін станом на 31 березня 1996 року, а також викопіюванням із генерального плану забудови та переліком основних засобів ВАТ „Універсам № 21" з вказанням первісної залишкової вартості, суми зносу, року придбання станом на 1 червня 2000 року.
Згідно до норми п. а) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачене законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, в тому числі споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Згідно до норми ч.1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України
У відповідності до норми ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Ч. 5 цієї статті передбачено, що право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
В порушення вимог наведених норм законодавства Відповідач 20 січня 2010 року без будь якого попередження направив на адресу Позивача автомобіль - платформу та автомобільний кран для демонтування малих архітектурних форм (кіосків) і лише завдяки оперативному втручанню кіоски не були демонтовані.
Частиною 2 ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно до норми ч. 2 статті 90 Земельного кодексу порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до норми ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до вимог норми ч. 1 ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Нормою п. п. 1 ч. З ст. 195 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимогу про скасування рішення Відповідача.
На підставі ст.ст. 6, 19, 41, 55 Конституції України, статтями 316, 317, 319, 331, 386 Цивільного кодексу України, статтями 90, 95 Земельного кодексу України, статтями 6, 17, 19, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України просило позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на його необґрунтованість.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом достовірно встановлено, що 04 листопада 2009 року Відділом контролю за благоустроєм Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації був виданий припис без номера, яким запропоновано усунути порушення шляхом термінового здійснення заходів щодо поліпшення технічного і санітарного стану та художнього освітлення МАФ (а.с.5-копія припису).
На виконання даного припису ВАТ «Універсам № 21» 19 листопада 2009 року уклало Договір підряду із ТОВ „Спецбудсервіс", предметом якого є відносини сторін з виконання робіт по реконструкції приміщень Універсаму № 21 та реконструкції малих архітектурних форм (а.с.а.с. 6-8-копія договору). Станом на час подання адміністративної позовної заяви виконання робіт по предмету договору знаходяться в стадії виконання, про що пояснив суду представник позивача.
Як пояснив суду представник позивача, 20 січня 2010 року Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва була здійснена несанкціонована та без попередження спроба демонтувати дві малі архітектурні форми (кіоски), які розміщені за адресою 03115 проспект Перемоги, 87, належать Позивачу на праві власності та знаходяться у нього на балансі. Для здійснення демонтування малих архітектурних форм (кіосків) Відповідач надав два приписи за №№ 15124 та 15125 від 19.01.2010 року, якими запропоновано подати ГУКБ до 20.01.2010 р. проектно - дозвільні документи на МАФ (павільйони). В разі відсутності документів демонтувати МАФ (павільйони) власними силами. В разі невиконання припису МАФ підлягає демонтажу. (а.с.9-копії приписів).
Відповідно до довідки ВАТ „Універсам № 21" три малі архітектурні форми (кіоски) були встановлені у 1987 році до відкриття Універсаму № 21 та знаходяться на його балансі (а.с. 21-копія довідки).
Відповідно до підтвердження ГУ капітального будівництва Київського міськвиконкому від 30 жовтня 1987 року Універсам по проспекту Перемоги 87 інвентарною вартістю 1111 596 карбованців прийнятий на баланс „Універсаму № 21" і зарахований в липні 1987 року до складу основних фондів (а.с.33).
Відповідно до авізо № 130/76 від 4 вересня 1987 р. (а.с.33) ГТО Київуніверсам, ГУ капітального будівництва Київського міськвиконкому передало на баланс ГТО Київуніверсам для зарахування до основних фондів блок універсаму по проспекту Перемоги, 87, прийнятого в експлуатацію по акту державної приймальної комісії, затвердженому рішенням Ленінградського виконкому народних депутатів № 337 від 15 червня 1987 року. В розшифровці благоустрою передбачені малі архітектурні форми вартістю 990 карбованців.
Наявність малих архітектурних форм підтверджується також відомістю оцінки вартості основних фондів та їх зносу у зв'язку із підвищенням цін станом на 31 березня 1996 року (а.с.а.с. 34-48), а також викопіюванням із генерального плану забудови та переліком основних засобів ВАТ „Універсам № 21" з вказанням первісної залишкової вартості, суми зносу, року придбання станом на 1 червня 2000 року (а.с.а.с. 49-54).
Відповідно до норми п. а) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачене законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, в тому числі споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Відповідно до норми ч.1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України
У відповідності до норми ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Ч. 5 цієї статті передбачено, що право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
В порушення вимог наведених норм законодавства Відповідач 20 січня 2010 року без будь-якого попередження направив на адресу Позивача автомобіль - платформу та автомобільний кран для демонтування малих архітектурних форм (кіосків), однак кіоски не були демонтовані в зв'язку з втручанням позивача.
Частиною 2 ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно до норми ч. 2 статті 90 Земельного кодексу порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до норми ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Нормою п. п. 1 ч. З ст. 195 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимогу про скасування рішення Відповідача.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 6, 19, 41, 55 Конституції України, статтями 90, 95 Земельного кодексу України, статтями 6, 17, 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки стверджуються належними доказами, що були досліджені судом.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
Визнати неправомірними дії Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу малих архітектурних форм (кіосків), розташованих за адресою м. Київ, пр-т Перемоги, 87.
Скасувати дію приписів № 15124 від 19.01.2010 року та № 15125 від 19.01.2010 року Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації).
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: