Справа№ 953/8871/20
н/п 3/953/2387/20
"25" червня 2020 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, звільненого з посади поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області взводу №2 роти №4 батальйону №4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.06.2020 року до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 306 о/с від 24.11.2016 «По особовому складі» 24.11.2016призначено на посаду поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області роти № 6 батальйону №4. 01.12.2015 ОСОБА_1 прийняв присягу працівника Національної поліції України.
Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 877 о/с від 12.09.2018 По особовому складу» 19.09.2018 сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області взводу №2 роти №4 батальйону №4 було звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліції»
Відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього закону, є поліцейські.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену в підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язанні наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до вищезазначеного, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати декларацію особи, «після звільненням» до 00:00 01.04.2019 року. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 подав декларацію «після звільненням» 08.07.2019 року об 19:23.
Таким чином, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», будучи поліцейським Управління патрульної поліції в Харківській області взводу №2 роти №4 батальйону № 4 та з 19.09.2018 був звільнений зі служби в поліції, згідно п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення повзанні з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин, несвоєчасно, а саме 08 липня 2019 року оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративні правопорушення, - ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 Размєтаєв у судовому засіданні наголосив, що у діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а тому просить притягнути його до адміністративної відповідальності.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку про те, що діями ОСОБА_1 порушено частину 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», згідно якої особи, зазначені у пункті 1, підпункті «з» частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому суддя кваліфікує його дії за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 19/20 від 27.05.2020 року, складеного старшим оперуповноваженим ОВС в Харківській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інформацією з «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», витягом з наказу начальника Департаменту патрульної поліції Ковалевського Романа № 306 о/с від 24.11.2016, витягом з наказу начальника Департаменту патрульної поліції Жукова Є.О. № 877 о/с від 12.09.2018, іншими матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначені покарання суддя враховує вчинення ОСОБА_1 корупційного адміністративного правопорушення, його тяжкість та обставини вчинення, а також враховуючи дані про особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, виходячи з умисної форми вини вчинення правопорушення, оскільки протилежного у судовому засіданні ним не доведено, ставлення ОСОБА_1 до даного діяння, який визнає свою винуватість, вважає за можливим застосувати стягнення у межах санкції вчиненого правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 172-6, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420, 40 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Шаренко С.Л.