Золочівський районний суд Харківської області
Справа № 622/636/20
2/622/367/20
06.07.2020 року смт Золочів Золочівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Чернової О.В.,
за участю секретаря - Дмитренко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Золочів Харківської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 622/636/20 за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт Плюс», про визнання правочину недійсним, -
06.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, відповідно до якого просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Плюс» від 19 березня 2020 року про відмову від договорів оренди земельних ділянок;
- визнати недійсним правочином відмову від договору оренди земельної ділянки.
06.07.2020 року ОСОБА_1 подала до канцелярії суду письмову заяву про забезпечення позову - шляхом накладення заборони на вчинення сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Плюс», ЄДРПОУ 41029513, реєстраційних дій щодо земельних ділянок, зазначених у вказаній заяві.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що внаслідок оспорюваного правочину від 19.03.2020 року орендодавці-власники земельних ділянок після отримання повідомлення відповідача про відмову від участі в договорі оренди земельної ділянки будь-якої миті мають можливість вчинити державну реєстрацію розірвання договору оренди та укласти новий договір оренди земельної ділянки з будь-якою іншою особою. Такі дії орендодавців можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду по суті спору, а саме: про визнання повідомлення відповідача недійсним. На підтвердження зазначених фактів позивачем долучено до справи копію договору оренди, укладених між СТОВ «Агроконтракт-Плюс» та ОСОБА_1 , розташованої на території Золочівського району, повідомлення директора СТОВ «Агроконтракт-Плюс» Трунова О.В. про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.03.2020 року.
У судове засідання сторони не з'явилися, що відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи неявку сторін, суд вважає за можливе провести судове засідання без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Згідно з частин 1, 7, 8 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до положень ст. 150 цього ж кодексу, позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Таким чином, враховуючи той факт, що заявницею не доведено, що не забезпечення судом її позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстраційних дій щодо земельної ділянки вплине на права та законні інтереси власника зазначеної земельної ділянки, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.149-153, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя: Чернова О. В.