Рішення від 01.07.2020 по справі 622/486/20

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/486/20 р.

2/622/322/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Дмитренко А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Золочів в спрощеному позовному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій він просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу Золочівського районного суду Харківської області від 03.04.2020 у справі №622/186/20 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на тверду грошову суму що дорівнює 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі судового наказу Золочівського районного суду Харківської області від 03.04.2020 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу. Керуючись ст. 192 СК України зазначає про погіршення матеріального стану яке пов'язано із тим, що на його утриманні перебуває ще один син- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач не працевлаштований офіційно та не має постійного, регулярного заробітку. Зазначає, що він не ухиляється від сплати аліментів, а лише просить зменшити їх, так як не може сплачувати їх у розмірі, визначеному судом.

Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів не визнає в повному обсязі, виходячи з того, що їх спільний син народився з вродженою травмою, потребує значно більше коштів на утримання, оплата дитячого садочка, оплата лікування, гуртків, харчування та одягу. Незважаючи на судовий наказ, позивач продовжує ухилятися від сплати аліментів. Відповідачці відомо, що позивач отримує постійний неоподатковуваний дохід з різних джерел у розмірі не менше 10000,00 грн. на місяць. Вважає, що дії позивача направлені на злісне ухилення від сплати аліментів

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач та її представник адвокат Головко Р.В. в судове засідання не з'явилися. Від представника відповідача адвоката Головко Р.В. надійшла заява в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із перебуванням його у відпустці. Доказів на підтвердження даної обставини суду не надав, тому суд вважає його неявку в судове засідання без поважних причин.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву та давши оцінку доказам, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судовим наказом Золочівського районного суду Харківської області від 03.04.2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не меншн 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.02.20202 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 19.03.2033 року.

Головним державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадніченко Т.О. 13.05.2020 відкрито виконавче провадження №62051957 з виконання судового наказу №622/186/20 виданого 05.05.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки з усіх видів заробітку, щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.02.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно наданого суду свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого 22.11.2019 року виконавчим комітетом Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

ОСОБА_1 має склад сім'ї: сина - ОСОБА_6 , 2019 р.н., що вбачається із довідки Виконавчого комітету Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області № 4.12-01-07//783 від 25.05.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті платника аліментів і ця зміна впливає на його змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Як на підставу для зменшення розміру стягнутих аліментів на утримання дитини, позивач вказує ту обставину, що на теперішній час його сімейний стан змінився - у нього народився ще один син від іншої жінки, і у зв'язку із цим він має зобов'язання перед своїм сином, що потребує додаткових матеріальних витрат, натомість відомості щодо свого матеріального стану позивач до суду не надав, з чого вбачається, що аліменти у визначеному судом розмірі не є надмірним тягарем для платника аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, посилання позивача на наявність дитини як на підставу для зменшення розміру аліментів, не є суттєвими та не дають достатніх та беззаперечних підстав для задоволення позову.

Інших доводів та доказів на підтвердження своїх вимог, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, позивачем суду надано не було.

Враховуючи те, що позивач має задовільний стан здоров'я, будь-яких інших належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_8 не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже факт наявності у позивача іншої дитини, яку він утримує, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішенням суду не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Керуючись нормами матеріального закону та ст. ст. 4, 19, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 06.07.2020 року.

Суддя О. В.Чернова

Попередній документ
90216642
Наступний документ
90216644
Інформація про рішення:
№ рішення: 90216643
№ справи: 622/486/20
Дата рішення: 01.07.2020
Дата публікації: 08.07.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Золочівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Розклад засідань:
01.07.2020 10:40 Золочівський районний суд Харківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧЕРНОВА О В
суддя-доповідач:
ЧЕРНОВА О В
відповідач:
Вовк Катерина Вадимівна
позивач:
Вовк Денис Сергійович