79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.12.09 Справа№ 28/57
За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Будинкоуправління №3 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району, м. Львів
про стягнення 30 557,60 грн
Суддя Морозюк А.Я.
Представники сторін
Від позивача: Працьовита С.М. -представник довіреність №228/10 від 31.12.2008р.
Від відповідача: Мельницька Г.В. -представник довіреність №293 від 31.08.2009р.
Представникам сторін роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
В судовому засіданні 17.12.2009 року відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 22.12.2009 року.
Розглядається справа за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” до Будинкоуправління №3 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення 30 557,60 грн.
Ухвалою від 11.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 10.12.2009 року.
В судовому засіданні 10.12.2009 року оголошувалась перерва до 17.12.2009 року з метою надання можливості відповідачу надати свій розрахунок інфляційних та надати письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити. Зокрема зазначив, що 29.12.2006 року між ДК «Газ України»НАК „Нафтогаз України” та Будинкоуправлінням №3 Львівської КЕЧ району укладено договір на постачання природного газу №06/06-1477ТЕ-21. Позивачем на виконання умов договору передано відповідачу природний газ на загальну суму 92 442, 38грн. Відповідач в порушення умов договору розрахувався з позивачем частково, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 12 000,00 грн, який позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути пеню в сумі 2345,13 грн, інфляційні нарахування в сумі 13667,07 грн та три відсотки річних в сумі 2545,40 грн, і покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, а його представник в судовому засіданні визнає наявність основного боргу в сумі 12 000,00 грн. Зазначає про невідповідність розрахунку інфляційних вимогам закону, що призвело до завищення суми індексації на 187,85 грн. Відповідачем надано контррозрахунок інфляційних, згідно якого сума інфляційних нарахувань складає 13479,22 грн. Проти нарахування пені в сумі 2345,13 грн та трьох відсотків річних в сумі 2545,40 грн заперечень не висловив, просить максимально зменшити суму пені у відповідності до ст.233 ГК України, а також враховуючи тяжкий фінансовий стан розстрочити виконання рішення до 31.03.2010 року рівними частинами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Між Позивачем (ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”) та Відповідачем (Будинкоуправлінням №3 Львівської КЕЧ району) 29.12.2006 року було укладено Договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/06-1477 ТЕ-21. Відповідно до умов п. 1.1 Договору позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцю) в 2007 році природний газ, а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Відповідно до п.3.4 договору, не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання -передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
На виконання умов договору позивачем протягом січня -квітня 2007 року передано відповідачу природний газ на загальну суму 92 442,38 грн.
Той факт, що позивач передав, а відповідач отримав природний газ, підтверджується актами передачі -приймання природного газу, а саме, № 25 від 31.01.2007 року, №25 від 28.02.2007 року, №4 31.03.2007 року, №23 від 30.04.2007 року, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, а саме здійснив часткову оплату за переданий газ в сумі 80442,38 грн, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 12 000,00 грн.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений договором строк належним чином не виконав. Сума основного боргу становить 12000 грн і підлягає стягненню.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно нараховано 3% річних, які відповідно до розрахунку складають 2545, 40 грн і підлягають стягненню.
Також позивачем правомірно нараховано інфляційні нарахування, які відповідно до розрахунку складають 13667,07 грн і підлягають стягненню.
Твердження відповідача про невідповідність наданого позивачем розрахунку інфляційних вимогам закону, що призвело до завищення суми індексації на 187,85 грн, а також про те, що згідно наданого відповідачем контррозрахунку інфляційних обґрунтована сума інфляційних нарахувань складає 13479,22 грн, судом до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається із наданого відповідачем контррозрахунку, сума інфляційних у ньому безпідставно нарахована поденно, а не помісячно, як обґрунтовано зроблено у розрахунку позивача. Індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України щомісячно, а тому підстав для поденного нарахування немає. Нарахування здійснюється помісячно, в залежності від того, до чи після 15 числа відповідного місяця виник(чи погашено) борг, що відповідає викладеному у листі Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.2 договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п. 7.5 договору, неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Позивачем обґрунтовано нараховано пеню за період з 06.05.2009 року по 06.11.2009 року, яка відповідно до розрахунку складає 2345,13 грн, і позовні вимоги про стягнення якої заявлені обґрунтовано.
Водночас, враховуючи, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, зважаючи на нарахування на суму боргу трьох відсотків річних в сумі 2545, 40 грн та інфляційних нарахувань в сумі 13667,07 грн, приймаючи до уваги значний ступінь виконання договірних зобов'язання боржником (сплачено 80442,38 грн із загальної суми 92 442,38 грн), та приймаючи до уваги наявність відповідного клопотання відповідача, суд в порядку ст.233 ГК України та ч. 3 ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені на 50% відсотків, до 1172,57 грн.
Стосовно заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення до 31.03.2010 року рівними частинами, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне. Позивач, як на підставу даного клопотання, посилається на відсутність бюджетного фінансування, існування заборгованості перед державними цільовими фондами та залежності розрахунків з енергопостачальними організаціями від здійснення населенням оплати за житлово-комунальні послуги. Проте відповідачем не представлено доказів які б підтверджували зазначені обставини. Не представлено доказів винятковості випадку, наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача, так як спір виник з вини останнього.
На підставі наведеного, керуючись ст.193,233 Господарського кодексу України, ст. 526,610,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Будинкоуправління №3 Львівської Квартирно-експлуатаційної частини району (79044, м. Львів вул. Околична, 16, ідентифікаційний код 24963826) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) -12000 грн 00 коп -основного боргу; 1172 грн 57 коп - пені; 13667 грн 07 коп -інфляційних нарахувань; 2545 грн 40 коп -3% річних; 305 грн 58 коп - державного мита; 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя