Справа № 2-1263
2010р.
31 березня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Пізняхівського Ф.М.
при секретарі Котенко В.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ НВФ «ВЕСТ» про визнання права власності на об'єкти незавершеного будівництва,-
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Вест» про визнання права власності на наступні об'єкти незавершеного будівництва:
1) нежитлове приміщення гаражу (на верхньому рівні), що має загальну площу у 18 м2, за адресою: АДРЕСА_2;
2) нежитлове приміщення Г корпусу Г, що має загальну площу у 111,56 м2, і розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2;
3) нежитлове приміщення В корпусу Г, що має загальну площу у 112,54 м2, і розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договорами інвестування будівництва № 13/11/02-Г(Г) від 13.11.2002 р., № 11/11/03-G-11 від 11.11.2003 р. та № 21/11/02-В(Г) від 21.11.2002 р. і не забезпечив будівництво та введення в експлуатацію зазначених об'єктів до закінчення четвертого кварталу 2005 року.
Позивач зазначає, що будівництво зазначених об'єктів профінансовано у повному обсязі на підставі зазначених інвестиційних договорів Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагноз плюс», з яким ОСОБА_1 06.10.2009 р. уклав договір про відступлення права вимоги № 1/10-09. На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 отримав право вимоги до ТОВ НВФ «Вест».
До суду надійшла письмова заява директора Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Вест» Лич Н.М. про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 у відсутності представника ТОВ НВФ «Вест», а також про визнання позову у частині позовних вимог, а також на визнання за ОСОБА_1 права на отримання в натурі об'єктів незавершеного будівництва, на які він просить визнати право власності.
Представником позивача надано суду лист ОСОБА_1 на ім'я арбітражного керуючого Агаркова С.Ю., зі змісту якого вбачається, що незавершене будівництво об'єкту за адресою АДРЕСА_2, не може бути включене до ліквідаційної маси банкрута - ТОВ НВФ "Вест", оскільки, відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури. Як зазначає у листі ОСОБА_1, зазначений об'єкт будівництва на даний час є незавершеним, в експлуатацію не прийнятий, право власності на нього не оформлене.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагноз плюс» (ТОВ «Діагноз плюс») та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою «Вест» (відповідач) були укладені договори інвестування будівництва № 13/11/02-Г(Г) від 13.11.2002 р., № 11/11/03-G-11 від 11.11.2003 р. та № 21/11/02-В(Г) від 21.11.2002 р. (Основні договори).
Як передбачено Основними договорами, відповідач взяв на себе зобов'язання, у тому числі:
1. Забезпечити будівництво, ввід в експлуатацію і передачу ТОВ «Діагноз плюс» об'єкту нерухомого майна - гаражу загальною площею 18 м2, рівень верхній, за адресою: АДРЕСА_2 (Договір інвестування будівництва підземних гаражів № 11/11/03-G-11). В свою чергу, ТОВ «Діагноз плюс» зобов'язалось сплатити вартість зазначеного об'єкту нерухомого майна в розмірі 53 361,00 грн. протягом трьох банківських днів після підписання Договору (стаття 2.2. Договору).
2. До закінчення четвертого кварталу 2005 року забезпечити будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_2, ввести цей будинок в експлуатацію і передати ТОВ «Діагноз плюс» нежитлове приміщення Г (корпус Г) загальною площею 111,56 м2 на 1 поверсі цієї будівлі (Договір інвестування будівництва № 13/11/02-Г(Г). ТОВ «Діагноз плюс» зобов'язалось сплатити вартість зазначеного об'єкту нерухомого майна у розмірі 244 818,42 грн. протягом шести банківських днів після підписання Договору (стаття 2.2. Договору).
3. До закінчення четвертого кварталу 2005 року забезпечити будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_2, ввести цей будинок в експлуатацію і передати ТОВ «Діагноз плюс» нежитлове приміщення В (корпус Г) загальною площею 112,54 м2 на 1 поверсі цієї будівлі (Договір інвестування будівництва № 21/11/02-В(Г)). В свою чергу, ТОВ «Діагноз плюс» зобов'язалось сплатити вартість зазначеного об'єкту нерухомого майна в розмірі 246 969,03 грн. протягом шести банківських днів після підписання Договору (стаття 2.2. Договору).
ТОВ «Діагноз плюс» виконало свої зобов'язання за Основними договорами перед відповідачем у частині оплати, про що надані платіжні доручення № 6 від 12.11.2003 р., № 3 від 15.11.2002 р., № 5 від 26.11.2002 р., а також довідки про 100 % оплату інвестиційного внеску, видані Відповідачем, № G-11 від 18.11.2003 р., № 13/11-02-Г(Г) від 03.12.2002 р. та № 21/11-02-В(Г) від 03.12.2002 р.
Як встановлено судом, будівельні роботи щодо створення зазначених об'єктів нерухомого майна на даний час виконані лише у наступному обсязі: залізобетонний каркас з міжповерховими, залізобетонними перекриттями - 18 поверхів; цегляні фасади - 10 поверхів; внутрішні цегляні перегородки - 17 поверхів.
У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ч.1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
06.10.2009 р. між ТОВ «Діагноз плюс» та ОСОБА_1 (позивач) було укладено договір про відступлення права вимоги № 1/10-09 (Договір).
Відповідно до умов вказаного Договору, ТОВ «Діагноз плюс», діючи як первісний кредитор передав належне йому право вимоги згідно Основних договорів, укладених між ТОВ «Діагноз плюс» та відповідачем, а позивач, у якості нового кредитора, прийняв право вимоги, належне ТОВ «Діагноз плюс» за Основними Договорами.
Як передбачено п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Враховуючи те, що укладений Договір відповідає вимогам, встановленим ст. 513 Цивільного кодексу України, до позивача перейшли права первісного кредитора (ТОВ «Діагноз плюс») у зобов'язанні за Основними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Строк виконання зобов'язань відповідачем за Основними договорами настав 31.12.2005 року.
Відповідачем не було виконане зобов'язання на користь позивача у встановлений строк, що порушує права останнього, як кредитора у зобов'язанні.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач повністю довів суду законність набуття ним права власності на зазначені об'єкти незавершеного будівництва, про що надав суду належні докази, у тому числі: інвестиційні договори, платіжні доручення про сплату інвестиційних внесків, договір про відступлення права вимоги.
Судом також встановлено, що між позивачем та відповідачем існують правовідносини інвестора та боржника, на які не розповсюджується законодавство про банкрутство з огляду на наступне:
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника. Натомість, ОСОБА_1 не має грошових вимог до ТОВ НВФ "Вест". Таким чином, на даний час ОСОБА_1 виступає перед ТОВ НВФ "Вест" як інвестор, а не як кредитор у розумінні положень зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.
Зазначений об'єкт будівництва на даний час є незавершеним, в експлуатацію не прийнятий, право власності на нього не оформлене.
Враховуючи викладене, незавершене будівництво об'єкту за адресою АДРЕСА_2, не може бути включене до ліквідаційної маси банкрута - ТОВ НВФ "Вест".
На момент розгляду справи відповідач не виключений з ЄДРПОУ, а тому діє як юридична особа, з власною печаткою та виконавчим органом - директором товариства, що підтверджується завіреними заявами відповідача про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, які подані суду.
За результатами повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на передбачених законом підставах набув право власності на об'єкти незавершеного будівництва, зазначені ним у позовній заяві.
Керуючись ст.ст. 331, 392, 509, 510, 517, 524, 526, 530, 533 Цивільного кодексу України, ст.ст. 208-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлове приміщення гаражу (на верхньому рівні), що має загальну площу у 18 м2, за адресою: АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлове приміщення Г корпусу Г, що має загальну площу у 111,56 м2, і розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлове приміщення В корпусу Г, що має загальну площу у 112,54 м2, і розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Вест» (м. Київ, площа Святошинська, 1, пр 2600000068601 в Оболонській філії АТ «Украінбанк» м. Києва, МФО 322993) на користь ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: