про відмову в задоволенні відводу судді
06 липня 2020 року ЗВД/14/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження питання про відвід (самовідвід) судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання дій і відмови протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, в якому просив суд:
- визнати відмову УСЗН призначити житлову субсидію за наявності боргу в оплаті житлово-комунальних послуг незаконною та зобов'язати відповідача призначити субсидію;
- визнати методику УСЗН нарахування (обчислення) розміру обов'язкового відсотка платежу з залученням розміру пенсій (доходу осіб) протиправною та зобов'язати виконати розрахунок розміру обов'язкового платежу відповідно до прожиткового мінімуму та 15% його частини, що формує кількість таких частин у їх сукупності; визнати відмову УСЗН щодо права на подвійний розмір нормативної опалювальної площі в алгоритмі 42 м.кв. на кожну особу та 21 м.кв. на сім'ю;
- зобов'язати УСЗН визнати подвійну норму на послугу опалення (теплопостачання); визнати відмову УСЗН не визнавати рішення Верховного Суду від 27.11.2018 повернути норми споживання природного газу до норм, визначених постановою КМУ № 619 від 08.06.1996 протиправною та зобов'язати УСЗН застосовувати норми споживання природного газу в розрахунках пільг та субсидій відповідно до рішення суду;
- визнати відмову УСЗН надати абонементній платі (дротового телефонного зв'язку) ознаки за тарифами переговорного процесу, ознаки міжміського телефонного зв'язку. Підмінювати поняття "абонентна" та "абонементна" плата - це не законно;
- зобов'язати УСЗН визнати "абонементну плату" (стаціонарний телефонний апарат), як плату за тарифами (грн./хвилина), що відмінна від "абонентної плати" - фіксованої плати; визнати незаконною методикою розподіляти об'єм водоспоживання серед мешканців квартири, яка має (обладнана) ліч.води, що обслуговують квартиру на засадах якоїсь пропозиції та зобов'язати відмовитись від такого пропорційного розподілу; визнати протиправними діями УСЗН щодо відмови в призначенні субсидії тим мешканцям домогосподарства, які не працевлаштовані (не працюють);
- визнати дії УСЗН протиправними щодо відмови в призначенні субсидії особам, які фактично проживають без реєстрації до житла; визнати відмову УСЗН в нормі права на додатковий розмір житлової площі 15 м.кв. в оплаті послуги квартплати відповідно до норм Міжнародної Угоди протиправною та зобов'язати УСЗН визнати правову норму Міжнародної Угоди Закону № 144/96-ВР 26.04.1996 та зазначити додаткову пільгу житлової площі 15 м.кв. до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Ухвалою від 12 лютого 2020 року суд повернув позовну заяву позивачу разом з усіма доданими до неї документами на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2020, а справу направлено для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
26 червня 2020 року через канцелярію суду до відкриття провадження у справі, від позивача надійшла заява про відвід судді Панченко Н.Д., в обґрунтування якої, позивач вказав на неприпустимість розгляду даної справи суддею Панченко Н.Д. після повернення її з апеляційної інстанції на повторний розгляд.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 відвід визнано таким, що заявлений без законних підстав, а питання про відвід судді передано для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді у справі №320/443/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.
Розглянувши заяву позивача про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість наведених у ній мотивів на підтвердження наявності підстав для відводу судді, з огляду на таке.
Згідно частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про відвід зазначено про неприпустимість розгляду даної справи суддею Панченко Н.Д., зважаючи на повернення справи з апеляційної інстанції на повторний розгляд, у зв'язку із скасуванням ухвали суду, складом якого була суддя Панченко Н.Д.
Вказані мотиви, на думку суду, не є правовими підставами для відводу судді.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Суд звертає увагу, що недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи, у даному випадку у суді першої інстанції, передбачає собою процесуальну заборону визначення того самого складу суду, у разі повернення справи з касаційної інстанції на новий розгляд. Водночас, як убачається з матеріалів справи №320/443/20, остання, після скасування ухали про повернення позовної заяви була повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За таких обставин, суд звертає увагу, що заявник помилково трактує приписи процесуального законодавства, а підстави для відводу судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., - відсутні.
При цьому, частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим заява позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., в адміністративній справі № 320/443/20 задоволенню не підлягає
Керуючись статями 36, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в адміністративній справі № 320/443/20, - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Лисенко В.І.