06 липня 2020 року № 320/2214/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпраці в Київській області
до Управляючого муніципального комунального підприємства-1
про зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпраці в Київській області з позовом до Управляючого муніципального комунального підприємства-1, в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити експлуатацію ліфтів, реєстраційний №22673, 22672, 22671, 39860 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 32;
- звернути судове рішення до негайного виконання.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Головного управління Держпраці в Київській області проведено перевірку Управляючого муніципального комунального підприємства-1 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 32 з питань додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складений акт від 22.02.2019 №5.2/345/246, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. У зв'язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації ліфтів, реєстраційний №22673, 22672, 22671, 39860 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 32.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав, що встановлені перевіркою порушення були усунуті шляхом проведення ряду експертиз. У зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні позову.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 11.03.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.
На виконання доручення Прем'єр Міністра України від 20.03.2019 №6934/1/1-19, окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 05.04.2019 № 73/5-19, проведено перевірку Управляючого муніципального комунального підприємства-1, керуючись ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, та враховуючи лист-роз'яснення Держпраці від 22.05.2017 № 5795/3/7.1-ДП-17, був виданий наказ від 31.05.2019 № 2721 та направлення від 31.05.2019 № 5.2/264 на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони та промислової безпеки у відповідача, за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 32, м. Бориспіль, Київська обл.
За результатом проведеної перевірки було складено акт перевірки суб'єкта господарювання від 05.07.2019 5.2/345/246 та виданий припис від 05.07.2019 № 5.2/345/246 (а.с.11-21).
На підставі наказу №910 від 19.02.2020 та направлення на проведення перевірки №5.2/145 від 19.02.2020 проведено перевірку Управляючого муніципального комунального підприємства-1 в частині виконання припису від 05.07.2019 № 5.2/345/246.
За результатом проведеної перевірки було складено акт перевірки суб'єкта господарювання від 26.02.2020 №5.2/488/129, в якому встановлено наступне порушенням вимог законодавства: - суб'єкт господарювання не виконав вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, не виконано вимоги припису №5.2/345/246 від 05.07.2019р., а саме: п.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 (а.с.24-32).
З огляду на встановлені порушення зафіксовані у Акті перевірки, позивач звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації ліфтів, реєстраційний №22673, 22672, 22671, 39860 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 32
V. Норми права, які застосував суд
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі також - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:
- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;
- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;
- виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;
- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до ч.5 статті 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог охорони праці).
Згідно з положеннями частини 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 4.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 01.09.2008 року № 190 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за N 937/15628), експлуатація - стадія життєвого циклу ліфта чи підйомника, на якому реалізують, підтримують та відновлюють якість виробу. Експлуатація ліфта охоплює етапи введення в експлуатацію за призначенням, зберігання, транспортування, технічне обслуговування поточний та середній ремонт, припинення експлуатації (утилізація та знищення).
Відповідно до пункту 6.1.22, 6.5.8, 6.5.24, 9.1.6, 9.7.1, 9.5.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів визначено, що після закінчення граничного строку експлуатації ліфта як вітчизняного, так і імпортного виробництва проводиться його експертне обстеження згідно з НПАОП 0.00-6.18-2004 ( 687-2004-п ).
Відповідно до пункту 9.6.1 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів експертне обстеження проводиться у разі закінчення граничного строку експлуатації; реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці; аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення; виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення. В інших випадках експертне обстеження устаткування проводять відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці або за ініціативою роботодавця.
Згідно з пунктами 9.6.2, 9.6.3, 9.6.4 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів за висновком експертизи роботодавець приймає рішення про експлуатацію устаткування в межах продовжуваного строку безпечної експлуатації, його заміну, ремонт, реконструкцію (перебудову), модернізацію або зміну параметрів експлуатації.
Рішення про поновлення роботи ліфтів приймає посадова особа Держгірпромнагляду України, яка заборонила їх експлуатацію, після усунення порушень, відмічених у приписі, згідно з вимогами Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.03.2004 92 (z1074-04), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 за №1074/9673.
Відповідно до пункту 10 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначено, що технічний огляд устаткування проводить спеціалізована організація (крім первинного та позачергового, який проводить уповноважена організація у разі закінчення граничного строку експлуатації, виникнення аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру).
VI. Оцінка суду
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У силу вимог ч.7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Таким чином, підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.
Також, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що підставою для застосування заходу реагування у вигляді заборони виконання робіт є, зокрема, недотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Законодавство України не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей», а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду, зазначені в Акті перевірки порушення вимог безпеки до систем газопостачання створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та обслуговуючого персоналу.
В адміністративних справах щодо застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) суд має встановити наявність підстав для застосування таких заходів на момент постановлення судового рішення, зокрема, наявність не усунутих суб'єктом господарювання порушень вимог законодавства, які дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Отже, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Судом встановлено, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці і промислової безпеки, які викладені в Акті перевірки. Вказаним Актом перевірки виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людини.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують усунення відповідачем порушень встановлених Актом перевірки.
Отже, відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття акту від 22.02.2019 №5.2/448/129.
З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони експлуатації ліфтів, реєстраційний №22673, 22672, 22671, 39860 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 32.
Щодо вимоги про звернення до негайного виконання даного рішення, суд вказує на наступне.
Відповідно до статі 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Отже, рішення суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) не підлягає негайному виконанню.
Суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.
VIII. Висновок суду
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст. 77 КАС України).
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
IX. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт Управляючого муніципального комунального підприємства-1, а саме: заборонити експлуатацію ліфтів, реєстраційний №22673, 22672, 22671, 39860 за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 32.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 06 липня 2020р.