ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"06" липня 2020 р. Справа № 300/1478/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрогомирецький Ігор Миколайович, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування в частині рішення №343 від 12.03.2020,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрогомирецький Ігор Миколайович, звернувся в суд із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №343 від 12.03.2020 «Про надання дозволу на від'єднання житлових будинків від системи (мереж) централізованого опалення», в частині надання дозволу на відключення від системи (мереж) централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 .
Адвокатом ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення цього позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради№343 від 12.03.2020.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідно до п.10 розділу 2 Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169, відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня. Виконання оскаржуваних положень рішення до закінчення результатів розгляду справи призведе до позбавлення позивача використовуваного ним джерела теплової енергії та до безповоротного порушення прав позивача, захист яких є предметом зазначеного адміністративного позову.
Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши і оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частиною 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З наведеного випливає, що забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв'язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В той же час, заявником не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, зважаючи на відсутність будь-якого обґрунтування заявленого клопотання та відсутність доказів на підтвердження існування реальних намірів чи фактичного від'єднання будинку АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення, клопотання адвоката Дрогомирецького І.М. про забезпечення позову ґрунтується тільки на його припущеннях, а тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав, з якими процесуальний закон пов'язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову.
Слід зазначити, що протиправність оскаржуваного позивачем рішення (в частині, що стосується його інтересів) підлягає встановленню в ході розгляду даної справи.
З огляду на наведене та враховуючи, що заявником не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави стверджувати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрогомирецький Ігор Миколайович, про вжиття заходів забезпечення позову - зупинення дії рішення №343 від 12.03.2020 «Про надання дозволу на від'єднання житлових будинків від системи (мереж) централізованого опалення», в частині надання дозволу на відключення від системи (мереж) централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Згідно з пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений, зокрема статтею 295 цього Кодексу, а також строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.