06 липня 2020 рокуСправа № 280/2061/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Брюллова, 5, м. Запоріжжя, 69068, ЄДРПОУ 35037228)
про визнання дій державного виконавця неправомірними
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бабенко Я.Г. при здійсненні виконавчого провадження № 54849163 щодо результатів оцінки ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_2 .
03.07.2020 позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 шляхом зупинення виконавчого провадження № 54849163, відкритого Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у т.ч. оголошенням заборони відповідачу на продаж арештованого майна - житлового будинку АДРЕСА_2 , на електронних торгах, які організовано ДП "СЕТАМ", до розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 по суті та набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування заяви зазначає, що очевидною є хибність виконаної оцінки майна через невірне визначення предмету оцінки, що зумовлює визнання незаконними дій державного виконавця із використання такої оцінки. Вказує, що постає реальна загроза втрати майна, що потягне подальші зайві судові спори із новими набувачами, а відповідно - й значні необґрунтовані матеріальні витрати на забезпечення цих спорів. Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.
За результатами автоматизованого розподілу, заяву передано на розгляд судді Максименко Л.Я.
Вивчивши подану заяву, матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із вищенаведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Разом з тим, суд при вивченні заяви про забезпечення позову та наданих матеріалів не може дійти висновку про очевидність неправомірних дій, без дослідження предмету позову з урахування всіх обставин та пояснень сторін по справі.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Зокрема, предметом спору за даним позовом є оскарження дій державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бабенко Я.Г. при здійсненні виконавчого провадження № 54849163 щодо результатів оцінки ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що позивачем надано повідомлення про результати оцінки арештованого майна № 24926 від 26 лютого 2020 року в рамках виконавчого провадження 54849163 з примусового виконання виконавчого напису № 3379 від 06 вересня 2017 року про стягнення нерухомого майна, а саме квартири розташованої за адресою в АДРЕСА_3 , в рахунок погашення боргу, з якого вбачається, що майно буде передано на реалізацію.
При цьому, як стверджує позивач, у даному повідомленні помилково вказано квартиру, тоді як у його власності перебуває житловий будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу, витягом з реєстру правочинів та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Позивачем також надано лист ДП «СЕТАМ» щодо реалізації предмета іпотеки, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 15 шляхом проведення електронних торгів 06.07.2020 о 09 год. 00 хв.
Тож, дії, посилання позивача на існування реальної можливості втрати спірного майна, оскільки державним виконавцем здійснюються заходи щодо його реалізації, підтверджується наданими письмовими доказами.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження представника позивача про те, що невжиття заходів забезпечення даного позову позбавить позивача на ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Водночас, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.
Враховуючи те, що позивачем надано докази того, що арештоване майно вже передано на реалізацію, суд вважає обґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна - житлового будинку АДРЕСА_2 , на електронних торгах до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Суд зауважує, що заходи забезпечення адміністративного позову вищевказаним способом відповідають предмету позову, водночас, вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, суд вбачає за необхідне частково задовольнити заяву представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна - житлового будинку АДРЕСА_2 , на електронних торгах до набрання рішенням у даній справі законної сили з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі.
Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Брюллова, 5, м. Запоріжжя, 69068, ЄДРПОУ 35037228) про визнання дій державного виконавця неправомірними шляхом зупинення реалізації арештованого майна - житлового будинку № 25 АДРЕСА_5 , на електронних торгах до набрання рішенням у справі № 250/2061/20 законної сили.
В іншій частині заяви, - відмовити.
Копію ухвали суду направити сторонам для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко