Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
06 липня 2020 р. Справа №200/6203/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування акта перевірки у частині, рішень суб'єкта владних повноважень, -
Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» (далі - позивач, ПНВК «Інтербізнес) звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 6 (частково), 7 акта про результати документальної планової виїзної перевірки Філії «Волноваська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» від 16.03.2020 № 335/05-99-33-07/39723405, рішення від 07.04.2020, № 0007003307 у частині нарахування штрафних санкцій за липень та жовтень 2015 року, податкових повідомлень-рішень від 07.04.2020 № 0007033307, № 0007043307.
Відповідно пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суд, розглянувши доводи позовної заяви у частині вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 6 (частково), 7 акта про результати документальної планової виїзної перевірки Філії «Волноваська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» від 16.03.2020 № 335/05-99-33-07/39723405, висловлює таку правову позицію.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із пунктами 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Статтею 78 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Пунктом 2 Розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 передбачено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Висновки суду.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правильність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Акт суб'єкта владних повноважень це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
При цьому, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.
Правовий акт індивідуальної дії це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків, чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. До того ж, обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 9901/798/18, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому, їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 в адміністративній справі № 21-237а13, констатував, що дії службових осіб щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду в суді, висновки, викладені в акті перевірки, не породжують обов'язкових юридичних наслідків, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Стаття 170 КАС України.
1. Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:
1) позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2. Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
4. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
5. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
6. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання п. 6 ст. 170 КАС України, суд роз'яснює, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» потрібно тлумачити у більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 року у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 року у справі № 9901/497/18, від 26.06.2019 у справі № 824/1115/18-а
Ґрунтуючись на викладеному, суд відмовляє у відкритті провадження у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 6 (частково), 7 акта про результати документальної планової виїзної перевірки Філії «Волноваська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» від 16.03.2020 № 335/05-99-33-07/39723405.
Керуючись статтями 19, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області у частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5, 6 (частково), 7 акта про результати документальної планової виїзної перевірки Філії «Волноваська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» від 16.03.2020 № 335/05-99-33-07/39723405 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами ст.ст. 293-296 КАС України.
Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» КАС України строки визначені ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.
Суддя І.В. Буряк